Архангело-Михайлівська церква села Гінкауци

Автор: admin

Свято-Михайлівська церква с. Гінкауци, 2020 рік. Фото Ю. Швеця

Олексій Мандзяк

 

Історія Сокирянщини прямо і побічно перетинається з історією багатьох населених пунктів сусідньої Республіки Молдова. Особливо це стосується сіл, які в минулому перебували у складі Хотинського повіту. Одним із них є село Гінкауци (Гінкоуци, Гинькоуци, Гинькауци,) – сучасне село Гінкеуць (Hincăuți, Хинкэуць), яке розташоване в Єдинецькому районі. У XIX столітті декількома хвилями туди переселялися на тимчасове перебування, пов’язане з сезонними заробітками, а також на постійне проживання мешканці цілого ряду сіл сучасного Сокирянського району, про що свідчать архівні документи, перекази жителів Ломачинців і самого села Гінкауци.

У цій статті ми не будемо торкатися багатовікової історії села Гінкауци, а також комплексних причин переселення великої кількості людей з Сокирянщини у це село. Це тема майбутніх досліджень. На цей раз ми наведемо деякі факти з історії православних церков, які в різні часи діяли в Гінкауцах (і де були хрещені і повінчані численні уродженці Сокирянщини) і також зазначимо біографічні данні про священно-і церковнослужителів, які при них служили.

Архангело-Михайлівська церква села Гінкауци. Фото 1920-х років

За дослідженнями істориків це село вперше згадується у 1670 році, коли воно було у складі Хотинського цинуту Молдавського князівства. А ось коли була побудована перша православна церква у цьому селі, невідомо. Та у XVIII столітті вона там вже була і діяла. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Гінкауци діяла церква, при якій служив один священик[1]. За даними з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту Молдавського князівства складених в травні-липні 1774 року при цій служили піп Костандін і диякон Андрушке[2].

Згідно кліровим відомостям нова церква у цьому селі була побудована «зусиллями парафіян» і освячена у 1806 році на честь Архангела Михаїла[3]. За легендою же, записаною місцевими краєзнавцями, ця «церква була перенесена переселенцями з с. Ломачинці Хотинського повіту», яке нині розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області України[4]. Те ж самерозповідають і місцеві представники духовенства: «Літопис розповідає, що в далекому 1806 році в село з України була привезена і встановлена невелика церква з колод, замість старої, що була тоді. З тих пір багато води витекло, однак, церква і донині притягує до себе, об’єднуючи людей»[5].

Гінкауцька стара церква. Фото Ю. Швеця

Але насправді це тільки легенда, яка появилася у XX ст. Реальна ж історія передає інші факти. Дійсно, збереглися архівні документи які свідчать про велике переселення селян з села Ломачинців до Гінкауц. І дійсно в Ломачинцях є православна церква, яка також як і в Гінкауцах була освячена на честь архангелів Михаіла і Гавриіла, і сталося це у 1813 році (при тому, що побудована вона була у 1811 році). Ця церква збереглася до наших днів. А та, що існувала до неї була побудована ще до 1760 року: «плетена – мазана»[6]. А само переселення відбулося набагато пізніше зведення гінкауцької церкви – в 1855–1857 роках. Тоді групи селян з Ломачинців, а також з Вітрянки і Коболчина (які нині також розташовані в Сокирянському районі) вирішили перебратись у село Гінкауци, що в той час належало дворянину Миколі Стамо, і який, за даними 1865 року, в Гінкауцах володів 2819 десятинами землі і 245 десятинами лісу. Саме з його ініціативи і був розпочатий процес переселення[7]. В одному з документів із «Справи про засвідчення умов, укладених поміщиком дворянином Стамо Миколаєм Захаровичем з царанами села Ломачинець і Вітрянки на переселення їх у вотчину Гінкауци і відбуття повинностей строком на 15 років (17 листопада 1855 р. – 31 жовтня 1856 р.)» читаємо:

«1855 року грудня 13 дня в присутності Хотинського повітового поселянського стряпчого (судовий чиновник, який захищав казенні інтереси. – Авт.), засідателя від селян Мірзи в присутності Секурянського волостного голови й сторонніх понятих, ми нижче підписані царани села Ломачинці даємо цю казку (документ діловодства, де записувались усні показання. – Авт.) в тому, що не проти умови укладеної листопада цього року із власником селища Гінкоуци Миколою Стамо про переселення до нього для відбування повинностей строком на 15 років і по внятному розтлумаченню кожному із нас цієї умови ми у всьому його розуміємо й по добрій волі його уклали і воно є дійсним, і більше на цей час ні з ким іншим в умову не входили, у тім і підписуємося»[8].

Цей документ підписали 38 царанських господарів Ломачинців: Ілько Твердохліб, Іван Василашко, Танасій Нагорняк, Федір Шундрій, Стефан Слюсарь та інші, а також три селянські голови сімей із Вітрянки: Іван Дем’янів, Василь Цимбалюк, Дем’ян Продан і один уродженець Коболчина – Дмитро Грім (тепер зустрічається прізвище Гром).

Нащадки ломачинецьких родин Твердохлібів, Кривих, Попадюків, Нагірняків, Дудунів та інших і до нині проживають в Гінкауцах. Протягом десятиліть вони підтримували контакти з своїми родичами в Ломачинцях, про що свідчать численні документи, наприклад метричні книги церков обох сіл, де ми зустрічаємо записи про хрещення і шлюб між мешканцями Ломачинців і Гінкауц.

Але при всьому цьому, як би не хотілося деяким краєзнавцям, щоби не розповідалося у переказах і легендах, перша православна церква в Гінкауцах була зведена задовго до приїзду ломачинецьких селян. Хоча вони зробили дуже багато корисного для місцевого храму – купували церковні книги і облачення, збирали гроші на ремонт і т.д., але церкву з рідного села вони не переносили.

Клірові відомості Архангело-Михайлівської церкви села Гінкауци за 1812-1813 роки повідомляють: «дерев’яна, вельми стара і мала; одеж і книг церковних досить»[9]. Станом на 1853 рік: «будівлею дерев’яна, з такою ж окремою дзвіницею, покрита гонтом, міцна. Престол в ній один холодній в ім’я Архістратига Михаїла. Начинням достатня»[10].

Поховання біля Архангело-Михайлівської церкви. Фото Ю. Швеця, 2020 рік

Ця церква збереглася до наших днів. Очевидно, що за такий тривалий час використання вона зазнала деяких змін. Відомий мистецтвознавець та етнограф Д.Н. Гоберман, який обстежив цю церкву у першій половині 1970-х років відзначив: «До нас дійшли поодинокі зразки старовинних церков з дзвіницею по головній осі. Одна з них, споруда кінця XVIII століття, знаходиться в селі Гінкауци Єдинецького району. Багато чого в цьому пам’ятнику вже змінилося. За тесовою обшивкою зник зруб, про який лише нагадують подекуди поверху куці залишки вінців. Результатом пізніших переробок є перепад даху над п’ятистінком вівтаря і прибудований до апсиді ганок. І все ж у зовнішніх формах і в інтер’єрі зі склепінчастим нефом збереглося чарівність простоти і витонченості»[11].

За даними молдавського науковця Є.Є. Бизгу, на 1987 рік храм «розташований у північно-східній частині села серед одноповерхової забудови, яка його оточує. Стіни дерев’яні, зовні обшиті по вертикалі дошками. У повоєнний час[12] був проведений ремонт даху, в результаті чого поверх дранки був покладений оцинкований листовий метал. <…>

Поховання і пам’ятник жертвам Першої світової війни біля старої церкви. Фото Ю. Швеця, 2020 рік

Церква належить до сільських храмів з дзвіницею, що примикає із заходу, характерним для початку XIX ст. Будівля витягнута зі сходу на захід. Наос і пронаос на відміну від більш вузької п’ятигранної апсиди однакові по ширині і перекриті єдиним двосхилим дахом. Дах вівтарної частини, що примикає до наосу, повторює контур п’ятигранної апсиди. До пронаосу із заходу прибудована квадратна (в плані) двоярусна дзвіниця. Шатрова покрівля дзвіниці завершена кулею із залізним хрестом. Вхід до храму – із заходу, через нижній поверх дзвіниці. З півдня до вівтарної частини примикає низька прямокутна прибудова з односхилим дахом. За винятком наосу, що має всередині напівциліндричний звід, всі інші приміщення храму перекриті плоскими стелями. Геометричний центр наосу відзначений на конику покрівлі залізним хрестом»[13].

Уже в новий час, довгий час в Гінкауцах будується нова кам’яна церква, яка була освячена у 2012 році на честь Святих апостолів Петра і Павла[14].

 

Нова Петро-Павлівська церква с. Гінкауци, 2020 рік. Фото Ю. Швеця

 

СВЯЩЕННО-І ЦЕРКОВНОСЛУЖИТЕЛІ

 

 

Барус Олександр Васильович (1865–1907) – син священика Василя Федоровича Баруса (1836 р.н.) та Олександри Георгіївни Попович (1844 р.н.). Народився 10 серпня 1865 року в м. Хотин Бессарабської області. Навчався в Кишинівській духовній семінарії – вибув 15 червня 1889 року з 5-го класу[15].

16 січня 1899 року визначений на місце священика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту. 31 січня того ж року в Кафедральному соборі в м. Кишиневі єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницький) висвячений на диякона, а 21 лютого – на священика до вищеозначеної церкви. 8 березня 1899 року отримав уставну грамоту[16]. Також з 8 березня 1899 року перебував на посадах завідуючого і законовчителя в місцевому народному училищі.

Помер 30 березня 1907 року[17].

Дружина: Наталія Володимирівна (1872 р.н.) – дочка дворянина. Навчалася в Кишинівській земській гімназії

Їхні діти: Лев (1896 р.н.), Олена (16.08.1900 р.н.).

 

Бучинський Павло Олександрович (1855 р.н.) – син дячка Олександра Івановича Бучинського (1833 р.н.) та Марії Миколаївни (1835 р.н.). Народився 30 серпня 1855 року в селі Поляна Хотинського повіту.

25 лютого 1882 року за резолюцією архієпископа Кишинівського і Хотинського Павла (П.В. Лєбєдєв) визначений на посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту. У 1886 році за власним проханням переміщений до церкви села Несвоя, того ж повіту. З 18 вересня 1892 року – псаломщик при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села 2-го округу Санківці Хотинського повіту[18]. Виконуючий посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту. З 4 листопада 1911 року – штатний псаломщик при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Коновка 1-го округу Хотинського повіту. 19 березня 1916 року переміщений до церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Санківці Хотинського повіту[19].

Дружина: Петранич Ксенія Феодосіївна (1864 р.н.) – дочка причетника Феодосія Івановича Петранича (1821–1881) та Катерини Йосифівни Сварожинської (14.11.1827 р.н.). Вінчалися 1 липня 1884 року в церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Шилівці Хотинського повіту[20].

Їхні діти: Софія (1885 р.н.), Ольга (1888 р.н.), Всеволод (1895 р.н.), Євдокія (09.02.1897 р.н.).

 

Грішков Володимир Ілійович (1890 р.н.) – син псаломщика Свято-Успенської церкви села Тирнова Сорокського повіту, Ілії Івановича Грішкова (1855 р.н.) та Агафії Андріївни[21]. Народився 2 квітня 1890 року. 15 червня 1912 року закінчив Кишинівську духовну семінарію[22].

З 22 серпня 1912 року був виконуючим посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Курлени 3-го округу Оргеївського повіту[23]. 24 вересня 1912 року визначений на посаду священика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[24]. 1 жовтня того ж року висвячений на священика при тій же церкві. У 1921 році переміщений до Свято-Філіппівської церкви села Скаяни 6-го округу Сорокського повіту[25]. Там він служив і за даними на 1925 рік[26].

Григор’єв С.

27 березня 1917 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Анастасієм (О.О. Грибановский) нагороджений набедреником.

 

Григорієв Стефан (1896 р.н.) – із духовного звання, народився 26 квітня 1896 року[27]. Закінчив Кишинівську духовну семінарію.

З жовтня 1919 року перебував на посаді священика при Свято-Покровській церкві села Данківці 1-го округу Хотинського повіту[28]. Там він служив до липня 1922 року[29]. Далі був переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Гінкауци 6-го округу Хотинського повіту, де він перебував і за даними на 1930 рік[30].

 

Дуліпович Юліан Васильович (1869 р.н.) – син священика Василя Федоровича Дуліповича (1833 р.н.) та Катерини Семенівни Васиневської (1831 р.н.). Народився 6 лютого 1869 року в селі Ширівці-Верхні Хотинського повіту[31]. Навчався в Зарожанському двокласному училищі.

9 жовтня 1889 року визначений на посаду вчителя в церковно-приходській школі села Щербинці 2-го округу Хотинського повіту. 24 вересня 1894 року «на користь службі» переведений на ту ж посаду в церковно-приходській школі села Клокушна Хотинського повіту. З 16 грудня 1896 року викладав в церковно-приходській школі села Гінкауци того ж повіту. З 12 грудня 1899 року викладав церковнослов’янську мову і співи в школі села Требісоуци Хотинського повіту. 1 грудня 1903 року затверджений на посаді вчителя співів у тій же школі[32].

11 листопада 1896 року визначений виконуючим посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкоуци 5-го округу Хотинського повіту[33]. 9 жовтня 1899 року переміщений на місце псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Требісоуци 5-го округу Хотинського повіту[34]. 24 серпня 1908 року єпископом Акерманським Никодимом (М.В. Кротков) висвячений на диякона до тієї ж церкви – на псаломщицькій вакансії[35].

У 1919 році висвячений на священика до Свято-Миколаївської церкви села 3-го округу Грушівці Хотинського повіту[36]. Там він служив і за даними на 1925 рік[37]. З вересня 1919 року і до жовтня 1920 року, а також з листопаду 1921 року і до 1925 року також обслуговував церкву села Нагоряни[38]. Там він служив до березня 1929 року[39].

25 квітня 1912 року після здачі іспитів від Єпархіальної училищної ради отримав дозвіл на викладання Закону Божого в навчальних закладах єпархії. У січні 1913 року за указом Хотинського повітового відділення Єпархіальної училищної ради визначений на посаду законовчителя в церковнопарафіяльній школі села Болбока Хотинського повіту. З 1914 року перебував на посаді члена Будівельного комітету 5-го округу Хотинського повіту[40].

8 червня 1897 року нагороджений бронзовою медаллю на стрічці «За труди з загального народного перепису»[41].

Дружина: Біонова Олімпіада Федорівна (20.07.1874 р.н.) – дочка дворянина, землевласника села Форосна Хотинського повіту[42].

Їхні діти: Валентина (29.01.1896 р.н.), Василь (29.05.1897 р.н.), Борис (13.06.1904 р.н.), Федір (05.06.1906 р.н.).

 

Кіріяков Ігнатій Самуїлович (1842–1903) – син священика Самоїла Івановича Кіріяка (1814 р.н.) та Катерини Петрівни (1814 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

31 липня 1859 року за резолюцією архієпископа Кишинівського і Хотинського Антонія (О.А. Шокотов) визначений на місце другого паламаря при Хресто-Воздвиженській церкві села Нелипівці Хотинського повіту[43]. 13 серпня 1859 року затверджений на посаді. Там він прослужив до 1872 року, після чого був залишений місця. Дякий час проживав в селі Котелеве 2-го округу Хотинського повіту[44]. 3 червня 1889 року, будучи безмісним причетником, визначений на посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[45]. 6 листопада 1896 року переміщений назад до церкви села Котелеве[46].

Помер 27 березня 1903 року[47].

Дружина: Сварожинська Олександра Григорівна (1851–1892) – дочка диякона церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Недобоївці Хотинського повіту. Померла 11 жовтня 1892 року[48].

Їхні діти: Климент (23.01.1872–22.02.1884), Євдокія (1874 р.н.), Дмитро (26.10.1876 р.н.), Агафія (1879 р.н.), Марія (29.08.1881–26.02.1884), Іван (23.02.1884–01.02.1896), Петро (16.01.1887 р.н.), Георгій (1889–1923).

 

Крокос Григорій Андроникович (1836–1880) – народився в селі Сокиряни Хотинського повіту, в сім’ї паламаря Свято-Успенської церкви Андроника Федоровича Крокоса (1797 р.н.) та Олександри Іванівни (1802 р.н.).

9 червня 1857 року призначений паламарем до церкви села Нелипівці Хотинського повіту. Того ж року, 22 липня архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар. 11 листопада 1862 року визначений паламарем до Свято-Димитріївської церкви села Поляни, того ж повіту[49]. 12 лютого 1865 року переведений на місце паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Сербичани Хотинського повіту. У 1872 році переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[50].

Помер 12 травня 1880 року.

Дружина: Дрочинська Олена Георгіївна (1838 р.н.) – дочка священика Георгія Васильовича Дрочинського (1813 р.н.) та Олександри Стефанівни (1817 р.н.).

Їхні діти: Афанасій (1857 р.н.), Іван (12.11.1861 р.н.), Микола (1864–1886), Фома (21.07.1866 р.н.), Василь (07.03.1869–01.12.1869), Венедикт (14.03.1871 р.н.), Єрофій (01.01.1876 р.н.).

Венедикт навчався в Єдинецькому духовному училищі, а потім в Кишинівській духовній семінарії. Протягом багатьох років служив священиком при Архангело-Михайлівській церкві села Сухулучени 4-го округу Оргеївського повіту.

 

Лунга Михайло Іванович (1846 р.н.) – син однодворця села Коюжани Хотинського повіту. 15 червня 1869 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – в званні студента[51].

26 листопада 1869 року висвячений на диякона, а 30 листопада – на священика до церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Мамалига Хотинського повіту, з визначенням на посаду законовчителя в місцевому народному училищі[52]. 15 серпня 1870 року переміщений на місце священика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту. З 31 травня 1872 року служив священиком при Архангело-Михайлівській церкві села Коржеуци 4-го округу Хотинського повіту і перебував на посаді законовчителя в місцевому народному училищі. У 1912 році висвячений на протоієрея[53]. 30 травня 1917 року звільнений за штат.

У 1878-1895 роках перебував на посаді окружного попечителя Комітету для допомоги збіднілим особам духовного звання 4-го округу Хотинського повіту. 28 вересня 1881 року затверджений на посаді помічника окружного депутата від духовенства. До 1895 року служив окружним духовним слідчим. З того ж року до 1908 року перебував на посаді окружного духівника.

11 липня 1876 року «за ревне викладання Закону Божого» нагороджений набедреником. 7 листопада 1879 року і 19 жовтня 1881 року отримав подяку від єпархіального начальства. У 1884 році нагороджений бархатною фіолетовою скуфією від Святішого Синоду. У 1888 році удостоєний нагородження камилавкою. У 1890 році нагороджений золотим наперсним хрестом від Святішого Синоду. У 1895 році нагороджений орденом Святої Анни III ст. Мав ювілейний знак в пам’ять 300-ліття царювання дому Романових[54].

Дружина: Черноуцан Катерина Олександрівна (1849 р.н.) – дочка священика Свято-Миколаївської церкви села Колікоуци Хотинського повіту, Олександра Васильовича Черноуцана (1815-1875) та Єлизавети Іванівни (1822–1898).

Їхні діти: Віра (1872 р.н.), Марія (1876 р.н.), Надія (29.03.1880 р.н.), Іоаким (1884 р.н.).

 

Лупан Іван Васильович (1793 р.н.) – із селян. В семінарії не навчався – отримав освіту від приватних вчителів.

3 червня 1817 року за указом Кишинівської духовної дикастерії визначений на місце паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського цинуту[55]. 26 травня 1825 року перейменований на дячка і залишений при тій же церкві[56]. 16 червня 1839 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) посвячений у стихар[57].

Дружина: Марія Василівна (1801 – 11.05.1878).

Їхні діти: Григорій (1820 р.н.), Ілля (1826 р.н.), Параскева (1826 р.н.), Василь (1830 р.н.), Козьма (1833 р.н.), Олена (1835 р.н.), Парфеній (1840 р.н.).

 

Лупан Парфеній Іванович (1841 р.н.) – син дячка. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

31 березня 1859 року визначений виконуючим посаду дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту. 4 квітня 1860 року затверджений на посаді. 31 липня 1864 року за розпорядженням єпархіального начальства переміщений на місце паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Ларга, того ж повіту. З 20 листопада 1865 року служив паламарем при Трьохсвятительській церкві села Гриманкоуци Хотинського повіту[58]. 16 червня 1867 року звільнений з посади за штат[59]. Наприкінці 1869 року визначений на посаду дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту[60].

 

Матвієвич Козьма Романович (1843–1879) – син дячка Романа Матвійовича Матвієвича (1801 р.н.) та Марії Тимофіївни (1811 р.н.).

7 липня 1863 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на місце паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Ларга Хотинського повіту. 21 липня 1864 року переміщений на посаду дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту. За даними на 1878 рік значився понадштатним причетником при тій же церкві[61].

Помер 14 листопада 1879 року[62].

Дружина: Марія Ісидорівна (1846 р.н.).

Їхні діти: Іов (06.05.1873 – 20.09.1873), Гаврило (13.07.1879 р.н.).

 

Остапов І.В.

Остапов Іоанн Васильович (1880 р.н.) – народився 24 травня 1880 року в сім’ї священика Свято-Миколаївської церкви села Колікоуци 5-го округу Хотинського повіту, Василя Тимофійовича Остапова (1853 р.н.) та Олександри Олександрівни Черноуцан (1854-1923). Вчився в Секурянському міністерському народному училищі. 15 червня 1901 року закінчив Кишинівську духовну семінарію.

13 березня 1902 року єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницький), висвячений на священика до церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Михалкове Хотинського повіту. 16 травня 1907 року, за власним проханням, переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Гінкауци 5-го округу того ж повіту. Того ж року, 1 листопада призначений законовчителем місцевого народного училища. У 1910 році був членом Будівельного комітету. 18 вересня 1912 року, за власним проханням, переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Романківці 3-го округу Хотинського повіту і призначений законовчителем в місцевому міністерському двокомплектному училищі. Там він служив до 1931 року[63].

6 травня 1908 року, єпископом Кишинівським і Хотинським Володимиром (Ф.О. Сеньковський) нагороджений набедреником. 6 червня 1911 року Хотинською повітовою училищною радою йому висловлена подяка «за сумлінне і старанне викладання Закону Божого в Гінкоуцькому народному училищі». 28 березня 1914 року єпископом Кишинівським і Хотинським Серафимом (Л.М. Чичагов), о. Іоанн нагороджений скуфією[64].

Дружина: Онуфрієвич Катерина Михайлівна (27.10.1883 р.н.) – дочка священика Михайла Федоровича Онуфрієвича (1860 р.н.) та Варвари Василівни (1858 р.н.). Навчалася в Кишинівському єпархіальному жіночому училищі. Вінчалися 3 червня 1902 року в Архангело-Михайлівській церкві села Романківці 3-го округу Хотинського повіту[65].

Їхні діти: Тетяна (07.01.1904 р.н.), Лідія (05.02.1905 р.н.), Леонід (14.05.1906 р.н.), Лариса (01.05.1909–31.08.1909), Віктор (14.02.1911 р.н.), Олександр (06.04.1914 р.н.), Зінаїда (19.09.1916 р.н.).

 

Очинський Андрій Іванович (1800 р.н.) – син священика Свято-Миколаївської церкви села Бирнова Сорокського цинуту, Івана Івановича Очинського та Софронії Григорівни. Отримав домашню освіту.

17 червня 1825 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) посвячений у стихар і визначений на посаду паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту[66].

Помер до 1853 року[67].

Дружина: Марія Василівна (1806 р.н.).

Їхні діти: Іван (1825–1893), Пантелеймон (1827 р.н.), Іларіон (1829 р.н.), Марія (1831 р.н.), Анастасія (1834 р.н.), Агафія (1836–1913), Стефан (1838 р.н.).

 

Очинський Іван Андрійович (1825–1893) – син паламаря Андрія Івановича Очинського (1800 р.н.) та Марії Василівни (1806 р.н.). Народився в селі Гінкауци Хотинського цинуту. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

1 квітня 1846 року визначений дяком до Свято-Михайлівської церкви села Трінка Хотинського повіту[68]. 22 травня 1850 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) висвячений на диякона до Архангело-Михайлівської церкви села Малаєшти Ясського повіту[69]. 26 листопада 1852 року висвячений на священика до Архангело-Михайлівської церкви села Гінкауци Хотинського повіту.[70] Відрізнявся слабким здоров’ям, і 19 червня 1870 року, за власним проханням, звільнений за штат. 30 грудня 1888 року, коли він служив при Свято-Успенській церкві в містечку Сокиряни, отримав одноразову допомогу по визначенню Святішого Синоду.

7 жовтня 1890 року затверджений завідувати церквою Покрова Пресвятої Богородиці села Волошкове 5-го округу Хотинського повіту[71].

Помер у 1893 році[72].

Дружина: Іоанна Яківна (1826–1884) – із сім’ї духовного звання. Померла 15 квітня 1884 року в Сокирянах[73].

 

Очинський Пантелеймон Андрійович (1827 р.н.) – син паламаря Андрія Івановича Очинського (1800 р.н.) та Марії Василівни (1806 р.н.). Народився в селі Гінкауци Хотинського цинуту. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

30 листопада 1852 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар і визначений на місце паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту[74].

Помер до 1896 року.

Дружина: Анастасія Григорівна (1833 р.н.).

 

Очинський Яків Іванович (1776 р.н.) – з духовного звання.

3 червня 1811 року єпископом Григорієм Ієропольским висвячений на священика і визначений на служіння при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського цинуту[75]. За даними на 1853 рік був за штатом.

Був нагороджений бронзовим хрестом для духовенства в пам’ять війни 1812 року[76].

Дружина: овдовів до 1835 року[77].

 

Перетятков Андрій Євграфович (1888–1926) – син паламаря-псаломщика Євграфа Гавриловича Перетяткова (1850 р.н.) та Февронії Олександрівни Драганіч (1864 р.н.). Народився 1 грудня 1888 року в селі Требісоуци Хотинського повіту. Закінчив церковнопарафіяльну школу села Гінкауци[78].

10 травня 1907 року єпископом Акерманським Аркадієм визначений виконуючим посаду псаломщика при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець 3-го округу Хотинського повіту[79]. 19 листопада 1908 року за власним проханням переміщений на місце псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[80]. З 1 грудня 1910 року і до 15 грудня 1914 року відбував військову службу[81]. З 18 квітня 1914 року служив псаломщиком при церкві села Бабин 3-го округу Хотинського повіту[82]. 17 липня 1914 року призваний із запасу і зарахований у діючу армію[83].

Помер 10 вересня 1926 року в с. Бабин[84].

Дружина: Лотоцька Анна Наумівна (26.05.1886 р.н.) – дочка псаломщика Свято-Вознесенської церкви села Бабин Хотинського повіту, Наума Євстратійовича Лотоцького (1843 р.н.) та Катерини Ісаївни Комерзан (1865 р.н.)[85]. Вінчалися 11 жовтня 1909 року в церкві села Бабин[86].

Їхні діти: Марія (01.08.1910 г.р.), Дмитро (20.10.1912 р.н.)[87], Серафім (24.06.1916 р.н.)[88], Валентин (01.01.1920 р.н.)[89], Таїсія (07.12.1921 – 17.08.1936)[90].

 

Перетятков Євграф Гаврилович (1850–1909) – син дячка Гаврила Івановича Перетяткова (1820–1904) та Марії Семенівни (1827–1898). Народився в селі Вартиківці Хотинського повіту. Освіту отримав в монастирі.

7 лютого 1869 року визначений на місце паламаря при Свято-Успенській церкві села Василівка Хотинського повіту[91]. 13 грудня 1871 року переміщений на ту ж посаду до Свято-Миколаївської церкви села Коболчин Хотинського повіту. 31 січня 1873 року переміщений понадштатним паламарем до церкви Успіння Пресвятої Богородиці містечка Сокиряни 5-го округу Хотинського повіту. 31 січня 1879 року визначений виконуючим посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Требісоуць Хотинського повіту. Там він прослужив більше 20 років – на посаді псаломщика. 9 жовтня 1899 року за власним проханням переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту. 19 листопада 1908 року звільнений за штат[92].

Помер 6 липня 1909 року в селі Гінкауци.

Дружина перша: Анісія Петрівна (1855–1881).

Дружина друга: Драганіч Февронія Олександрівна (1864 р.н.) – селянка села Требісоуци.

Їхні діти: Олександр (07.09.1873 – 14.04.1875), Іван (1877 р.н.), Єлизавета (1880 р.н.), Семен (1882 р.н.), Петро (1883 р.н.), Стефан (1884 р.н.), Стефанида (1886 р.н.), Андрій (1888–1926), Валентина (1890 р.н.), Микола (1894 р.н.), Олексій (1896 р.н.).

 

Пілюгін Леонтій Петрович (1880 р.н.) – народився 18 червня 1880 року[93].

Після здачі іспитів в школі псаломщиків, 1 грудня 1910 року визначений виконуючим посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[94]. На цій посаді він перебував при тій же церкві і за даними на 1930 рік[95].

 

Попович Василь Андрійович (1830–1897) – син дячка. Народився 1 січня 1830 року в селі Корестоуци Хотинського повіту.

30 серпня 1848 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар і визначений на посаду дячка при Свято-Успенській церкві села Корестоуци Хотинського повіту[96].

4 березня 1853 року тим же архієпископом висвячений на диякона до тієї ж церкви. 5 жовтня 1858 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на священика до церкви села Корестоуци. З 5 липня 1875 року – священик при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[97].

У 1870 році отримав подяку від єпархіального начальства. У 1872 році нагороджений набедреником. 29 травня 1881 року удостоєний благословення від Святішого Синоду.

Помер 12 жовтня 1897 року[98].

Дружина: Кошерь Стела Феодосіївна (1834–11.07.1906) – із царан, уродженка села Корестоуци Хотинського повіту.

Їхні діти: Варсавія (1852 р.н.), Васса (1854 р.н.), Петро (1859 р.н.), Василина (1863 р.н.), Віра (1865 р.н.), Міна (03.01.1866 р.н.), Ольга (1867–16.01.1878), Олімпіада (1869–16.01.1878), Надія (1872–18.01.1878), Віра (1872–18.01.1878).

 

Потлог Федір – син дячка

Дячок при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци Хотинського повіту.

Помер до 1830 року[99].

Дружина: ?

Їхні діти: Георгій (1820 р.н.)[100].

 

Розковський Філіп Григорович (1836 р.н.) – син паламаря. Народився 14 листопада 1836 року в селі Керстинці Хотинського повіту. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

10 липня 1859 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на посаду паламаря при Свято-Преображенській церкві села Керстинці. 2 липня 1863 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) посвячений у стихар[101]. 28 лютого 1874 року перейменований на виконуючого посаду псаломщика і залишений служити при тій же церкві. 15 березня 1876 року за резолюцією архієпископа Кишинівського і Хотинського Павла (П.В. Лєбєдєв) визначений виконуючим посаду псаломщика при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Санківці 2-го округу Хотинського повіту[102]. 28 листопада 1879 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Балківці-Верхні Хотинського повіту. Того ж року переміщений назад у Санківці. З 30 січня 1880 року служив при Свято-Покровській церкві села Несвоя, того ж повіту[103]. 18 жовтня 1885 року переміщений на посаду псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Гінкауци 5-го округу Хотинського повіту[104].

Дружина друга: Васса Григорівна (1848 р.н.).

Їхні діти: Михайло (1861 р.н.), Євгенія (1871 р.н.), Володимир (03.02.1875 р.н.)[105], Олександра (1877 р.н.), Марія (1879 р.н.), Ісидор (04.02.1882 р.н.), Іван (1884 – 01.04.1909), Георгій (1887 р.н.).

 

 

__________________________________________________________________

[1] Мандзяк А.С. История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года / Алексей Степанович Мандзяк, автор и составитель. – «Сокирянщина», 2015. – С. 430… Назва села у цій відомості помилково вказана як Женкауць.

[2] Молдова ын епока феудализмулуй. – Волумул VII, партя II: Реченсэминтеле популацией Молдовей дин аний 1772-1773 ши 1774 / алкэтуиря, кувынтул ынтродуктив ши коментарииле де П. Г. Дмитриев; суб редакция луй П. В. Советов кандидат ын штиинце историче. — Кишинэу: «Штиинца», 1975. – С. 167.

[3] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Гинкоуцы, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 74; Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся в селении Гинкоуцы Хотинского уезда при Архангело-Михайловской церкви, за 1832 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1832 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 48. – Арк. 80зв; Курдиновский В. Список древнейших церквей Бессарабской губернии (окончание) // КЕВ, 1908. – № 22-23. – С. 870; Bâzgu E. Un repertoriu al bisericilor de lemn și zid din Basarabia, alcătuit de Arhimandritul Visarion Puiu la 1920 // Buletin Ştiinţific. Revista de Etnografie, Ştiinţele Naturii şi Muzeologie (Serie Nouă) / Muzeul Naţional de Etnografie şi Istorie Naturală a Moldovei. – Chișinău, 2014. – Vol. 21 (34). – Р. 89.

[4] Свода памятников истории и культуры Молдавской ССР. Северная зона. Макет / Утверждено к изданию

Редакционно-издательским советом АН МССР. – Кишинев: «Штиинца», 1987. – С. 496.

[5] Cелу Гинкауцы — 343 года! // NORD INFO. Информационный портал севера Молдовы. – http://nord.md/jizni-sela/1303-celu-ginkaucy-343-goda.html

[6] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 228.

[7] Чорний О.Д, Мандзяк О.С. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. – Чернівці: «Друк Арт», 2014. – С. 14-15.

[8] Дело о засвидетельствовании условия, заключенного помещиком дворянином Стамо Николаем с царанами села Ломачинец и Витрянки на переселение их в вотчину Гинкоуцы и отбытие повинностей сроком на 15 лет (17 ноября 1855 г. – 31октября 1856 г.). – ДАЧО, ф. 2, оп. 1, спр. 1461.

[9] Халиппа И.Н. Сведения о состоянии церквей Бессарабии в 1812–13 гг. // Труды Бессарабской губернской архивной комиссии. – Т. III. – Кишинев: Типо-Литография Э. Шлиомовича, 1907. – С. 263.

[10] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда помещичьего селения Гинкоуц, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 541.

[11] Гоберман Д.Н. По Молдавии. – Ленинград: «Искусство», 1975. – С. 110.

[12] Мається на увазі після закінчення Другої світової війни, тобто після 1945 року.

[13] Свода памятников истории и культуры Молдавской ССР. Северная зона. Макет / Утверждено к изданию

Редакционно-издательским советом АН МССР. – Кишинев: «Штиинца», 1987. – С. 496–497.

[14] A fost sfințită biserica cu hramul „Sfinții Apostoli petru și Pavel” din satul Hincăuți, raionul Edineț; Пешком по прекрасной Молдове: Север, день 4/7 — Хинкэуцы, Клокушна, Окница, Липник (18.08.2020). –

[15] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви селения Гинькоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1903 год // Клировая ведомость 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии за 1903 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 200. – Арк. 32зв.

[16] Ведомость о Св.-Архангело-Михайловской церкви селения Гинькоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1904 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1904 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 203. – Арк. 32зв.

[17] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1907. – № 16-17. – С. 106.

[18] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви села Санкоуц 2-го округа Хотинского уезда, за 1906 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов 2-го округа Хотинского уезда за 1906 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 207. – Арк. 121зв.

[19] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1916. – № 13. – С. 63.

[20] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Шилівці за 1884, 1886, 1887 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 13, спр. 355. – Арк. 35зв – 36.

[21] Метрические книги церквей 2-го округа Сорокского уезда. – НАРМ, ф. 221, оп. 6, спр. 195. – Арк. 476.

[22] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 163.

[23] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1912. – № 34-35. – С. 307.

[24] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1912. – № 39. – С. 332.

[25] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 186.

[26] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 168.

[27] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 136.

[28] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Данківці за 1917-1921 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 13, спр. 40; Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 100.

[29] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Данківці за 1922-1925 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 13, спр. 41.

[30] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 98.

[31] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Ширівці церкви Покрова Пресвятої Богородиці (Хотинський р-н) за 1867-1869 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 899. – Арк. 146зв – 147.

[32] Ведомость о Свято-Архангело-Михайловской церкви селения Требисоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1909 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1909 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 213. – Арк. 58зв – 59зв.

[33] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви селения Гинькоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1896 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1896 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 195. – Арк. 31зв.

[34] Справочная книга Кишиневской епархии на 1911 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 233.

[35] Ведомость о Свято-Архангело-Михайловской церкви селения Требисоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1909 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1909 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 213. – Арк. 58зв – 59зв.

[36] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 112.

[37] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 127.

[38] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Нагоряни за 1913-1924 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 78; Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть за 1923, 1924, 1926-1928, 1930-1932 рр. по с. Нагоряни Кельменецького району. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 136.

[39] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть за 1925-1929 рр. по с. Грушівці Кельменецького району. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 116.

[40] Ведомость о церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Требисоуцах, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 5-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 221. – Арк. 178зв.

[41] Ведомость о церкви, состоящей 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Требисоуцах, за 1910 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1910 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 215. – Арк. 40зв.

[42] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви селения Гинькоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1896 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1896 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 195. – Арк. 31зв.

[43] Ведомость о Кресто-Воздвиженской церкви Хотинского уезда селения Нелипоуц, за 1862 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1862 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 139. – Арк. 77зв.

[44] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви 2-го округа Хотинского уезда села Котылева, за 1882 год // Клировые ведомости 2-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии за 1882 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 31. – Арк. 87зв.

[45] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Кишиневской епархии 5-го округа Хотинского уезда селения Гинькоуцы, за 1889 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1889 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 192. – Арк. 31зв.

[46] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1896. – № 22. – С. 603.

[47] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1903. – № 9. – С. 189; Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Котелево за 1895-1906 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 9, спр. 46. – Арк. 212зв – 213.

[48] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Котелево за 1890-1894 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 9, спр. 49. – Арк. 141зв – 142.

[49] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда села Гинькоуц, состоящей в Чепелиуцком приходе, за 1878 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церковных приходов 5-го округа Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 20зв.

[50] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 494 – 495.

[51] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 49.

[52] Ведомость о Св.-Архангело-Михайловской церкви с. Коржеуц, за 1886 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1886 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 188. – Арк. 48зв.

[53] Ведомость о Св.-Арх.-Михайловской церкви, состоящей 4-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селении Коржеуцах, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 97зв.

[54] Ведомость о Св.-Арх.-Михайловской церкви, состоящей 4-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селении Коржеуцах, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 97зв.

[55] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся в селении Гинкоуцы Хотинского уезда при Архангело-Михайловской церкви, за 1832 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1832 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 48. – Арк. 81зв.

[56] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся в селении Гинкоуцы Хотинского уезда при Архангело-Михайловской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 234зв.

[57] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда помещичьего селения Гинкоуц, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 541зв.

[58] Ведомость о Трех-Святительской церкви Хотинского уезда селения Гримакоуц, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 88зв – 89зв.

[59] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1867. – № 5. – С. 50.

[60] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1869. – № 24. – С. 195.

[61] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда села Гинькоуц, состоящей в Чепелиуцком приходе, за 1878 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церковных приходов 5-го округа Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 20зв.

[62] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1880. – № 2. – С. 39.

[63] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 568.

[64] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 568.

[65] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Романківці (Романкоуци) за 1900-1902 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 111. – Арк.128зв – 129.

[66] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся в селении Гинкоуцы Хотинского уезда при Архангело-Михайловской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 235зв.

[67] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда помещичьего селения Гинкоуц, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 542зв.

[68] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда села Гинькоуц, состоящей в Чепелиуцком приходе, за 1878 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церковных приходов 5-го округа Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 21зв.

[69] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда помещичьего селения Гинкоуц, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 541зв.

[70] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 569.

[71] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 569.

[72] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1893. – № 9. – С. 87.

[73] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Петро-Павловскую церковь местечка Секуряны 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1884 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян м. Сокиряни (Секуряни) за 1884-1886 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 130. – Арк. 74зв – 75.

[74] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда помещичьего селения Гинкоуц, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 542зв.

[75] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Гинкоуцы, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 75зв.

[76] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся в селении Гинкоуцы Хотинского уезда при Архангело-Михайловской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 234зв.

[77] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года месяца апреля двадцать первого дня Бессарабской области Хотинского уезда села Гинкоуц, одноприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении помещика Иоанна Григорьева Лоизы, о числе священно-и церковнослужителях их женах и детях обоего пола // Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 341зв — 342.

[78] Ведомость о Св.-Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда Кишиневской епархии села Гинькоуц, за 1909 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1909 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 213. – Арк. 24зв.

[79] Ведомость о Спасо-Вознесенской состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в с. Бабине 3-го благочиннического округа, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 3-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 220. – Арк. 5зв.

[80] Ведомость о Св.-Архангело-Михайловской церкви села Гинькоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1908 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1908 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 210. – Арк. 25зв.

[81] Ведомость о Спасо-Вознесенской состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в с. Бабине 3-го благочиннического округа, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 3-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 220. – Арк. 5зв.

[82] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 110; Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории Вознесенской церкви с. Бабино 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1914 год // Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бабин за 1911-1915 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 2. – Арк. 162зв – 163.

[83] Ведомость о Спасо-Вознесенской состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в с. Бабине 3-го благочиннического округа, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 3-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 220. – Арк. 5зв.

[84] Mișcarea în cler // EH, 1926. – № 15-16. – P. 173; Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть за 1923-1929 рр. по с. Бабин Кельменецького району. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 104. – Арк. 145зв – 146.

[85] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Вознесенскую церковь села Бабина 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1886 год // Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Бабин Кельменецкого р-на за 1881-1886 гг. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 489. – Арк. 215зв – 216.

[86] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории для Св.-Вознесенской церкви с. Бабино 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1909 год // Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бабин за 1906-1910 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 1. – Арк. 163зв – 164.

[87] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории для Свято-Вознесенской церкви с. Бабино 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1912 год // Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бабин за 1911-1915 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 2. – Арк. 72зв – 73.

[88] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории Спасо-Вознесенской церкви с. Бабина 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1916 год // Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бабин за 1916-1918 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 3. – Арк. 10зв – 11.

[89] Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бабин за 1919-1922 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 4. – Арк. 44зв – 45.

[90] Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бабин за 1919-1922 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 4. – Арк. 108зв – 109.

[91] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии с. Требисоуц, за 1889 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1889 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 192. – Арк. 67зв.

[92] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 583 – 584.

[93] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 136.

[94] Справочная книга Кишиневской епархии на 1911 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 230; Ведомость о Св.-Архангело-Михайловской церкви, остоящей в 5-м округе Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Гинькоуцах, за 1910 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1910 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 215. – Арк. 15зв; Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1910. – № 49. – С. 469.

[95] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 98.

[96] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда села Гинькоуц, состоящей в Чепелиуцком приходе, за 1878 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церковных приходов 5-го округа Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 20зв.

[97] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви селения Гинькоуц 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1896 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1896 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 195. – Арк. 31зв.

[98] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1897. – № 22. – С. 542.

[99] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Гинкоуцы, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 76зв.

[100] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года месяца апреля двадцать первого дня Бессарабской области Хотинского уезда села Гинкоуц, одноприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении помещика Иоанна Григорьева Лоизы, о числе священно-и церковнослужителях их женах и детях обоего пола // Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 341зв — 342.

[101] Ведомость о Преображенской церкви, 2-го округа Хотинского уезда селения Кирстинец, за 1866 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости 2-го округа Хотинского уезда за 1866 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 150. – Арк. 55зв.

[102] Ведомость о Успенской Богородичной церкви 2-го округа Хотинского уезда селения Санковец, за 1878 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов 2-го округа Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 183. – Арк. 42зв.

[103] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1880. – № 5. – С. 78.

[104] Ведомость о Свято-Михайловской церкви Кишиневской епархии 5-го округа Хотинского уезда селения Гинькоуцы, за 1888 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1888 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 191. – Арк. 30зв.

[105] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории Свято-Преображенской церкви 2-го округа Хотинского уезда селения Кирстинец, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1875 год. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 591. – Арк. 124зв.

Залиште свій коментар