Декілька документів з історії села Ломачинці (XIX століття)

Автор: admin

Представляємо вашій увазі невеликі відбірку документів з історії села Ломачинці, яке до недавнього розташовувалося на території Сокирянського району Чернівецької області, а з 17 липня 2020 року, хоча й розташоване на тому ж самому місці, але вже, відповідно до ухваленої Верховною Радою України постанови № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», вже відноситься до Новодністровської міської об’єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецькій області України, з центром у селищі міського типу Кельменці.

Тексти документів даємо без перекладу щоб не спотворити зміст і якомога точніше передати їх суть.

№ 1

1826 рік, 4 березня. – Рапорт бричанського протоієрея Кишинівської Дикастерії Філіпа Лук’янов про пияцтво та бешкет священика села Ломачинці Хотинського району Семена Лозана

 

Ведомства моего благочинный священник селения Кобыльчина[1] Никифор Чернявский[2] рапортом своим донес, что заштатный священник Симеон Лозан[3] селения Ломачинец по возврате своему из оной дикастерии[4] не воздерживается от пьянства, намеревался поджечь дом свой, присвоил церковные книги, купленные прихожанами, а именно: апостол, служебник, акафистник[5] и библию, из коих последнюю пропил было в корчме, но управителем тамошней экономии отобрана. В доме своем повыбивал окна и двери, производит ссоры и драки с женою и детьми своими за недопущение пропивать домашних вещей. Почему и выслан был он, Лозан, упомянутым благочинным ко мне для увещания, который, проживая в местечке Бричанах около 5 дней, являлся ко мне всегда в пьяном виде.

О чем оной Духовной дикастерии почтеннейше рапортую.

Протоиерей Филипп Лукиянов[6].

 

№ 2

 

Відомості про єврейську колонію Вишнева села Ломачинців[7]з переліку єврейських землеробських колоній Бессарабської губернії, складеного Д.З. Фельдманом

 

Xотинский уезд 4 участок

По правому берегу р. Днестр:

Ломачинцы (Вишнева, Ломачиница) – еврейская колония на владельческой земле, при р. Днестр. Молитвенный дом, паромная переправа. 85 и 15 верст.

1859 г. – 232 дв., 557 муж. и 501 жен.[8]

 

№ 3

 

1873 рік, 19 січня. – Витяг з рапорту благочинного 5-го округу Хотинського повіту священика Федора Онуфрійовича про пожертви мешканців села Ломачинці на ремонт і потреби місцевої Архангело-Михайлівської церкви

 

Благочинный 5-го округа Хотинского уезда священник Феодор Онуфриевич[9], в рапорте от 19-го января 1873 г. за № 123, донес, что на починку церкви села Ломачинец, влиянием и старанием священника того села Арефы Батицкого[10] поступили следующие пожертвования: от помещицы Софии Крупенской[11] на иконостас – 1000 руб., на кадило – 70 руб., на престольный крест – 10 руб., на занавес – 10 руб., на лампаду над тайною вечерею – 12 руб., на два подсвечника – 30 руб., на починку и позолоту сосудов: 2-х чаш, 2-х звезд, 2-х дисков, 4-х ложиц, 1-ой дарохранительницы, престольного креста и 4-х лампад перед местными иконами 60 руб., и разного дерева на починку церкви на 200 руб., и всего – 1392 руб. От общества села Ломачинец наличными деньгами 200 руб., и от волостного старшины, царанина села Ломачинец Василия Гонцы 120 руб. На рапорте этом резолюция Его Преосвященства 24 же января последовала такова: 1) помещице Софии Крупенской испросить благословение Св. Синода с грамотою; 2) испросить благословение Св. Синода с общею грамотою священнику Арефе Батицкому, волостному старшине Василию Гонце[12] и царанам села Ломачинец; 3) о пожертвовании напечатать в епархиальных ведомостях[13].

 

№ 4

 

1873 рік, 30 січня. – Мирський приговор царан села Ломачинці Секурянської волості

Хотинського повіту

 

Мирской приговор

 

1873 года, января 30-го дня мы нижеподписавшиеся жители Бессарабской области Хотинского уезда

Аркуш з Мирського приговору царан села Ломачинці від 30.01.1873

Секурянской волости царане селения Ломачинцев сойдясь сего числа на мирской сход слушали отношение нашего приходского священника Г. Арефы Батицкого от 20-го сего января за № 5, основанной 3-м § Церковной инструкции и указа Кишиневской духовной консистории от 13-го сего же января за № 572 относительно выбора попечителей к нашей церкви, которые должны заниматься о благовидном состоянии оной. Мы выбрали их среди себя наших сожителей, честных и благонадежных хозяев, а именно: Василия Гонца, Ивана Твердохлеба, Марка Петрика, Савву Солонаря, Даниила Нагирняка, Григория Твердохлеба, Якова Маковея, Ефрема Шундрия, Семена Попадюка, Федора Гончара, Якова Гонца и Федора Чумака. Каковой приговор покорнейше просим Ваше Преподобие представить куда следует на утверждение их в оной деятельности на первое трехлетие, в том и подписываемся: Демьян Мотрин, Иван Рожка, Александр Боднарюк, Пантелей Беженарь, Роман Молошак, Тодор Ткач, Тодор Коцюруба, Данила Маттвеев Нагирняк, Кифор Скутельник, Василий Бузурный, Федор Ткач, Тодор Шундрий, Филипп Довбенко, Тодор Молошак, Тодор Петрик, Иван Дехтярь, Василий Майстрюк, Георгий Гончар, Михайло Василашка, Тимофей Рожка, Антон Швец, Алексей Москаль, Стефан Твердохлеб, Николай Шундрий, Яков Бузурный, Андрей Шундрий, Григорий Дехтярь, Лукьян Шундрий, Ананий Дехтярь, Стефан Гонца, Данила Свинобой, Ефтений Ткач, Иван Слюсарь, Дументий Тодорашко, Андрей Дехтярь, Иван Дудун, Иван Тодорашко, Трофим Беженарь, Яким Молошак, Иван Довбенко, Петро Твердохлеб, Алекса (стерто), Дорофтей Твердохлеб, Диордий Дехтярь, Илько Рожка, Иван Мотрин, Андрон Гончар, Диордий Бузурный, Ерофтий Бузурный, Ефтений Решетник, Гриц Жарюк, Арсений Колесник, Максим Твердохлеб, Думитраш Черватюк, Тимофей Дудун, Ареф Бакицкий, Гаврила Козак, Корней Гайдей, Иван Кривый, Стратий Боднарюк, Михайло Глушко, Арсений Кривый, Пантелей Молошак, Тимофей Тарасюк, Григорий Тарасюк, Дументий Тодорашко, Сидор Глушко, Иван Бурлака, Думитра Черватюк, Стефан Бурлака, Андрей Майстрюк, Алексей Жарюк, Василий Борденюк, Андрей Коцюруба, Иван Бузурный, Петро Шундрий, Николай Кривый, Илько Глушко, Дементий Гонда, Думитраш Шундрий, ,Кифор Тарасюк, Ефтений Гончар, Парфений Твердохлеб, Аксентий Боднарюк, Назарий Гусар, Василий Гончар, Стефан Боднарюк, Федор Ткач, Семен Бакицкий, Кифор Твердохлеб, Ефрем Попадюк, Григор Гонца, Николай Лозан, Захарий Колесник, Павло Бордейнюк, Кондрат Гончар, Данила Шундрий, Андрей Паращин, Филипп Дудун, Андрей Глушко, Ефтений Бузурный, Тодор Бузурный, Петро Попадюк, Иван Рожка, Тодор Бакицкий, Дмитро Бакицкий, Кифор Боднарюк, Кифор Гончар, Григор Боднарюк, Ефтений Глушко, Иван Гончар, Тодор Рожка, Тимофей Рожка, Василий Наджига, Ефтодий Рожка, Сидор Попадюк, Сидор Рожка, Стефан Гончар, Арсений Бузурный, Семен Гончар, Дементий Мафтюк, Тодор Бордейнюк, Тодосий Багрий, Ефтодий Боднарюк, Ефтемий Сербичанский, Яков Мафтюк, Сафроний Свинобой, Григорий Кривый, Данила Попадюк, Марко Глушко, Василий Колесник, Кирила Боднарь, Григорий Гончар, Лукьян Боднарь, Ефтений Скутельник, Семен Боднарь, Алекса Боднарь, Семен Скутельник, Федор Гусар, Стефан Гонца, Мойса Дубина, Николай Ставнюк, Сафроний Попадюк, Иван Паращин, Петро Ставнюк, Алекса Ставнюк, Иван Горган, Яков Регидгулия, Стефан Попадюк, Иван Бордейнюк, Михайло Ставнюк, Филипп Скутельник, Мойса Ткач, Ефтодий Гусар, Григорий Гандзюк, Ефтений Мотрин, Стефан Нагирняк, Иван Шундрий, Григорий Гайдей,  Стефан Ткач, Федь Скутельник, Яким Закуренный, Тодор Скутельник, Григор Мотрин, Юсип Гайдей, Василий Боднарюк, Тимофей Горган, Трофим Закуренный, Антон Мельник, Павло Беженарь, Яков Шундрий, Илий Маланчук, Петро Тожорашко, Демьян Маланчук, Стефан Ткач, Тимофей Свинобой, Иван Слюсарь, Дмитро Гонца, Соловей Наджига, Ефтодий Попадюк, Роман Андрейцов, Танасий Кривый, Иван Сербичанский, Александр Кучерявый, Роман Нагирняк, Яким Белоткач, Петро Сапожник, Матей Закревский, Матей Рожка, Петро Глушко, Андрей Довбенко, Корней Бордейнюк, Василий Нагирняк, Стефан Бузурный, А за неграмотных по просьбе расписался ломачинский сельский писарь Василий Романов.

1873 года января 30-го дня, что настоящий приговор действительно подписан теми самыми царанами, которые значатся в оном и за неграмотных расписался ломачинский сельский писарь Василий Романов, — в том Ломачинское сельское управление подписом удовлетворяет.

Староста (м.п.) Иван Твердохлеб[14].

Сельский писарь Василий Романов.

 

№ 5

1898 рік, 12 січня. – Мирський приговор царан села Ломачинці Секурянської волості Хотинського повіту

 

Аркуш з Мирського приговору царан села Ломачинці від 12.01.1898

№ 1. Честный приговор Ломачинецкого сельского схода, 1898 года января 12 дня. Ломачинецкий сельский сход, Секурянской волости, Хотинского уезда, Бессарабской губернии был созван сего числа сельским старостою Григорием Гайдеем, на который из числа всех 296 домохозяев явилось наличных 195 имеющих право голоса на сходе. Слушали: предложение волостного старшины Ивана Черния об аресте сборщика податей Феодора Свинобоя за прошлый 1897 год о сборе и расходовании казенных податей, земских и мирских сборов, причем сходу доложены были Раскладочный приговор сельского схода от 14 февраля 1897 года за № 4, Податная тетрадь, приходо-расходная книга и другие оправдательные документы за 1897 год. По рассмотрении раскладочного приговора податной тетради, приходо-расходной книги и других оправдательных документов оказалось:

В 1897 году с нашего Общества следовало взыскать:

а) Выкупных платежей 2758 руб.

б) Государственного поземельного налога 89 руб.

в) Земского сбора 1100 руб

г) Страхового сбора со зданий 90 руб.

д) Мирского сбора на волостные надобности и основного капитала Сельского банка 564 руб.

е) Мирского сбора на сельские надобности согласно смете 386 руб.

Итого четыре тысячи восемьсот семь рублей (4987 рублей).

Принесено недоимки с 1896 года на 1897 год 475 руб. 77 ¼ коп.

Наличными деньгами, не израсходованные по день учета за 1896 год 428 руб. 12 ½ коп.

Итого 903 руб. 89 ¾ коп.

А всего пять тысяч восемьсот девяносто рублей восемьдесят девять три четверти копеек (5890 руб. 89 ¾ коп.)

В то число поступило на приход в течении 1897 года – 5302 руб. 20 ¾ коп.

В недоимке оставалось за царанами нашего Общества на 1 января 1898 года – 588 руб. 60 коп.

В течении 1897 года из поступивших на приход денег выведено в расход:

а) Сдано выкупных платежей в Хотинское казначейство под квитанции за №№ 3820, 9402 и 11045 – 275 руб. 83 коп.

б) Государственного поземельного налога сдано в Хотинское казначейство под квитанцию за № 11045 – 89 руб.

в) Сдано в депозит Земской управы под квитанции Хотинского казначейства за №№ 1557, 6604, 8550, 11055 и 100 – 1393 руб. 17 коп.

г) Мирского сбора на волостные надобности и основного капитала Сельского банка сдано под квитанции Волостного правления за №№ 49, 142 и 221 – 579 руб.

д) Мирского сбора на содержание Сельского управления израсходовано под расписки в приходо-расходной книге – 403 руб. 87 ½ коп.

 

А всего расходов – 5222 руб. 87 ½ коп.

За тем осталось за сборщиком податей на 1 января 1898 год неизрасходованными 79 руб. 42 ¼ коп., которые деньги передать новоизбранному сборщику Сафронию Глушко[15] и останется за недоимщиками нашего Общества в недоимке – 534 руб. 53 ½ коп.

Ввиду вышеизложенного и руководствуясь 12 п. 51 ст. Общ. полож. О крестьянах, приговорил: Записать настоящий приговор в установленную книгу, копыю с которого представить на рассмотрение г-на Земского начальника 8 участка Хотинского уезда. За неграмотных царан, присутствующих на сходе доверить расписаться односельцу своему царанину Семену Горгану. Сей приговор составлен и оному руки приложили царане с. Ломачинец: Николай Бузурный, 2. Кирилло Гусар, 3. Касиян Гонца, 4. Никита Гончар, 5. Александр Попадюк, 6. Алексей Гусар, 7. Петр Шундрий, 8. Яким Шундрий, 9. Григорий Гонца, 10. Стефан Шундрий, 11. Демьян Гончар, 12. Иван Мельник, 13. Алексей Ставнюк, 14. Марко Гонца, 15. Константин Шундрий, 16. Антон Гусар, 17. Власий Жарук, 18. Иван Гонца, 19. Максим Попадюк, 20. Гавриил Сапожник, 21. Евтений Попадюк, 22. Евстафий Гончар, 23. Стефан Гонца, 24. Григорий Тарасюк, 25. Семен Ткач, 26. Трофим Наджига, 27. Иван Глушко, 28. Иван Мотрин, 29. Роман Рожка, 30. Евстафий Шундрий, 31. Петр Попадюк, 32. Исидор Попадюк, 33. Иван Боднарук, 34. Семен Твердохлеб, 35. Данило Дудун, 36. Дементий Мафтюк, 37. Иван Дудун, 38. Феодор Шундрий, 39. Василий Рожка, 40. Василий Ставнюк, 41. Василий Тарасюк, 42. Николай Ставнюк, 43. Николай Шундрий, 44. Феодосий Дехтярь, 45. Петро Ставнюк, 46. Григорий Попадюк, 47. Леонтий Молошаг, 48. Исидор Ткач, 49. Иван Ткач, 50. Иван Багрий, 51. Кирилло Боднарь, 52. Исидор Чумак, 53. Демьян Молошан, 54. Трофим Закуренный, 55. Илия Рожка, 56. Прокофий Багрий, 57. Петро Рожка, 58. Иван Рожка, 59. Тимофей Твердохлеб, 60. Яков Боднарук, 61. Семен Кучерявый, 62. Илия Горган, 63. Яким Бузурный, 64. Стефан Свинобой, 65. Иван Дехтярь, 66. Григорий Ставнюк, 67. Сафроний Глушко, 68. Ефрем Мафтюк, 69. Сафроний Попадюк, 70. Яков Мафтюк, 71. Стефан Солонарь, 72. Петр Гандзюк, 73. Николай Рябый, 74. Константин Молошаг, 75. Григорий Глушко, 76. Феодор Чернобаба, 77. Давид Бучка, 78. Иван Ткач, 79. Арсений Маланчук, 80. Григорий Багрий, 81. Парфений Багрий, 82. Андрей Скутельник, 83. Григорий Гончар, 84. Иван Ткач, 85. Василий Нагирняк, 86. Яков Колесник, 87. Тимофей Гегезула, 88. Феодор Довбенко, 89. Василий Южев, 90. Давид Южев, 91. Никита Слюсарь, 92. Никифор Нагирняк, 93. Григорий Белоткач, 94. Афанасий Кривой, 95. Павло Гонца, 96. Филипп Гонца, 97. Пантелеймон Гонца, 98. Евтений Попадюк, 99. Стефан Бузурный, 100. Стефан Молошан, 101. Демьян Маланчук, 102. Ефрем Попадюк, 103. Парфений Твердохлеб, 104. Лукиян Шундрий, 105. Иван Паращук, 106. Феодор Бузурный, 107. Евстратий Нагирняк, 108. Иван Нагирняк, 109. Григорий Скутельник, 110. Андрей Майструк, 11. Климентий Гонца, 112. Василий Мотрин, 113. Василий Жарук, 114. Яков Боднарук, 115. Фотий Черватюк, 116. Захарий Попадюк, 117. Онуфрий Попадюк, 118 Василий Рожка, 119. Иван Андрейцов, 120. Корний Андрейцов, 121. Евтений Скутельник, 122. Кондрат Боднарь, 123. Кондрат Южев, 124. Феодор Горган, 125. Петр Каплун, 126. Никифор Твердохлеб, 127. Михаил Бурденюк, 128. Григорий Южев, 129. Филипп Нагирняк, 130. Самуил Нагирняк, 131. Самуил Свинобой, 132. Никифор Боднарук, 133. Семен Кривой, 134. Иван Горган, 135. Феодор Нагирняк, 136. Антон Горган, 137. Феодор Скутельник, 138. Евтодий Гусар, 139. Исидор Бурденюк, 140. Феодор Глушко, 141. Данило Шундрий, 142. Иван Южев, 143. Василий Колесник, 144. Андрей Южев, 145. Акакий Глушко, 146. Ананий Закуренный, 147. Василий Беженарь, 148. Феодор Бакицкий, 149. Феодор Твердохлеб, 150. Андрей Дехтярь, 151. Василий Жарук, 152. Алексей Бурденюк, 153. Феодор Бузурный, 154. Тимофей Солонарь, 155. Андрей Ткач, 156. Григорий Свинобой, 157. Михаил Довбенко, 158. Петр Твердохлеб, 159. Андрон Гончар, 160. Василий Боднарь, 161. Евтений Дубина, 162. Илия Бузурный, 163. Григорий Ткач, 164. Антон Бучка, 165. Стефан Рожка, 166. Семен Нагирняк, 167. Диордий Регезуля, 168. Максим Рожка, 169. Дементий Рожка, 170. Григорий Шундрий, 171. Иван Попадюк, 172. Евтений Сербичанский, 173. Евтодий Беженарь, 174. Матвей Солонарь, 175. Григорий Нагирняк, 176. Савва Твердохлеб, 177. Антон Боднарук, 178. Иван Твердохлеб, 179. Евтений Глушко, 180. Феодосий Боднарук, 181. Евтений Нагирняк, 182. Андрон Твердохлеб, 183. Никита Рожка, 184. Трофим Беженарь, 185. Петр Боднарук, 186. Иван Боднарук, 187. Савва Сербичанский, 188. Тодор Бузурный, 189. Григорий Нагирняк, 190. Григорий Нагирняк, 191. Петр Бакицкий, 192. Никифор Паращук, 193. Семен Ткач, 194., а за них неграмотных по доверию расписался Семен Горган, Никифор Гусар, Тимофей Сапожник. На сходе присутствовал Ломачинецкий сельский староста Григорий Гайдей.

(м.п.)

С подлинником верно:

(м.п.) Староста Григорий Гайдей[16].

(м.п.) Писарь (подпись)[17].

 

 

Відібрав, написав коментарі і підготував 

до публікації  Олексій Мандзяк.

 

 _____________________________________________________________________________

[1] Так в оригіналі. Правильно – Коболчин.

[2] Чернявський Никифор Прокопович (1777–182?) – син паламаря. Отримав домашню освіту – був навчений батьками писати і читати. Деякий час служив дяком при Свято-Михайлівській церкві в селі Окниця Хотинської райї. 13 травня 1801 року митрополитом Дорофієм Ставрополіосом висвячений на диякона. За даними на 1814 рік, він вже служив священиком при Свято-Миколаївській церкві села Коболчин Хотинського повіту. 28 червня 1819 року о. Никифор отримав грамоту від митрополита Кишинівського і Хотинського Гавриїла (Г.Г. Бенулеску-Бодоні), якою йому було підтверджено право служити священиком при коболчинській церкві. 30 жовтня 1818 року його затверджують благочинним Коболчинського благочиння. Був нагороджений хрестом для духовенства в пам’ять війни 1812 року, яким, як відомо, нагороджували всіх священиків Російської православної церкви від митрополитів до приходських священиків включно, які були у сані до 1 січня 1813 року. Помер у другій половині 1820-х років, в селі Коболчин.

[3] Лозан Семен Афанасійович (1758–1828) – уродженець села Ожеве Хотинської райї. Деякий час служив там дяком при церкві Преподобної Параскеви того ж села. У 1797 році архієпископом Проїлавським Парфенієм II висвячений на священика до Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці Хотинської райї. 20 грудня 1811 року одержав духовну грамоту від єпископа Бендерського і Акерманського Димитрія (Сулима). Деякий час був на посаді благочинного Коболчинського благочиння (1812–1818). Помер у 1828 році в Ломачинцях. Дружина: Пелагея Андріївна (1767 р.н.). Їхні діти: Василь (1798 р.н.), Федір (1804 р.н.), Григорій (1812 р.н.).

[4] Тут – Кишинівська духовна дикастерія в м. Кишиневі, Бессарабської області.

[5] Акафістник — в православ’ї богослужбова книга, що містить особливі піснеспіви Ісусу Христу, Богородиці і святим.

[6] Реакционная роль религии и церкви. Архивные документы о деятельности священнослужителей в Молдавии. – Кишинев: «Картя Молдовеняскэ», 1969. – С. 178; НАРМ  (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 205. оп. I, спр. 3114. – Арк.. 52-52зв. … Лук’янов Філіп Васильович (1793–1835) – син священика Свято-Михайлівської церкви села Дойбаны Тираспольського повіту. З 8 жовтня 1806 року до 25 червня 1812 року навчався в Катеринославській духовній семінарії. З 30 вересня 1814 року продовжив навчання в Кишинівській духовній семінарії, яку закінчив у червні 1817 року. 15 січня 1818 року визначений на посаду вчителя богослов’я в Підготовчому класі при Кишинівській духовній семінарії. 5 вересня 1822 року висвячений на священика до Свято-Покровської церкви містечка Бричани Хотинського цинуту, з визначенням на посаду протопопа 2-ї частини Хотинського цинуту. При його призначенні архієпископ Димитрій сказав «він істино Божественну віру нашу в Ісуса Христа невпинно у все життя своє ревно свідчити буде і словом і ділом, являючи між іншими християнськими подвигами і приклад найсуворішої безкорисливості». 18 березня 1825 року висвячений на протоієрея і «за старанне служіння» нагороджений чорною скуфією.

[7] Початок єврейської землеробської колонізації в Бессарабії було покладено указом імператора Миколая I «Положення про євреїв» від 13 квітня 1835 року. Цей указ дозволяв євреям одержувати казенні землі в безстрокове користування, здобувати й орендувати земельні ділянки, а також передбачав тимчасові рекрутські й податкові послаблення для колоністів. Адже казенних земель Бессарабія практично не мала, всі нові колонії були приватновласницькими: поміщицькі землі викуповували або орендували в складчину єврейські родини, які переселялися із сусідньої Подільської губернії. Приблизно у другій половині 1830-х років або у 1840-х роках на землях поміщиків Крупенських в урочищі Вишнева села Ломачинці Хотинського повіту Бессарабської області виникає поселення – колонія, яка заселяється євреями-колоністами з території Подільської губернії. За даними із «Списку міщан-євреїв і євреїв-колоністів містечок Хотинського повіту, колонії Вишнева (Ломачинець) Хотинського повіту» за 1848 рік і «Ревізької казки Хотинського повіту колонії Ломачинці» 1849–1849 років, у Вишневій проживало 188 осіб. У офіційних довідниках і документах XIX століття ця колонія зазначена то з назвою Вишнева, а то вказувалось як Ломачинці. За усними розповідями старожилів Ломачинців, що частково підтверджується й писемними джерелами, наприкінці XIX – на початку XX століття єврейська колонія значно зменшилася за чисельністю населення – євреї «повтікали» хто-куди: на Поділля, в Сокиряни, Бричани, по декілька сімей оселилися в Ломачинцях і Непоротовому.

[8] Фельдман Д.З. Страницы истории евреев России XVIII- XIX веков: Опыт архивного исследования. М.: Древлехранилище, 2005. – С. 376.

[9] Онуфрієвич Федір Костянтинович (1831–1888) – син дяка с. Коболчин Хотинського повіту, Костянтина Філіповіча Онуфрієвича (†1832) та Анастасії Никифорівни Чернявської (1814 р.н.). Закінчив Кишинівську духовну семінарію, за другим розрядом. 26 вересня 1857 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) висвячений на священика до Свято-Миколаївської церкви села Коболчин. 30 серпня 1869 року за розпорядженням Кишинівської духовної консисторії переміщений до Свято-Успенської церкви містечка Сокиряни Хотинського повіту. За указом Кишинівської духовної консисторії від 27 вересня 1872 року затверджений на посаді благочинного 5-го округу Хотинського повіту. 3 березня 1888 року, за власним проханням – через хворобу, звільнений з цієї посади .Помер 9 квітня 1888 року.

[10] Батицький Арефа Георгійович (1844–1909) – син священика Георгія Федоровича Батицького (1814–1890) та Ірини Феодосіївни (1821 р.н.). Народився 24 жовтня 1844 року в селі Ломачинці Хотинського повіту. Закінчив курс Кишинівської духовної семінарії. 4 лютого 1868 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на священика до Свято-Михайлівської церкви села Форосна Хотинського повіту . 15 жовтня 1868 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці Хотинського повіту. 31 травня 1873 року переміщений до Свято-Покровської церкви села Ширівці-Верхні, того ж повіту . У 1874-1886 роках він служив священиком і при Іоанно-Богословській церкві села Атаки 1-го округу Хотинського повіту. З травня 1875 року і до березня 1886 року також наглядав за приписною Архангело-Михайлівською церквою села Пригородок 1-го округу Хотинського повіту. Хотинського повіту . 26 січня 1886 року визначений до Свято-Георгіївської церкви містечка Новоселиця Хотинського повіту. 11 вересня 1898 року переміщений до новозбудованої церкви Святителя Христового Миколая села Грозинці 2-го округу Хотинського повіту. 7 лютого 1908 року, після його особистого прохання, переміщений до церкви села Строешти, того ж повіту . Там він помер у 1909 році.

[11] Крупенська Софія Миколаївна (1831–1893) – дружина поміщика Георгія Матвійовича Крупенського (1823–1864). Обвінчалися 30 січня 1848 року. Вона дочка полтавського поміщика Миколи Григоровича Краснокутського (25.93.1795–11.08.1843) та Олени Михайлівни Дараган (1800 р.н.). Саме з її подачі у Ломачинцах була відкрита земська лікарня «на 3 ліжка», а так само відкрито народне училище. Зробила багато корисного для місцевого храму. Померла в Ломачинцях і похована в фамільному склепі біля церкви.

[12] Гонца Василь Мойсейович (ор. 1837 р.н.) – син Мойсея Олександровича Гонци (1797–1851) та Меланії Іванівни (1805 р.н.).

[13] Общественный приговор // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1873. — № 4. – С. 49 – 50.

[14] Твердохліб Іван Петрович (1820–1881) – син Петра Івановича Твердохліба (1779–1835) та Анни Миколаївни (1786 р.н.).

[15] Глушко Софроній Євфимійович (1851 р.н.) – син Євфимія (Єфтенія) Петровича Глушко (1826 р.н.) та Софії Петрівни (1832 р.н.).

[16] Гайдей Григорій Іванович (1838 р.н.) – син Івана Івановича Гайдея (1799 р.н.) та Катерини Василівни (1813 р.н.).

[17] Секурянское волостное управление. Раскладочные (мирские) приговоры о казенных, земских, мирских сборах сборах Секурянской волости за 1898 год. – ДАЧО, ф. 114, оп. 1, спр. 3. – Арк. 24 – 27.

Залиште свій коментар