Духовне торжество в селі Молодове Хотинського повіту

Автор: admin

Сьогодні ми Вам пропонуємо ще один матеріал з історії Сокирянщини. На жаль, село, про яке йдеться в статті — Молодове, вже не існує. Воно було відселене й затоплене водами Дністровського водосховища.

****************************************

Із благословення й дозволу милостивого Архіпастиря нашого Преосвятійшого Серафіма, 13 — 14 листопада цього року в приході церкви села Молодове відбулося рідке для наших місць духовне торжество: — перенесення ікони Божої Матері «Розчулення» роботи художниці — сестри Дівєєвськаго монастиря (копія з ікони, перед якою помер Преподобний Серафім Саровський, освяченої на мощах його).

Незважаючи на мрячну погоду й сльоту, що раптово змінила сухі й теплі дні, які стояли перед тим, з ранку 13 листопада у великій кількості хоругвеносці й парафіяни відправилися на залізничну станцію Романкауци. Тут, по відходу поїзда, у присутності пана начальника станції, службовців і православної публіки, був відслужений молебень Божої Матері, після чого ікона на руках священиків була винесена у двір вокзалу, а далі була несена парафіянами. На шляху співали молебні Божій Матері, акафісти Благовіщенню й 22 жовтня й інші церковні пісні на честь Богоматері. Увійшовши в село Шабутинці, ікону внесли у святий храм і тут відслужили молебень, після чого, за пізнім часом, понесли ікону далі. По дорозі до хресного ходу приєднувалися нові й нові юрби народу; але погода змінилася вже до гіршого: пішов дрібний дощ зі снігом і дорожньою сльотою сильно утрудняла хресний хід. З великими зусиллями дійшли до 6 год. вечора до місцевого храму й негайно почалася всеношна, проведена протоїреєм Георгієм Гербановським, у сослужінні священиків: отця Михайла Полянського, отця Дімітрія Миколаєва, і отця діакона Пилипа Поповича. Ревне й голосне служіння отця протоієрея, прекрасний спів півчих, сильне освітлення прикрашеного квітами храму, захоплені особи, що моляться, художньо-написаний образ Богоматері, — все це викидало сльози розчулення у багатьох прочан і, безсумнівно, залишило по собі незгладиме враження. — Всеношна завершилася о 8.30 год. вечора.

На інший день — 14 жовтня з 7 год. ранку дзвін сповістив парафіянам про час служіння св. Літургії. Тісний храм був заповнений народом. Як і напередодні, богослужіння зроблене соборно й тими ж священнослужителями, і при співі прекрасно зорганізованого хору зводило дух молящихся до Престолу Вседержителя й Цариці Небесної.

Після співу причетна й «До Богородиці старанно» місцевим священиком було сказане пристойне торжеству слово на текст Євангелія від Луки гл. 1 ст. 48: «Відтепер догоджати Мя всі народи, що поміщається нижче». Після Літургії був відслужений молебень Богоматері з акафістом при чому приспіви були мотиву, почутого в Дівєєвській обителі з багатоліттям Царюючому Дому та інш. Потім, на прохання парафіянок, що спорудили св. ікону, зроблена заупокійна жітія по ії прісним.

В цьому місці - на березі Дністра колись було село Молодове

Богослужіння завершилося вітанням отця благопристойного, зверненим до слухачів. Поставивши в основу висловлювання праведниці Єлизавети, сказане при відвідуванні її Богоматір’ю після благовіщання: звідки це мені, що прийшла Мати Добродія мого до мене? (Лук. 1, 43), проповідник далі розвив ту глибоку думку, що єднанням пастиря з тими, кого пасуть, день цей, буденний для інших парафіян, для місцевих парафіян став радісним, святковим від відвідування їхнього приходу й храму Богоматір’ю у вигляді Її чесного образа… Сему торжеству він також радіє й виражає надію, що при таких велелюбних відносинах пастви до свого попечительного пастиря, вони здійснять сильне бажання мати у своєму приході великий і благолепний храм. Побажавши, щоб і в майбутньому це свято повторювалося щорічно, проповідник дякував парафіянам за їхні труди, ретельність і засоби для справжнього торжества. Глибокі подихи розчулення й подяки були дорогою відповіддю на слова турботливого отця благопристойного про релігійні потреби парафіян церков округу, що довірений його спостереженню.

Після роздачі антидору, ті, що молилися одержували безкоштовно образки на папері, листки Братства Хр. Різдва й протиосектантські, а ті що бажають — за плату срібні образки, флакони води із джерела преподобного Серафіма і єлею від лампад, що перед іконою Божої Матері «Розчулення» у Дівєїв.

Вдячні Господу Богові й вдячним улаштовувачам торжества за отримане духовне частування, парафіяни опускали свою жертву в кухоль, прикрашали св. ікону рушниками й хустками й потім розходилися по будинках, вносячи всюди атмосферу релігійно-моральної наснаги й насолоди.

Вирішено щорічно робити врочисте богослужіння з нагоди перенесення св. ікони, спорудженої на згадку Священного Коронування Їхніх Імператорських Величностей, 21 — 22 жовтня в день перенесення.

Слава Богові, Благодійникові нашому, вовіки століть!

С.И.М.

Джерело: С.И.М. Духовное торжество в селе Молодове Хотинского уезда // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1911. — № 50-51. – арк. 1715 – 1717. Матеріал надано письменником, істориком — О. Мандзяком

Залиште свій коментар