Осіннє небо Сокирянщини
Автор: admin
І знову осінь…
Після досить тривалого, майже літнього тепла вересня і початку жовтня, усе ж прийшла справжня осінь, з усіма її похолоданнями, дощиками, приморозками…
Осінь різна: прекрасна, сумна, мінлива. Ранком вона подекуди радує ласкавим сонечком, таким оманливо-теплим і ніжним, та згодом піднімається справжня негода. Небо нависає над землею, немов готуючись упасти, але ж ще недавно воно було безхмарно-синім. Опадаючі листи так прекрасні у своїй смерті!.. Вони подібні до людей, які приходять і йдуть, поступаючись місцем новим і новим поколінням: споконвічний круговорот, невід’ємною частиною якого є і ми, і осінь…
над Ломачинцями
над Білоусівкою
над Білоусівкою та над Михалковом
над Сокирянами
над Коболчином
над Сокирянами і станцією Сокиряни
над Гвіздівцями
над Гвіздівцями і Сербичанами
над Селищем і Братанівкою
між Сербичанами і «Грибком»
Осінній дощ забіг у душу,
намисто з крапель поскладав
і, мов самотню дику грушу,
мене, розчулену, обняв…
Осінній дощ примружив очі,
всміхнувся хитро — і за мить
вже сонце тішиться охоче
і жовтень листям шарудить!
Осінній дощ напивсь з калюжі,
цілунком неба затуливсь.
Дощем лобові не спаплюжиш,
БО ХТОСЬ ВІД СПРАГИ ВЖЕ СТОМИВСЬ!
14.10.2011
Інна ГОНЧАР
м. Новодністровськ
Таке буває тільки восени
Всміхаються розгублено жоржини –
Які ж ото, цікаво, їхні сни?
Поглянь і зупинися на хвилину –
Таке буває тільки восени.
У вальсі листопадових печалей
Хтось мріє про народження весни.
Ви просто таїни не помічали –
Таке буває тільки восени.
Бо відгомоном бабиного літа
В душі щось незбагненне заяснить,
І, зболена, вона почне радіти –
Таке буває тільки восени.
Далеко відлетіла журавлина,
Чи хтось лишився винним без вини,
Розрадить жовтоосені хвилина –
Таке буває тільки восени.
Багрянець засвітився над кущами
І ранок привітався росяний.
Зізнаюсь, заколисана дощами, –
Отак буває тільки восени!
Інна ГОНЧАР