Сокирянщина

29 квітня 2019 року неочікувано закінчився земний світ Людини з Великої Літери − Землероба, Історика, Краєзнавця, Людинознавця, Поета, Громадського діяча − Василя Васильовича Гандзія із села Романківці Сокирянського району.

В.В. Гандзій − український поет, прозаїк, краєзнавець. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, історичний факультет Чернівецького державного університету.

Народився 28 березня 1930 року в селі Романківці. З 1947 р. працював у місцевому колгоспі. Заочно закінчив Хотинський технікум. Очолював рільничу бригаду, працював агрономом. Без відриву від виробництва закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. Викладав історію у місцевій середній школі.

Писав вірші. Редагував колгоспну газету «За високий урожай». Друкувався у районній газеті «Колгоспне життя», відтак − «Дністрові зорі», де був членом літературно-мистецького об’єднання «Польова веселка», яке очолював поет Олексій Бондар. Цікаві публікації В.В. Гандзія друкувались у газеті «Сокиряни − сім днів». Вірші, публіцистику друкував в обласних газетах «Буковина», «Буковинське віче». Вірші «Моєї мами заповіт», «Гімн землі», «Мені нагадує тебе…» увійшли до шкільного посібника «Письменники Буковини».

1946 рік, Донеччина, м.Єнакієво, школа ФЗН, будівельник, монтажник-верхолаз

1951 рік. Під час служби в ЗС СРСР (Білорусія). На дозвіллі.

В.В. Гандзій з друзями. 1961 рік. Село Романківці

З дружиною.

Окремі поезії Василя Гандзія композитори Михайло Мафтуляк та Михайло Рожко поставили на музику.

З-під пера В. В. Гандзія вийшли збірки поезій «Дума сивого жита» (1992), «На перехресті літ» (2003), «Далеке і близьке» (2006), історико-краєзнавчий нарис «Моє село крізь століття, епохи і роки» (2000).

І, насамкінець, Василь Гандзій порадував читача унікальним літературно-художнім виданням «В «Пустелі Гетів» (2018) − другою книгою документальних нарисів у жанрі мемуарів із серії «Моє село».

Юхим ГУСАР, член Національної спілки журналістів України.

Фото – від сайту “Гвіздівці”