Полин — трава гірка, але дуже корисна!

Автор: admin

Полин справжній, полин польовий, полин білий — так в народі називають полин гіркий. Існує дуже багато видів полину (близько 400) і з них приблизно 170 видів поширені в Україні. Більшість видів полину дуже відрізняються між собою як зовні, так і за своїми лікувальними й іншими властивостями: це й полин цитварний, лимонний, сріблястий, таврійський (кримський), деревоподібний (боже дерево, лікувальний, метельчастий), гіркий, звичайний (чорнобильник, чоронобиль, забудька), австрійський, морський, бурштиновий… і т.п.

 

Полин — дуже цінна лікарська рослина. Історія про нього уходить далеко в минуле. У давніх слов’ян полин вважався культовою рослиною, що здатна очистити духовний і фізичний світ людини. Йоги й буддисти застосовували ефірну олію полину при медитації, як один із кращих засобів, що допомагають зосередитися. Ще й сьогодні багато з людей вірять, що аромат (запах) полину відлякує злих духів, береже від пристріту й псування. Латиною його назвали «Артемізія» (Artemisia) — на честь знаменитої богині Артеміди, яка відкрила багато цілющих властивостей трав.

Найбільшу популярність у народі за свої лікувальні, очисні й косметичні властивості одержав полин гіркий. Він відрізняється від інших видів насамперед загальним сірувато-сріблистим кольором. Верхні поверхні листів у полину гіркого мають білувате фарбування й стебло також виглядає шовковисто-сіруватим. А кошики квітів у цієї рослини жовті. Це багаторічна дикоростуча рослина з характерним специфічним ароматом і дуже гірким смаком. Запах полину досить сильний і нагадує гірко-терпкий смак. Росте він майже повсюдно, має пряме, до 1,5 м висоти, розкидисте стебло.

Полин — випробуваний домашній лікувальний засіб. Для застосування й лікування використовується наземна частина рослини без нижніх здеревілих частин стебел, а також квіти й корінь. Листя полину збирають до початку цвітіння, зриваючи їх без черешків. Стебла рослини з верхівками зрізують на початку цвітіння. Сушать у тіні, у добре провітрюваному приміщенні. Строк збереження лікарської сировини — 2 роки.

 

ЗАСТОСУВАННЯ

 

Про лікувальні властивості полину гіркого згадував Гіппократ у своїх працях. Більш розгорнуту характеристику надав Авіцена у «Каноні лікарської науки».

У середньовічному трактаті Одо з Мена відзначається здатність полину зміцнювати шлунок, полегшувати місячні, знімати біль у шлунку та проганяти глистів.

П. Седір у «Ботанічному словнику» рекомендує пити настій полину гіркого при лихоманці, запаленні печінки та селезінки, при слабкому травленні та глистах. Він же пропонує робити ванночки для ніг, щоб зняти втому.

У XIX–XX столітті спиртову настоянку полину гіркого застосовували при багатьох захворюваннях. Вона отримала назву «абсент» завдяки високому вмісту в полину сесквітерпенового актону абсинтіну. Полин гіркий додають в елітні вермути, щоб поліпшити або викликати апетит, прискорити перетравлювання їжі.

Гіркий смак полину стимулює життєдіяльність організму, дає прекрасний тонус, має лікувальні й очисні властивості. Цінність полину гіркого і його застосування, ще більше зросла з рядом відкриттів в області мікробіології, а саме мікроорганізмів, які населяють наш організм. Всім відомо, що далеко не все з них нам корисні. Серед них: деякі дріжджові грибки, віруси, мікоплазми, уроаплазми, гарднерели, токсоплазма, хламідія, трихомонада, гонокок, та інші, які повільно, але вірно руйнують організм людини, призводячи до найнебезпечніших захворювань. Як показують дослідження ними уражено близько 90% усього населення планети. Наявність такої гноєподібної інфекції викликає порушення обміну речовин в організмі, призводить до запалення тонкого кишечника, до різноманітних хвороб печінки й жовчних шляхів, до шкірних захворювань (діатез, алергія, кропивниця, екзема, псоріаз і так далі), інфаркту, до різноманітних простудних захворювань з виділенням слизу й гною.

Але полин — один з найефективніших, натуральних і при цьому, доступних засобів у боротьбі із такими мікроорганізмами.

Полин гіркий покращує стан нервової системи, виявляє кардіотонічну, протизапальну дію, стимулює неспецифічний імунітет, активізує загоєння слизових оболонок. До того ж, полин – дуже ефективний жовчогінний засіб. Він допомагає при млявості травлення, почутті переповненості шлунка, здуттях і газах, жовчнокам’яній хворобі, при жовтяниці, піску й каменях у бруньках, активізує кровообіг і поліпшує обмін речовин.

Полин також добре допомагає при проносах, при анемії, безсонні, знімає біль (при запаленні сліпої кишки), знімає печію, усуває неприємний захід з рота. Корінь полину гіркого застосовують для лікувальних ванн при подагрі й неврозі. Народна медицина вже здавна використовує препарати з кореня полину (здебільшого — з чорнобильника) для лікування пухлин, в тому числі — злоякісних, тобто від ракових захворювань.

Промисловістю зараз випускається полинове масло, яке в Україні виробляють із полину таврийського (кримського). Застосовують при запаленні дихальних шляхів, грипі, кашлі, бронхіті. Також, крім перерахованих вище хвороб, травою полину лікують золотуху й туберкульоз, малярію, геморой і суглобний ревматизм, епілепсію; приймають при білях, недостатніх і нерегулярних менструаціях, проти глистів.

Полин гіркий ефективний для схуднення, хороші результати дає очищення організму полином.

Косметологи рекомендують масло полину для догляду за жирною, нечистою шкірою, а також використовують в аромотерапії. Зовнішньо сік полину гіркого рекомендується при мозолях (роблять пов’язку), травмах. Сік сприяє зупинці кровотечі при травмах, він діє знезаражуюче й сприяє затягуванню ран. Свіжа розім’ята трава полину добре заспокоює біль при сильних забитих місцях і вивихах, так само він діє при розтяганнях. Виділений з полину препарат камазулен має протизапальну й спазматичну дія й використовується при опіках рентгенівськими променями, при екземах, ревматизмі й бронхіальній астмі.

 

ОБЕРЕЖНІСТЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ

 

На багатьох інтернет-сайтах є чимало рецептів лікування з застосуванням полину. Та ми не будемо їх наводити, адже полин – наскільки він є лікувально-ефективним засобом, настільки ж він є і небезпечним при неправильному, надмірному застосуванні. Насамперед потрібно знати, що полин у надмірних кількостях (а для кожної людини це по-своєму) є отруйним. При перевищенні необхідних доз прийому, він здатний викликати розлад нервової системи. Тому будь яке лікування з застосуванням полину потрібно обов’язково узгоджувати з лікарем, або хоча б порадитися з ним.

Щонайменше (для нетерплячих і тих, хто не довіряє лікарям) — знайдіть книжки про лікувальне застосування лікарських рослин; при чому, краще — з виданих у радянські часи, адже тоді не давали можливості писати рецепти будь-кому і все написане ретельно перевіряли справжні спеціалісти.

За будь яких умов, полин і препарати з нього не можна приймати вагітним жінкам, жінкам у період вигодовування дитини грудьми, при виразковій хворобі шлунку й ерозійних гастритах, при кровотечах, ентероколітах. Дуже обмежене використання препаратів з полину для дітей. Дуже обережним слід бути при анемії (недокрів’ї). Небажано приймати його і препарати з нього при виразці шлунка й гастриті зі зниженою кислотністю — ще більше її понизить. Слід мати на увазі, що досить у багатьох людей є або може бути алергія на полин. За будь яких умов, жоден курс лікування не повинен перевищувати 2-х тижнів, з щонайменшою перервою на 2 тижні.

&&&

 

_____________________________________________________

Джерела:

  1. Artemisia Absinthium // Ботанический словарь / сост. Н.И. Анненков. — СПб.: Тип. Имп. АН, 1878. — XXI + 645 с.
  2. Абсинт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  3. Флора СССР : в 30 т. / начато при рук. и под гл. ред. В.ЛКомарова. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1961. — Т. 26 / ред. тома Б. К. Шишкин, Е.Г. Бобров. — С. 515—517. — 938 с. — 2400 экз.
  4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
  5. Козьяков А.С., Кривенко В.В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. К.М. Сытник. — К.: Наукова думка, 1989. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0.
  6. Губанов И. А. и др. 1271. Artemisia absinthium L. — Полынь горькая // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т. — М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2004. — Т. 3. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). — С. 335. — ISBN 5-87317-163-7.
  7. Мазнев Н.И. Золотая книга лекарственных растений / Н.И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
  8. Мазнев Н.И. Травник / Н.И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
  9. Товстуха Є.С. Фітотерапія / Є.С. Товстуха. — К.: Здоров’я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
  10. Сайт «Ліктрави»

 

 

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна використовуватися для самолікування.

 

__________________________________________________________________

За публікацією сайту «Гвіздівці» 

Залиште свій коментар