Православне духовенство Північної Бессарабії: ГРИМАЛЬСЬКІ

Автор: admin

Олексій Мандзяк

 

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Гримальських.

 

Гримальський Василь Євфимійович (1813–1888) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського цинуту, Євфимія Йосиповича Гримальського (1771 р.н.) та Агафії Миколаївни (1780 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

15 травня 1835 року визначений на посаду дячка до церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Михалкове 2-ої частини Хотинського повіту. 21 жовтня 1849 року висвячений у стихар і призначений на посаді понадштатного паламаря при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту[1].

У 1863 році на нього було накладена єпитимія «за зухвалий і буйний характер» – за розпорядженням єпархіального начальства він провів місяць в Каларашовському Свято-Успенському монастирі. 26 лютого 1876 року, за пияцтво, був примусово висланий на двомісячні роботи в печерний Жабський монастир на честь Вознесіння Господнього в Сорокському повіті[2].

Помер 16 грудня 1888 року в с. Клокушна. Похований на парафіяльному цвинтарі[3].

Дружина: Кирилович Ксенія Григорівна (1823–1900) – дочка священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського цинуту, Григорія Стефановича Кириловича (1796 р.н.) та Олександри Павлівни (1799–1873). Померла 27 червня 1900 року і похована в с. Клокушна.

Їхні діти: Михайло (1841 р.н.), Іван (1842 р.н.), Марія (1844 р.н.), Федір (1846 р.н.), Гавриїл (1848 р.н.), Георгій (1850 р.н.), Василь (1852 р.н.), Стефан (1853 р.н.), Євфимій (01.01.1869 р.н.).

 

Гримальський Георгій Іванович (1880 р.н.) – син паламаря Трьохсвятительської церкви села Гриманкоуци Хотинського повіту, Івана Васильовича Гримальського (1842–1895) та Юстини Феодосіївни. Народився 3 лютого 1880 року. У червні 1902 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом.

25 серпня 1902 року єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницкий) висвячений на диякона, а 29 серпня того ж року – на священика до Свято-Михайлівської села Финтина Ноуе (Fântâna Nouă) 4-го округу Белецького повіту[4]. Там він служив і за даними на 1922-1930 роки.

1 жовтня 1902 року затверджений на посаді законовчителя в місцевому народному училищі. З 6 квітня 1906 року перебував на посаді члена Благочинницької Ради – на перше триріччя.

За указом Святішого Синоду від 30 травня 1908 року нагороджений набедреником. 9 квітня 1913 року нагороджений синодальною фіолетовою скуфією. 27 березня 1916 року нагороджений камилавкою.

Дружина: Єфросинія Миколаївна.

Їхні діти: Олена (25.09.1905 р.н.).

 

Гримальський Георгій Федорович (1852–1916) – син священика Федора Євфимійовича Гримальського (1812–1887) та Домнікії Іванівни (1817 р.н.). Народився в селі Балкоуци-Нижні Хотинського повіту (сучасне село Белкеуць/Bălcăuţi в Бричанському районі Республіки Молдова).

Закінчив 4 класи Кишинівської духовної семінарії. 10 жовтня 1879 року висвячений на диякона до Свято-Вознесенського собору м. Кишинів. 28 червня 1881 року висвячений на священика до Свято-Успенської церкви села Зелена 4-го округу Хотинського повіту. 20 лютого 1886 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні 5-го округу Хотинського повіту, де до того служив його батько[5].

Оголошення про смерть Георгія Федоровича Гримальського в Кишинівських єпархіальних відомостях (1916, № 30)

18 жовтня 1895 року призначений на посаду законовчителя в народному училищі села Маркоуци 5-го округу Хотинського повіту. 8 грудня 1898 року визначений на посаду члена Ревізійної комісії по свічній лавці 5-го округу Хотинського повіту[6].

31 січня 1893 року за резолюцією єпископа Акерманського Аркадія (О.Є. Філонов) нагороджений набедреником. 11 грудня 1904 року нагороджений скуфією. 19 березня 1909 року нагороджений камилавкою[7].

Помер 27 червня 1916 року[8].

Дружина: Євтушинська Олімпіада Миколаївна (25.04.1858 р.н.) – дочка священика Миколи Івановича Євтущинського (1812 р.н.) та Єфросинії Йосифівни (1823 р.н.). Деякий час перебувала на посаді просфорні при Балкоуцькій церкві[9].

Їхні діти: Стефаніда (11.11.1879 р.н.), Іван (26.01.1883)[10], Зиновій (30.11.1884 р.н.)[11], Олена (21.05.1886 р.н.), Федір (17.02.1888 р.н.), Анна (05.05.1892 р.н.), Павло (21.06.1894–01.03.1895), Марія (13.08.1896 р.н.).

 

Іоанно-Богословська церква с. Клокушна Окницького р-ну Молдови

Гримальський Григорій Митрофанович (1887 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Мошанець Хотинського повіту, Митрофана Федоровича Гримальського (1849–1911) та Олени Павлівни (1856 р.н.). Народився 8 грудня 1887 року (в деяких джерелах вказана дата 08.01.1886 р.н.). Навчався в Єдинецькому духовному училищі. 11 червня 1910 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом.

16 жовтня 1910 року за розпорядженням єпархіального начальства визначений на посаду вчителя грамоти в церковнопарафіяльній школі села Ніспорени Кишинівського повіту. 2 жовтня 1911 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Серафімом (Л.М. Чичагов) висвячений на священика до церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Бузовиця 3-го округу Хотинського повіту[12]. 11 червня 1913 року переміщений до Іоанно-Богословської церкви села Мошанець Хотинського повіту[13].

6 квітня 1916 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Анастасієм (О.О. Грибановський) нагороджений набедреником[14].

Дружина: Зиновія Іванівна (05.11.1892 р.н.).

Їхні діти: Галина (14.11.1912 р.н.)[15].

 

Гримальський Григорій Михайлович (1882 р.н.) – син причетника Михайла Васильовича Гримальського (1841 р.н.) та Домнікії Іванівни (1847 р.н.). Народився 19 лютого 1882 року в селі Гвіздівці Хотинського повіту.

З 1903 року і як мінімум за даними на 1907 рік він перебував виконуючим посаду псаломщика при Свято-Благовіщенській церкві села Чернолівка 2-го округу Сорокського повіту[16].

Дружина: Балабухіна Любов Олексіївна (1885 р.н.) – уродженка села Сербичани Хотинського повіту, дочка відставного жандармського унтер-офіцера Олексія Федоровича Балабухіна. Вінчалися 30 січня 1905 року в Свято-Димитріївській церкві села Гвіздівці[17].

 

Гримальський Євфимій Васильович (1869 р.н.) – син паламаря Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Василя Євфимійовича Гримальского (1813–1888) та Ксенії Григорівни Кирилович (1823–1900). Народився 1 січня 1869 року. Закінчив Єдинецьке духовне училище. Навчався в Кишинівській духовній семінарії – до 2-го класу.

12 липня 1895 року за резолюцією єпископа Акерманського Аркадія (О.Є. Філонов) визначений виконуючим посаду псаломщика при Свято-Троїцькій церкві села Тецкани 4-го округу Хотинського повіту. 10 березня 1910 року затверджений на посаді. З 12 січня 1911 року також перебував на посаді вчителя співу в місцевому міністерському училищі[18]. Там він служив і за даними на 1922 рік[19].

Дружина: Любов Федорівна (24.04.1883 р.н.).

Їхні діти: Анна (06.01.1899 р.н.), Сергій (01.01.1905 р.н.), Людмила (13.07.1906 р.н.), Борис (04.02.1908 р.н.), Софія (17.05.1910 р.н.), Микола (30.09.1913 р.н.), Михайло (1915 р.н.).

 

Гримальський Євфимій Йосипович (1771 р.н.) – син священика. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

У 1790-х роках архієпископом Проїлавським Парфенієм II був висвячений на священика. Наприкінці XVIII ст. – в перших десятиліттях XIX ст. служив при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинської райї (пізніше – цинуту).

Дружина: Агафія Миколаївна (1780 р.н.).

Їхні діти: Іван (1799–1831), Параскева, Касян (1811 р.н.), Федір (1812–27.03.1887), Василь (1813–16.12.1888).

 

Гримальський Євфимій Михайлович (1900 р.н.) – із духовного звання, народився 20 квітня 1900 року. Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1915 році – за другим розрядом. Закінчив Кишинівську духовну семінарію.

З 1923 року перебував на посаді священика при Свято-Димитріївській церкві села Поляна 1-го округу Хотинського повіту[20]. У 1926-1927 роках також служив священиком при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Рашків 1-го округу Хотинського повіту. З 1928 року – священик села Клімоуци-Верхні 6-го округу Сорокського повіту[21].

Дружина: Анна Павлівна.

Їхні діти: Серафіма (26.06.1924 р.н.).

 

Гримальський Зиновій Георгійович (1884 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні 5-го округу Хотинського повіту, Георгія Федоровича Гримальського (1852 р.н.) та Олімпіади Миколаївни Євтушинської (1858 р.н.)[22]. Народився 30 листопада 1885 року в селі Зелена[23].

Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1900 році – за третім розрядом. 15 червня 1907 року закінчив Кишинівську духовну семінарію[24]. 7 жовтня 1907 року висвячений на священика до Свято-Успенської церкви села Зелена 4-го округу Хотинського повіту[25]. Там він служив і за даними на 1922–1930 роки[26].

У 1912 році нагороджений набедреником[27]. 6 квітня 1916 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Анастасієм (О.О. Грибановський) нагороджений скуфією[28].

Дружина: Остапова Анна Василівна (1888 р.н.) – дочка священика Свято-Миколаївської церкви села Колікоуци 5-го округу Хотинського повіту, Василя Тимофійовича Остапова (1853 р.н.) та Олександри Олександрівни Черноуцан (1854-1923). Вінчалися 26 серпня 1907 року в Свято-Троїцькій церкві села Гриманкоуци 3-го округу Хотинського повіту[29].

Їхні діти: Тетяна (03.02.1909 р.н.)[30], Євгеній (12.12.1910 р.н.)[31], Клавдія (02.05.1916 р.н.)[32].

 

Гримальський Іван Георгійович (1883 р.н.) – син священика Георгія Федоровича Гримальського (1852–1916) та Олімпіади Миколаївни Євтушинської (1858 р.н.). Народився 26 січня 1883 року в селі Зелена Хотинського повіту[33]. Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1900 році – за другим розрядом. 15 червня 1906 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом[34].

16 вересня 1906 року визначений на посаду священика до церкви Преподобної Параскеви села Малінешти 2-го округу Хотинського повіту (сучасне село Малинівка в Чернівецькій області)[35]. Там він прослужив до червня 1915 року[36]. Далі був переміщений на служіння при Архангело-Михайлівській церкві села Форосна 2-го округу Хотинського повіту. 2 липня 1915 року звільнений за штат[37].

Дружина: Людмила Іванівна.

Їхні діти: Олександр (30.08.1907 – 26.07.1908),

 

Гримальський Іван Євфимійович (1799–1831) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Євфимія Йосиповича Гримальського (1771 р.н.) та Агафії Миколаївни (1780 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

24 лютого 1820 року за розпорядженням єпархіального начальства визначений на місце дячка при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна 2-ої частини Хотинського цинуту[38].

Дружина: Марина Іванівна (1812 р.н.).

 

Гримальський Іван Васильович (1842–1895) – син паламаря Василя Євфимійовича Гримальського (1813–1888) та Ксенії Григорівни Кирилович (1823–1900). Народився в селі Михалкове Хотинського повіту.

У грудні 1867 року за резолюцією архієпископа Кишинівського і Хотинського Антонія (О.А. Шокотов) визначений на посаду паламаря при Трьохсвятительській церкві села Гриманкоуци Хотинського повіту – на один рік[39]. Пізніше – псаломщик і позаштатний псаломщик при тій же церкві.

Помер 5 грудня 1895 року в Гриманкоуцах[40].

Дружина: Юстина Феодосіївна.

Їхні діти: Тетяна (1877 р.н.), Георгій (03.02.1880 р.н.), Анна (26.01.1885–15.05.1885), Василь (02.03.1886 р.н.), Ірина (13.05.1889 р.н.), Гавриіл (27.03.1897 р.н.).

 

Гримальський Касян Євфимійович (1811 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського цинуту, Євфимія Йосиповича Гримальського (1771 р.н.) та Агафії Миколаївни (1780 р.н.)[41]. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Деякий час прислужував при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна. 12 травня 1835 року визначений на посаду паламаря при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Комарів 1-ої частини Хотинського повіту. 20 травня 1836 року переміщений на місце першого дячка при церкві Преподобної Параскеви села Ожеве Хотинського повіту[42].

За даними на 1853 рік його не було серед живих[43].

Дружина: Варвара Іванівна (1814 р.н.).

Їхні діти: Микола (1833 р.н.), Матвій (1834 р.н.), Тимофій (10.07.1835–11.08.1913), Домникия (1838 р.н.), Марина (Марія) (28.02.1841 р.н.), Олександр (1844 р.н.), Іван (1846 р.н.), Андрій (1848 р.н.)[44].

 

Гримальський Леонід Митрофанович (1881 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Мошанець Хотинського повіту, Митрофана Федоровича Гримальського (1849–1911) та Олени Павлівни (1856 р.н.). Народився 8 серпня 1881 року. Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1895 році – за другим розрядом. 15 червня 1901 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом.

3 вересня 1901 року визначений на посаду священика при Архангело-Михайлівській церкві села Котелева 2-го округу Хотинського повіту[45]. 23 жовтня 1901 року висвячений на священика до тієї ж церкви[46]. У 1910 році призначений настоятелем Всіхсвятської церкви села Пиржота 4-го округу Белецького повіту. 27 лютого 1915 року переміщений на місце священика при Свято-Миколаївській церкві села Русяни 5-го округу Хотинського повіту. З 1929 року служив священиком при Іоанно-Богословській церкві с. Ружниця Сорокського повіту. Під час «другого румунів» був затверджений священиком при церкві села Вітрянка Сокирянського округу Хотинського повіту. 1 березня 1944 року переміщений до церкви села Татарешти Каларашовського округу Лапушнянського повіту[47].

13 квітня 1906 року обраний окружним духовенством в члени Благочинницької Ради 2-го округу Хотинського повіту[48].

Дружина: Доліщинська Любов Микитівна (1884 р.н.) – дочка священика Свято-Михайлівської церкви села Парково 4-го округу Белецького повіту, Миколи Леонтійовича Доліщинського (1844 р.н.).

Їхні діти: Валентин (1902 р.н.), Анатолій (11.01.1904 р.н.).

Валентин Леонідович Гримальський навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1916 році – за першим розрядом.

 

Гримальський Микола Євфимійович (1913 р.н.) – син псаломщика Свято-Троїцької церкви села Тецкани Хотинського повіту, Євфимія Васильовича Гримальського (1869 р.н.) та Любові Федорівни (1883 р.н.). Народився 30 вересня 1913 року.

Навчався в духовній семінарії. З 1932 року служив священиком при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Пашківці 1-го округу Хотинського повіту[49].

 

Гримальський Митрофан Федорович (1849–1911) – син священика Федора Єфимовича Гримальського (1812–1887) та Домнікії Іванівни (1817 р.н.). Народився 4 червня 1849 року в селі Клокушна Хотинського повіту[50].

У 1873 році закінчив Кишинівську духовну семінарію – за 2-м розрядом. 25 листопада того ж року висвячений на диякона, а 30 листопада – на священика до Іоанно-Богословської церкви села Мошанець 1-го округу Хотинського повіту. Тоді ж призначений законовчителем в місцевій міністерській школі грамоти[51]. У 1896 році переміщений до церкви села Бернове 1-го Хотинського повіту. Через декілька днів повернутий назад до Іоанно-Богословської церкви села Мошанець[52]. Там він прослужив до кінця свого життя.

З 1877 року і до 1895 року перебував на посаді помічника благочинного 1-го округу Хотинського повіту. 30 травня 1880 року затверджений на посаді помічником депутата по тому ж округу.

Могила Митрофана Федоровича Гримальського біля церкви с. Мошанець

о. Доримедонт – син Митрофана Федоровича Гримальського

У 1877 році «за ревну і відмінну службу» архієпископом Кишинівським і Хотинським Павлом (П.В. Лєбєдєв) нагороджений набедреником. 20 жовтня 1879 року йому оголошена подяка з занесенням у формулярну відомість від Кишинівської духовної консисторії. 7 травня 1887 року удостоєний благословення Святішого Синоду[53]. 24 березня 1888 року «за ревне спонукання парафіян до будівництва нових капітальних церков в с. Мошанець і с. Бернове» нагороджений синодальною фіолетовою скуфією. 18 лютого 1895 року отримав подяку від єпархіальної Училищної Ради Кишинівської єпархії. 29 квітня 1899 року нагороджений камилавкою від Святішого Синоду[54]. 6 травня 1903 року удостоєний ордену Анни III ст.[55]

Помер 7 лютого 1911 року в с. Мошанець. Похоронений біля церкви[56]. Могила священика збереглася до наших днів.

Дружина: Олена Павлівна (1856 р.н.) – дочка священика[57].

Їхні діти: Марія (25.03.1875 р.н.), Доримедонт (11.09.1876 р.н.), Михайло (1877 – 12.11.1880), Валентина (1879–02.11.1880), Леонід (08.08.1881 р.н.)[58], Григорій (08.01.1886 р.н.).

Доримедонт Митрофанович Гримальський у 1897 році закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом. У 1898 році висвячений на священика до Свято-Миколаївської церкви села Ведень (Водян) 3-го округу Сорокського повіту. Там він служив і за даними на 1930 рік.

 

Гримальський Михайло Васильович (1841 р.н.) – син паламаря церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Михалкове Хотинського повіту, Василя Євфимійовича Гримальского (1813–1888) та Ксенії Григорівни Кирилович (1823–1900). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

6 листопада 1861 року за розпорядженням Кишинівської духовної консисторії, призначений дячком до церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Комарів Хотинського повіту. 14 липня 1865 року за власним проханням переміщений на ту ж посаду при Свято-Преображенській церкві села Керстинці 2-го округу Хотинського повіту. 20 березня 1868 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці Хотинського повіту. У 1871 році затверджений на посаді псаломщика при тій же церкві. Того ж року був на іспитах в печерному Жабському чоловічому монастирі на честь Вознесіння Господнього, в Сорокському повіті. У 1876 році переведений на посаду понадштатного причетника. 27 січня 1887 року безмісний причетник села Гвіздівці М. Гримальський визначений на вакансію псаломщика до церкви села Клімоуци 2-го округу Сорокського повіту. 4 листопада 1911 року звільнений з посади – «за старечої немочі»[59].

Дружина перша: Домникия Іванівна (1847 р.н.)[60].

Дружина друга: Катерина Іванівна.

Їхні діти: Марія (1867 р.н.), Василь (1869 р.н.), Григорій (27.09.1875 р.н.), Митрофан (1877 р.н.), Григорій (19.02.1882 р.н.), Надія (01.03.1884 р.н.), Євдокія (01.03.1887 р.н.).

 

Гримальський Сосіпатр Іванович (1872 р.н.) – син священика м. Кишинева. Народився 4 січня 1872 року. У 1887 році закінчив Кишинівське духовне училище – за другим розрядом. 15 червня 1893 року закінчив Кишинівську духовну семінарію[61].

З липня 1895 року служив священиком при Свято-Катериненській церкві містечка Липкани 4-го округу Хотинського повіту. 4 вересня 1912 року «за власним проханням» переміщений до Архангело-Михайлівської церкви м. Атаки 2-го округу Сорокського повіту, до якої також була приписана Слобода Волчинець. З жовтня 1916 року служив при соборній Свято-Покровській церкві м. Хотин Бессарабської губернії. З даними на 1930 рік перебував на посаді настоятеля (iсоnоm stovrofor)[62].

Був наглядачем церковних шкіл і понад 4 роки перебував на посаді благочинного 4-го округу Хотинського повіту, а також займав різні посади в адміністративних установах, з якими він стикався з обов’язку повітового наглядача церковнопарафіяльних шкіл, члена Відділення училищної ради, гласного земського Зібрання і Окружного благочинного[63]. При ньому в Липканах у 1910 році була відкрита двохкласна церковнопарафіяльна школа. У 1916 році, при його ж підтримці, була освячена новозбудована будівля двохкласної церковнопарафіяльної школи[64]. У 1916 році визначений на посаду благочинного 1-го округу Хотинського повіту.

Відомий як оратор, автор проповідей. Його статті публікувалися в Кишинівських єпархіальних відомостях: «Посещение Преосвященным Анастасием, епископом Кишиневским и Хотинским, приходов Сорокского уезда», «На венок одному из многих» та ін.[65].

У березні 1911 року нагороджений камилавкою. У 1915 році нагороджений золотим наперсним хрестом від Святішого Синоду[66].

Дружина: Проценко Анна Євфимівна – дочка протоієрея Свято-Михайлівської церкви м. Атаки Сорокського повіту, Євфимія Феодосійовича Проценко (1839–07.08.1912) та Наталії Іванівни.

Їхні діти: Павло (23.12.1909 р.н.).

 

Стара церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці с. Комарів. Фото 1928 р.

Гримальський Тимофій Касянович (1835–1913) – син дячка Касяна Євфимовича Гримальського (1811 р.н.) та Варвари Іванівни (1814 р.н.). Народився 10 липня 1835 року в селі Комарів Хотинського повіту. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

11 листопада 1857 року, за розпорядженням єпархіального начальства визначений на місце дячка при Свято-Успенській церкві села Комарів – строком на один рік. 11 березня 1858 року затверджений штатним дячком при тій же церкві[67]. 8 жовтня 1909 року, за резолюцією єпископа Акерманського Никодима він звільнений за штат[68].

Помер 11 серпня 1913 року[69].

Дружина перша: Анна Михайлівна (1835 – 22.06.1889)[70].

Дружина друга: Гінкулова Пелагія Афанасіївна (1845–1914) – селянка села Вартиківці, до цього вже була у шлюбі. Вінчалися 1 листопада 1889 року в Свято-Покровській церкві села Вартиківці 3-го округу Хотинського повіту[71]. Померла 17 серпня 1914 року в с. Кельменці, де і похована на парафіяльному цвинтарі[72].

Їхні діти: Севастіан (1860 р.н.), Василь (1863 р.н.), Марія (1872 р.н.), Варвара (1874 р.н.), Федот (1876 р.н.), Олена (1878 р.н.).

Федот Тимофійович Гримальський навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчи у 1894 році – за другим розрядом. 15 червня 1901 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – теж за другим розрядом. З 1909 року служив при церкві села Клішова Оргеївського повіту. На цій посаді він перебував і за даними на 1922 рік[73].

 

Гримальський Федір Георгійович (1888 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні округу Хотинського повіту, Георгія Федоровича Гримальського (1852–1916) та Олімпіади Миколаївни Євтушинської (1858 р.н.). Народився 17 лютого 1888 року (в деяких джерелах вказана 08.02.1889 р.н.).

Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1904 році – за другим розрядом. 15 червня 1911 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом[74]. У 1912 році висвячений на священика. Служив при церкві при Архангело-Михайлівській церкві села Ревківці 2-го округу Хотинського повіту. 3 жовтня 1915 року переміщений до Петро-Павлівської церкви села Тарутіно (воно же Анчекрак) 4-го округу Акерманського повіту[75]. За даними на 1930 рік служив при Свято-Василівській церкві м. Єдинці 5-го округу Хотинського повіту[76].

 

Гримальський Федір Євфимійович (1812–1887) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Євфимія Йосиповича Гримальського (1771 р.н.) та Агафії Миколаївни (1780 р.н.)[77]. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

31 липня 1833 року визначений на місце дячка при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту[78]. 12 червня 1845 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар. 11 червня 1847 року тим же архієпископом висвячений на диякона до тієї ж церкви[79]. 24 червня 1849 року тим же архієпископом висвячений на священика до Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні Хотинського повіту (тепер с. Белкеуць в Бричанському районі Республіки Молдова)[80]. 20 лютого 1886 року переміщений до Свято-Успенської церкви села Зелена 4-го округу Хотинського повіту[81].

У 1868 році «за старанну службу» нагороджений набедреником. 14 липня 1877 року указом Кишинівської духовної консисторії «за відмінність по службі» нагороджений бархатною фіолетовою скуфією. Був також нагороджений бронзовим наперсним хрестом на Володимирській стрічці і світлобронзовою медаллю на Андріївській стрічці в пам’ять війни 1853-1856 рр.

Помер 27 березня 1887 року в селі Зелена[82].

Дружина: Домнікія Іванівна (1817 р.н.). Після смерті чоловіка проживала в селі Балкоуци-Нижні Хотинського повіту, де служив священиком її син Георгій.

Їхні діти: Домнікія (1836 р.н.), Параскева (1840 р.н.), Іван (1844 р.н.), Олександра (1846 р.н.), Митрофан (04.06.1849–07.02.1911), Февронія (1850 р.н.), Георгій (1852–27.06.1916), Марія (1857 р.н.).

 

_____________________________________________________________________________

[1] Ведомости о церквях Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 94 зв.

Стара церква с. Гриманкоуци Хотинського повіту. Фото 1920-х рр.

[2] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 413.

[3] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Иоанно-Богословскую церковь села Клокушны 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1888 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 81. – Арк. 299зв-300.

[4] Ведомость о Свято-Михайловской церкви 4-го округа Белецкого уезда Кишиневской епархии села Фантына-Ноу, за 1915 год // Клировые ведомости церквей 4-го округа Белецкого уезда, за 1915 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 1, спр. 9. – Арк. 286зв – 287.

[5] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Кишиневской епархии Хотинского уезда 5-го округа селения Балкоуц, за 1888 год // Ведомости о церквях 5-го округа Хотинского уезда за 1888 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 191. – Арк. 40зв.

[6] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, села Балкоуц, за 1905 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1904 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 203. – Арк. 44зв – 45.

[7] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви состоящей 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Балкоуцах-Нисших, за 1910 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1910 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 215. – Арк. 23зв.

[8] Ведомость о Свято-Михайорвской церкви, состоящей 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Балкоуцах, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 5-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 221. – Арк. 4зв.

[9] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в села Балкоуц, за 1908 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1908 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 210. – Арк. 35зв.

[10] Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Зеленая Кельменецкого р-на (03.01.1883 – 23.12.1887, 22.01.1898 – 29.12.1898). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 518. – Арк. 4зв – 5.

[11] Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Зеленая Кельменецкого р-на (03.01.1883 – 23.12.1887, 22.01.1898 – 29.12.1898). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 518. – Арк. 43зв – 44.

[12] Ведомость о Рождество-Богородичной церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в селении Бузовице, за 1911 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа Хотинского уезда за 1911 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 217. – Арк. 16зв.

[13] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1913. – № 24. – С. 189.

[14] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1916. – № 17. – С. 80.

[15] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории для Рождество-Богородичной церкви с. Бузовицы 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1912 год // Книга реєстрації актів про шлюб та смерть громадян села Бузовиця за 1911-1914 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 10. – Арк. 68зв – 69.

[16] Справочная книга Кишиневской епархии на 1907 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. – Кишинев: Епархиальная типография, 1907. – С. 129.

[17] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Гвіздівці (Гвоздоуци) за 1896-1905 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 43. – Арк. 428зв – 429.

[18] Ведомость о церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в с. Тицканах, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 105зв.

[19] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 121.

[20] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 114.

[21] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 146.

[22] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Кишиневской епархии Хотинского уезда 5-го округа селения Балкоуц, за 1888 год // Ведомости о церквях 5-го округа Хотинского уезда за 1888 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 191. – Арк. 40зв.

[23] Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Зеленая Кельменецкого р-на (03.01.1883 – 23.12.1887, 22.01.1898 – 29.12.1898). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 518. – Арк. 43зв – 44.

[24] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 148.

[25] Справочная книга Кишиневской епархии на 1911 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 233.

[26] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 122; Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 87.

[27] Ведомость о Свято-Успенской церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в с. Зеленой, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 207зв.

[28] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1916. – № 17. – С. 79.

[29] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории Троицкой церкви села Гриманкоуц 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1907 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 110. – Арк. 41зв – 42.

[30] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян за 1909, 1910, 1916, 1917, 1922, 1926, 1927, 1932 рр. по с. Зелена Кельменецького району – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 119. – Арк. 3зв – 4.

[31] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян за 1909, 1910, 1916, 1917, 1922, 1926, 1927, 1932 рр. по с. Зелена Кельменецького району – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 119. – Арк. 84зв – 85.

[32] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Зелена за 1915-1917 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 42. – Арк. 45зв – 46; Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян за 1909, 1910, 1916, 1917, 1922, 1926, 1927, 1932 рр. по с. Зелена Кельменецького району – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 119. – Арк. 116зв – 117.

[33] Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Зеленая Кельменецкого р-на (03.01.1883 – 23.12.1887, 22.01.1898 – 29.12.1898). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 518. – Арк. 4зв – 5.

[34] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 144.

[35] Ведомость о Преподобно-Параскевиевской церкви 2-го округа Хотинского уезда монастырского селения Малинешт, за 1906 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов 2-го округа Хотинского уезда за 1906 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 207. – Арк. 89зв.

[36] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Малинівка за 1911-1920 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 16, спр. 44.

[37] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1915. – № 27-28. – С. 392.

[38] Ведомость о богословской церкви, Бессарабской области Хотинского уезда селения Клокушны, за 1830 год // Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, д. 44. – Арк. 91.

[39] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1868. – № 15. – С. 167.

[40] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Свято-Троицкую церковь села Гриманкоуц 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1895 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 108. – Арк. 251зв – 252.

[41] Ведомость о Богословской церкви Бессарабской области Хотинского уезда селения Клокушны, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 92зв.

[42] Ведомость о Преподобно-Параскевской церкви Хотинского уезда помещичьего селения Ожова, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 198зв.

[43] Клировые ведомости Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 586.

[44] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 413.

[45] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1901. – № 18. – С. 423.

[46] Ведомость о Архангело-Михайлоской церкви 2-го округа Хотинского уезда с. Котылева, за 1906 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов 2-го округа Хотинского уезда за 1906 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 207. – Арк. 61зв.

[47] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 413.

[48] Ведомость о Архангело-Михайлоской церкви 2-го округа Хотинского уезда с. Котылева, за 1906 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов 2-го округа Хотинского уезда за 1906 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 207. – Арк. 61зв; Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1906. – № 20. – С. 154.

[49] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть за 1924-1932 рр. по с. Пашківці Хотинського району. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 13, спр. 425.

[50] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви 1-го округа Хотинского уезда села Мошанца, за 1899 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1899 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 196. – Арк. 102зв.

[51] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви 1-го округа Хотинского уезда селения Мошанца, за 1905 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1905 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 206. – Арк. 125зв.

[52] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1896. – № 22. – С. 598.

[53] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви 1-го округа Хотинского уезда селения Мошанца, за 1905 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1905 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 206. – Арк. 125зв.

[54] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1899. – № 11. – С. 301.

[55] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1903. – № 10. – С. 209; Ведомость о Иоанно-Богословской церкви 1-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии селения Мошанец, за 1909 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1909 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 212. – Арк. 143зв.

[56] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории Иоанно-Богословской церкви с. Мошанец 1-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1911 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Мошанець за 1907-1917 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 73. – Арк. 101зв – 102.

[57] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви 1-го округа Хотинского уезда села Мошанца, за 1904 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости церквей Благочиния 1-го округа Хотинского уезда за 1904 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 201. – Арк. 126зв.

[58] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Мошанець церкви Святого Івана Богослова (Кельменецький р-н) (08.01.1881 – 28.12.1881). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 798. – Арк. 7зв – 8.

[59] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 414.

[60] Исповедная роспись о людях православного исповедания бывших и не бывших у исповеди и святого причастия, данная из Кишиневской духовной консистории в Преображенскую церковь с. Керстинец 2-го округа Хотинского уезда, на 1867 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Исповедные росписи церковных приходов 2-го округа Хотинского уезда за 1867 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 154. – Арк. 222.

[61] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 99.

[62] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 66.

[63] Остапов А. Проводы Пастыря // КЕВ. Отдел неофициальный. – Кишинев, 1912. – № 51-52. – С. 1640-1641.

[64] Остапов А. Торжество освящения и открытия в м. Липканах двухклассной церковно-приходской школы // КЕВ. Отдел неофициальный. – Кишинев, 1916. – № 49. – С. 1768 – 1772.

[65] Гримальский С. Посещение Преосвященным Анастасием, епископом Кишиневским и Хотинским, приходов Сорокского уезда // КЕВ. Отдел неофициальный. – Кишинев, 1916. – № 9. – С. 189 – 195; Гримальский С. На венок одному из многих // КЕВ. Отдел неофициальный. – Кишинев, 1916. – № 37-38. – С. 659 – 662.

[66] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1915. – № 19-20. – С. 282.

[67] Ведомость о Свято-Успенской церкви 3-го округа Хотинского уезда села Комарова, за 1902 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1902 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 199. – Арк. 48зв.

[68] Ведомость о Свято-Успенской церкви Хотинского уезда Кишиневской епархии села Комарова, за 1911 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 217. – Арк. 78.

[69] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории для Свято-Успенской церкви с. Комарово, 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1913 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Комарів за 1907-1910, 1912, 1913, 1914-1916 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 59. – Арк. 215зв – 216.

[70] Ведомость о Свято-Успенско-Богородичной церкви Хотинского уезда селения Комарова, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 104зв; Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Комарова, 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1889 год // Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Комарово Кельменецкого р-на (04.01.1888 – 24.11.1892). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 535. – Арк. 182зв – 183.

[71] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Покровскую церковь села Вартикоуц 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1889 год // Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Бурдюг Кельменецкого р-на за 1887-1890, 1892-1894 гг. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 507. – Арк. 122зв – 123.

[72] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории Св.-Михайловской церкви села Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1914 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян селища Кельменці за 1914-1916 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 55. – Арк. 62зв – 63.

[73] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 162.

[74] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 158.

[75] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1915. – № 41. – С. 519.

[76] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 98.

[77] Мандзяк О.С. Церква села Клокушна Окницького району // Громадський сайт «Гвіздівці» – http://gvizdivtsi.org.ua/, 01.06.2017.

[78] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского 2-й части уезда селения Клокушны, за 1837 год // Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 179зв.

[79] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда села Балкоуц, приписной к Введенской Богородичной с. Маркоуц церкви, состоящей в Маркоуцком приходе, за 1878 год // Ведомости о церквях 5-го округа Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 32зв.

[80] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Балкоуц, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 474зв.

[81] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви 4-го округа Хотинского уезда селения Зеленой, за 1886 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость церквей 4-го округа Хотинского уезда за 1886 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 188. – Арк. 118зв.

[82] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1887. – № 7. – С. 233; Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Зелена церкви Успіння Пресвятої Богородиці (Кельменецький р-н) (01.01.1887 – 26.12.1887). – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 727. – Арк. 28зв – 29.

Залиште свій коментар