Православне духовенство Північної Бессарабії: ГЕРБАНОВСЬКІ

Автор: admin

Олексій Мандзяк

 

 

Ми починаємо публікувати серію статей об’єднаних темою «Православне духовенство Північної Бессарабії». В цих статтях нами будуть надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIIIXX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. Перша із них, яку ми представляємо в цій публікації, присвячена представникам роду Гербановських.

 

Свято-Вознесенська церква с. Рингач Хотинського повіту, 1920-ті рр.

Гербановський Адріан Феодосійович (1890–1922) – із родини духовного звання, син псаломщика Феодосія Олександровича Гербановського (1862 р.н.) та Порфирії Прохорівни Савицької (1865–11.10.1929). Народився 25 серпня 1890 року в селі Савка Сорокського повіту[1]. Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1907 році. 15 червня 1915 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом.

26 липня 1915 році визначений на посаду псаломщика при Свято-Покровській церкві села Ново-Покровка 1-го округу Ізмаїльського повіту[2]. Того ж року, за власним проханням, переміщений на ту ж посаду до церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Михалкове 3-го округу Хотинського повіту. 6 лютого 1916 року визначений на місце священика при Свято-Вознесенській церкві села Рингач 2-го округу Хотинського повіту[3]. 7 липня 1916 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні 5-го округу Хотинського повіту (сучасне село Белкеуць/Bălcăuţi в Бричанському районі Республіки Молдова)[4].

Помер 21 квітня 1922 року в с. Балкоуци-Нижні[5].

 

Гербановський Борис Миколайович (1904 р.н.) – син священика Миколи Георгійовича Гербановського (1876–1941) та Віри Гаврилівни Кирилович (24.05.1884 р.н.). Народився 24 липня 1904 року в селі Непоротове Хотинського повіту[6].

Навчався в Єдинецькому духовному училищі[7]. Деякий час працював в канцелярії Хотинської єпископії. 1 січня 1931 року визначений на посаду псаломщика при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Бузовиця 4-го округу Хотинського повіту[8].

Дружина: Швець Людмила.

 

Гербановський Борис Ісидорович (1885 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Кельменці Хотинського повіту, Ісидора Федоровича Гербановського (1844–1906) та Олімпіади Костянтинівни Биховської (1846 р.н.)[9]. Народився 1 травня 1885 року[10]. Навчався в Єдинецькому духовному училищі[11]. 15 червня 1910 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом[12].

2 жовтня 1910 року визначений на місце священика при Свято-Георгіївській церкві села Александрени (Катраник) 1-го округу Белецького повіту[13]. З 1918 року – священик при Свято-Покровській церкві села Вартиківці 3-го округу Хотинського повіту[14]. Там він служив і за даними на 1930 рік[15]. З 1932 року – священик при Петро-Павлівській церкві села Ленківці Хотинського повіту[16]. У 1940 році перебрався в Румунію.

 

Гербановський Георгій Григорович (1840–1915) син священика церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Бузовиця Хотинського повіту, Григорія Омеляновича Гербановського (1805–1880) та Анни Іванівни (1809 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Стара церква Різдва Пресвятої Богородиці с. Вороновиця

20 червня 1859 року визначений на посаду дячка при церкві рідного села Бузовиця. Того ж року переміщений на місце псаломщика при Свято-Миколаївській церкві села Грушівці Хотинського повіту. З 21 квітня 1861 року служив при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Ірстова Хотинського повіту[17]. 1 червня 1866 року переміщений до церкви села Кибабчі Акерманського повіту. 25 листопада 1866 року повернутий назад у Хотинський повіт – призначений служити псаломщиком при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Вороновиця. 10 грудня того ж року, архієпископом Кишинівським і Хотинським, Преосвященним Антонієм (О.А. Шокотов) посвячений у стихар. 14 травня 1874 року, за розпорядженням єпархіального начальства переведений до Свято-Димитріївської церкви села Діноуци Хотинського повіту (сучасне с. Динівці). 21 серпня 1874 року переміщений на місце псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Яноуци Хотинського повіту (сучасне с. Іванівці Дністровського району Чернівецькій області). Там прослужив до кінця свого життя[18].

На початку 1869 року удостоєний архіпастирського благословення з оголошенням про це у «Кишинівських єпархіальних відомостях»: за «придбання за свій рахунок для Вороновицької церкви різних церковних облачень, богослужбових книг та іншого на суму 228 руб сріблом»[19].

Помер 23 квітня 1915 року в Іванівцях[20].

Дружина: Сімашкевич Єфросинія Лазарівна (18.01.1846 р.н.) – дочка священика Свято-Димитріївської церкви с. Кормань Хотинського повіту, Лазаря Євстафійовича Сімашкевича (1805 р.н.) та Олени Андріївни (1812 р.н.). Вінчалися 15 липня 1862 року в Свято-Димитріївській церкві села Кормань[21].

Їхні діти: Марія (02.09.1874 р.н.), Олександра (06.04.1875 р.н.), Феоктіста (09.11.1878 р.н.), Філіп (14.11.1881 р.н.).

Філіп Георгійович Гербановський навчався в Єдинецькому духовному училищі. У червні 1903 року закінчив Кишинівську духовну семінарію і 20 серпня висвячений на священика до Свято-Михайлівської церкви села Албінець 3-го округу Белецького повіту[22]. З 1914 року – священик при Свято-Димитріївській церкві м. Оргей[23].

 

Гербановський Георгій Якович (1845–1922) – син священика Якова Омеляновича Гербановського (1808–1892) та Єлизавети Семенівни (1815–1884). Народився 15 квітня 1845 року в селі Бурдюг Хотинського повіту. 15 червня 1869 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за першим розрядом[24].

12 лютого 1870 року висвячений на диякона. 20 лютого 1870 року визначений на посаду священика при Свято-Покровській церкві села Данківці 1-го округу Хотинського повіту[25]. 22 лютого того ж року висвячений на священика до вищеозначеної церкви. 20 липня того ж року, за власним проханням, переміщений до церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Селище Хотинського повіту. З 1912 року служив священиком при Свято-Анастасіївській церкві села Непоротове 3-го округу Хотинського повіту[26].

Оголошення про смерть Георгія Яковича Гербановського (Luminătorul, 1922. – № 19)

3 листопада 1873 року призначений законовчителем в народному училищі села Молодове Хотинського повіту. Повторно затверджений на цій посаді 16 жовтня 1878 року. 20 червня 1879 року звільнився з цієї посади.

У 1875 році призначений законовчителем Селищанського народного училища. 9 грудня 1876 року знову затверджений на цій посаді.

За розпорядженням єпархіального начальства, 22 березня 1872 року призначений цензором проповідей 5-го округу Хотинського повіту. З 1875 року до 23 червня 1881 року був на посаді помічника благочинного 3-го округу Хотинського повіту. З 23 червня 1881 року до 4 жовтня 1884 року був на посаді депутата. 5 лютого 1891 р. призначений духівником 3-го округу Хотинського повіту.

Вів активну місіонерську та просвітницьку діяльність. Брав участь в єпархіальних з’їздах, наприклад, в тому що відкрився 19 серпня 1898 року в Кишиневі.

3 листопада 1875 року нагороджений набедреником. 24 квітня 1880 року за наказом царя і визначенням Святішого Синоду, нагороджений благословенням Святішого Синоду, без грамоти. 18 квітня 1881 року нагороджений скуфією від Святішого Синоду. 5 квітня 1888 року до дня Святої Пасхи, Святішим Синодом нагороджений камилавкою. 6 травня 1898 року нагороджений наперсним хрестом, а в 1904 році – орденом Святої Анни III ст. 31 грудня 1910 року нагороджений золотою шийною медаллю з написом «За старанність» на Олександрівській стрічці. У 1922 році нагороджений палицею.

Помер 7 вересня 1922 року в селі Непоротове. Похований 14 вересня в селі Селище[27].

Дружина: Биховська Ксенія Костянтинівна (1849 р.н.) – дочка священика села Селище, Костянтина Тимофійовича Биховського (1805-1886) та Катерини Никифорівни Чернявської (1811 р.н.)[28].

Їхні діти: Феоктиста (1872 р.н.), Микола (1876–1941), Євгенія (1877 р.н.), Костянтин (1878 р.н.), Олена (1878 р.н.), Олександр (30.08.1881 р.н.), Михайло (07.11.1883–07.02.1884), Іван (07.01.1885–22.03.1892), Олександра (23.04.1889–1958), Юлія (12.06.1891–20.03.1892).

 

Гербановський Григорій Феодосійович (1897 р.н.) – син псаломщика Феодосія Олександровича Гербановського (1862 р.н.) та Порфирії Прохорівни Савицької (1865–11.10.1929). Народився 9 березня 1897 року. Закінчив Кишинівську духовну семінарію.

1 жовтня 1921 року висвячений на священика до Свято-Димитріївської церкви села Перерита (рум. Pererîta) 4-го округу Хотинського повіту (тепер в Бричанському районі Республіки Молдова)[29]. Там він служив і за даними на 1930 рік[30].

 

Гербановський Григорій Омелянович (1805–1880) – син священика церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець Хотинського повіту, Омеляна Леонтійовича Гербановського (1785 р.н.)[31]. Народився в селі Шебутинці Хотинської райї[32]. В семінарії не навчався – освіту отримав в приватному училищі.

Могила сина Григорія Омеляновича Гербановського – о. Олександра, біля церкви с. Рудь

2 квітня 1826 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на місце дячка при Свято-Покровській церкві села Вовчинець Хотинського повіту[33]. 9 червня 1839 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) висвячений на священика до церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Бузовиця Хотинського повіту. 10 жовтня 1847 року призначений депутатом 7-ї частини благочиння Хотинського повіту[34]. У 1859 році, за власним проханням, був звільнений за штат. 24 лютого 1860 року затверджений на посаді настоятеля при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Вороновиця Хотинського повіту[35].

10 жовтня 1846 року «за ревне старання на користь церкви, зразкове служіння і поведінку» нагороджений набедреником. У 1860 році нагороджений бронзовим наперсним хрестом на Володимирській стрічці і бронзовою медаллю в пам’ять війни 1853-1856 рр.

Помер 11 лютого 1880 року в селі Вороновиця[36].

Дружина: Анна Іванівна (1809 р.н.)[37].

Їхні діти: Марія (1828 р.н.), Олександр (1831–1906), Тетяна (1834 р.н.), Анастасія (1837 р.н.), Георгій (1840–1915), Олександра (1842 р.н.).

Син — Олександр Григорович Гербановський у 1855 році закінчив Кишинівську духовну семінарію. 50 років прослужив священиком при Свято-Троїцькій церкві села Рудь 2-го округу Сорокського повіту. У 1904 році звільнений за штат. Помер 30 червня 1906 року і похований біля церкви села Рудь.

 

Гербановський Ісидор Ісидорович (Сидір Сидорович) (1882 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Кельменці 3-го округу Хотинського повіту, Ісидора Федоровича Гербановського (1844–1906) та Олімпіади Костянтинівни Биховської (1846 р.н.)[38]. Народився 17 жовтня 1882 року в селі Кельменці Хотинського повіту[39].

Навчався в Єдинецькому духовному училищі в м. Єдинці Хотинського повіту[40]. Закінчив навчання у 1897 році за другим розрядом. 15 червня 1903 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за першим розрядом[41].

9 травня 1904 року висвячений на священика до Свято-Михайлівської церкви села Вережани 2-го округу Сорокського повіту. У травні 1906 року, «в повагу прохання вдови, дітей, священиків, які поховали покійного священика Гербановського і громади села Кельменець, переміщується син покійного священика церкви села Вережан Ісидор Гербановський» до Архангело-Михайлівської церкви села Кельменці 3-го округу Хотинського повіту[42]. З 1 жовтня того ж року перебував на посаді законовчителя в місцевій церковно-приходській школі. У Кельменцях він служив і за даними на 1932 рік[43]. З січня до червня 1912 року також обслуговував прихожан Свято-Димитріївської церкви села Бурдюг 3-го округу Хотинського повіту[44].

Архангело-Михайлівська церква села Кельменці Хотинського повіту, 1918 рік

19 червня 1913 року за резолюцією єпископа Кишинівського і Хотинського Серафима (Л.М. Чичагов) затверджений на посаді окружного слідчого 3-го округу Хотинського повіту[45].

20 березня 1909 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Серафімом (Л.М. Чичагов), до дня Святої Пасхи нагороджений набедреником[46]. 9 квітня 1913 року тим же архієпископом він нагороджений скуфією[47]. 27 березня 1917 року архієпископом Кишинівськім і Хотинським Анастасієм (О.О. Грибановський) нагороджений камилавкою[48]. У 1922 році нагороджений наперсним хрестом.

Похований біля церкви в Кельменцях.

Дружина: Жолондковська Надія Митрофанівна (1882 р.н.) – дочка священика Свято-Вознесенської церкви села Бабин Хотинського повіту, Митрофана Євфимійовича Жолондковського (1858 р.н.) та Севастії Антонівни Ботезат (1864 р.н.). Закінчила курс 4-ої Кишинівської класичної жіночої гімназії. Вінчалися 2 травня 1904 року в церкві села Бабин[49].

Їхні діти: Тетяна (05.01.1906 р.н.), Венедикт (31.07.1907 р.н.)[50], Галина (20.04.1909 – 02.11.1910)[51], Таїсія (26.12.1911–16.02.1922)[52], Тамара (13.08.1919 р.н.)[53].

 

Гербановський Ісидор Федорович (1844–1906) – син священика церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець Хотинського повіту, Федора Омеляновича Гербаноовського (1811–1865) та Єфросинії Іванівни (1813 р.н.). Народився 4 лютого 1844 року. 15 червня 1865 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – у званні студента[54].

8 вересня 1865 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на священика до Свято-Покровської церкви села Вовчинець Хотинського повіту[55]. 27 січня 1868 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Кельменці Хотинського повіту[56]. Там він прослужив до кінця свого життя.

Свято-Покровська церква с. Вовчинець, 1958 рік

3 червня 1868 року затверджений на посаді помічника благочинного 1-го округу Хотинського повіту. З 20 березня 1871 року знаходився на посаді благочинного 1-го округу Хотинського повіту. 24 жовтня 1873 року затверджений на посаді помічника благочинного того ж округу. У 1877 році призначений депутатом. 24 листопада 1900 року призначений виконуючим посаду благочинного 3-го округу Хотинського повіту. 30 квітня 1902 року затверджений на цій посаді[57].

4 листопада 1868 року призначений законовчителем в місцевому Кельменецькому народному училищі. З 13 листопада 1875 року до 8 жовтня 1893 року був на посаді наглядача за народними училищами 1-го округу Хотинського повіту. У 1884 році призначений наглядачем за церковно-приходськими школами 3-го благочинного округу Хотинського повіту[58]. З 7 січня 1898 року перебував на посаді завідуючого в Кельменецькій церковнопарафіяльній школі[59].

17 вересня 1868 року «в нагороду за ревне служіння церкві, наглядовим виконанням пастирських обов’язків, благословен використати при здійсненні Божественної літургії набедреник»[60]. 3 лютого 1876 року ухвалою Святішого Синоду нагороджений фіолетовою скуфією[61]. У 1881 році нагороджений бархатною фіолетовою камилавкою від Святішого Синоду[62]. 15 травня 1893 року нагороджений наперсним хрестом від Святішого Синоду. 14 травня 1896 року удостоєний ордени Святої Анни III ст. У 1901 році йому надане архіпастирське благословення за старанність по шкільній справі[63]. За визначенням Кишинівської єпархіальної училищної ради від 8 січня 1903 року, «за ревне ставлення до виконання обов’язків завідуючих і законовчителів церковних шкіл» йому оголошена подяка[64].

Помер 27 квітня 1906 року[65]. Похований біля церкви в Кельменцях[66].

Дружина: Биховська Олімпіада Костянтинівна (20.07.1846 р.н.) – дочка Костянтина Тимофійовича Биховського (1805–1886) та Катерини Никифорівни Чернявської (1811 р.н.). Народилася в селі Селище Хотинського повіту. З 1869 року була просфорнею при Архангело-Михайлівській церкві села Кельменці Хотинського повіту[67].

Їхні діти: Феоктиста (09.11.1866 р.н.), Віра (24.09.1868 р.н.), Федір (1874 – 22.10.1880), Лариса (01.12.1879 р.н.), Костянтин (07.07.1880–29.10.1880), Ісидор (17.10.1882 г.р.), Борис (01.05.1885 г.р.), Марія (23.04.1889 р.н.), Ольга (01.07.1891 р.н.).

 

Свято-Анастасіївська церква с. Непоротове. Світлина Павла Чорного, 1970-ті рр.

Гербановський Костянтин Георгійович (1878 р.н.) – син священика церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Селище Хотинського повіту, Георгія Яковича Гербановського (1845–1922) та Ксенії Костянтинівни Биховської (1849 р.н.).

Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1895 році за другим розрядом. 15 червня 1903 року закінчив Кишинівську духовну семінарію в м. Кишиневі Бессарабської губернії – за другим розрядом[68].

7 липня 1903 року визначений на посаду священика при Царе-Костянтинівській церкві села Лунга (Дрождієшти) 1-го округу Белецького повіту[69]. Незабаром був висвячений на священика до тієї ж церкви. Там він служив і за даними на 1911 рік[70].

Дружина: Левицька Катерина Семенівна (1884 р.н.) – з духовного звання. Закінчила Кишинівське єпархіальне жіноче училище. Вінчалися 30 червня 1903 року в Свято-Анастасіївській церкві села Непоротове 3-го округу Хотинського повіту[71].

 

Гербановський Микола Георгійович (1876–1941) – син священика церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Селище Хотинського повіту, Георгія Яковича Гербановського (1845–1922) та Ксенії Костянтинівни Биховської (1849 р.н.). Народився 6 грудня 1876 року.

Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1894 році за другим розрядом. 15 червня 1901 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – теж за другим розрядом.

3-го вересня 1901 року єпископом Кишинівськім і Хотинським, Преосвященнішим Іаковом (І.О. Пятницкий), висвячений на священика до Свято-Анастасіївської церкви села Непоротове 3-го округу Хотинського повіту. 7 березня 1912 року, за власним проханням, переміщений до церкви Покрова Богородиці села Селище 3-го округу Хотинського повіту. У лютому 1940 року його зусиллями вдалося отримати фінансову допомогу на ремонт Селищанської церкви.

У 1901 році був завідувачем в Непоротівської церковно-приходської школи. У 1910 році призначений законовчителем народного училища села Ломачинці Секурянської волості Хотинського повіту. З 1 січня 1914 року перебував членом правління Єдинецького духовного училища[72].

28 травня 1941 року заарештований Кельменецьким районним відділом Народного комісаріату державної безпеки СРСР (НКГБ СРСР) – як соціально небезпечний елемент, згідно ст. 54-13 КК УРСР. Не був засуджений. Помер 5 вересня 1941 року в місцях позбавлення волі. Справу припинено слідчим відділу УКДБ при РМ УРСР по Чернівецькій області 5 грудня 1964 року, в зв’язку зі смертю обвинуваченого. Реабілітований Чернівецькою обласною прокуратурою 27 жовтня 1989 року[73].

У 1912 році до дня Святої Пасхи Його Преосвященством, Преосвященнішим єпископом Серафимом (Л.М. Чичагов) був нагороджений скуфією. 27 березня 1917 року Високопреосвященним Анастасієм (О.О. Грибановський), архієпископом Кишинівськім і Хотинським нагороджений камилавкою. У 1922 році нагороджений наперсним хрестом. У 1931 році удостоєний сану протоієрея.

Дружина: Кирилович Віра Гаврилівна (24.05.1884 р.н.) – дочка священика Архангело-Михайлівської церкви села Мендиківці, Гавриїла Григоровича Кириловича (1843–1906) та Катерини Василівни Постолакій (1848 р.н.). Вінчалися 5 листопада 1901 року в церкві села Мендиківці[74].

Їхні діти: Антоніна (24.10.1902 р.н.), Борис (24.07.1904 р.н.), Сергій (10.09.1906 р.н.), Євгенія (13.03.1909 р.н.), Юлія (01.09 .1911 р.н.).

 

Церква Святого Іоанна Златоуста в селі Перерита

Гербановський Омелян Леонтійович (1785 р.н.) – із світського звання, уродженець села Пижівка Ушицького повіту Подільської губернії. 30 червня 1803 року архієпископом Проїлавським Анфімом висвячений на священика до церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець Хотинської райї[75]. Там він служив і за даними на 1837 рік[76]. Згідно запису в кліровій відомості 1851 року він вже був за штатом і постійно проживав в селі Вовчинець.

Нагороди: бронзовий хрест 1812 року.

Помер після 1854 року.

Дружина:?

Їхні діти: Григорій (1805–1880), Яків (1808–1892), Федір (1811–1865), Марія (1817 р.н.), Євдокія (1820 р.н.)[77].

 

Гербановський Федір Омелянович (1811–1865) – син священика церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець Хотинського повіту, Омеляна Леонтійовича Гербановського (1785 р.н.)[78]. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

4 жовтня 1833 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на посаду дячка при Трех-Святительській церкві села Гриманкоуци Хотинського повіту (сучасне с. Ґріменкеуць / Grimăncăuţi в Бричанському районі Республіки Молдова)[79]. 15 липня 1839 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) посвячений у стихар і переміщений на ту ж посаду при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець Хотинського повіту. 26 липня 1845 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) висвячений на диякона, а 28 червня 1846 року – на священика, до тієї ж церкви[80].

Дружина: Єфросинія Іванівна (1813 р.н.).

Їхні діти: Ольга (1835 р.н.), Марія (1839 р.н.), Параскева (1840 р.н.), Ісидор (1844–1906), Неофіт (1848 р.н.), Олена (1853 р.н.).

 

Гербановський Феодосій Олександрович (1862 р.н.) – з духовного звання, син священика Свято-Михайлівської церкви села Рудь Сорокського повіту, Олександра Григоровича Гербановського (1831–1906) та Марії Феодосіївни. Народився 21 квітня 1862 року. Навчався в духовному училищі – вибув з 4-го класу.

В служінні з 1882 року. Деякий час перебував виконуючим посаду псаломщика при Свято-Миколаївській церкві села Капаклія-Ноу (воно же Вашнівка) Ізмаїльського повіту. 31 травня 1884 року переміщений до Свято-Троїцької церкви Кошено-Флочени Ясського повіту[81]. 17 жовтня 1886 року переміщений на місце псаломщика при Свято-Миколаївській церкві села Савка 2-го округу Сорокського повіту[82]. Далі – псаломщик при Свято-Покровській церкві села Мошани 2-го округу Сорокського повіту[83]. З 1910 року служив при Царе-Костянтинівській церкві села Крічкоуци 2-го округу Сорокського повіту[84]. За офіційними даними на 1922 рік – псаломщик церви Різдва Пресвятої Богородиці села Тарасоуци 2-го округу Хотинського повіту[85]. На цій посаді при тій же церкві він служив і за даними на 1925 рік[86]. Вийшов за штат після 1930 року.

Дружина: Савицька Порфирія Прохорівна (1865–11.10.1929) – дочка диякона Прохора Никифоровича Савицького (1841 р.). Вінчалися 4 жовтня 1887 року в Архангело-Михайлівській церкві села Каракушани Хотинського повіту[87].

Їхні діти: Адріан (25.08.1890–21.04.1922), Яків (23.10.1892 р.н.), Ольга (ор. 1893 р.н.), Катерина (23.11.1894 р.н.), Григорій (09.03.1897 р.н.).

 

Гербановський Яків Феодосійович (1892 р.н.) – із духовного звання, син псаломщика Феодосія Олександровича Гербановського (1862 р.н.) та Порфирії Прохорівни Савицької (1865–11.10.1929). Народився 23 жовтня 1892 року в селі Савка Сорокського повіту[88]. Навчався в Єдинецькому духовному училищі – відрахований в 1904 році «за малоуспішністю, як другокурсник»[89]. Далі закінчив школу псаломщиків.

В служінні з 2 жовтня 1913 року[90]. Перебував на посаді псаломщика при Свято-Успенській церкві села Васієни 4-го округу Оргеївського повіту. 4 серпня 1916 року переміщений на посаді псаломщика при Свято-Миколаївській церкві села Костичани 2-го округу Хотинського повіту[91]. Там він служив і за даними на 1930-1938 роки. В подальшому був висвячений на священика.

 

Гербановський Яків Омелянович (1808–1892) – син священика церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець Хотинського повіту, Омеляна Леонтійовича Гербановського (1785 р.н.)[92]. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

7 травня 1829 року затверджений на посаді дячка при Свято-Димитріївській церкві села Бурдюг Хотинського цинуту[93]. 15 травня 1845 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар. 13 липня 1847 року тим же архієпископом висвячений на диякона до тієї ж церкви. 24 липня 1849 року висвячений на священика до Свято-Димитріївської церкви села Білоусівка Хотинського повіту. 2 серпня 1854 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Коржеуци Хотинського повіту[94]. 4 листопада 1863 року визначений на місце 2-го священика при Архангело-Михайлівській церкві села Кельменці Хотинського повіту[95]. З даними на 1865 рік він знову служив при Архангело-Михайлівській церкві села Коржеуци. В подальшому переміщений на служіння при Архангело-Михайлівській церкві села Баласінешти 4-го округу Хотинського повіту. 13 листопада 1886 року був звільнений за штат[96].

14 лютого 1857 року затверджений на посаді окружного духівника.

У 1853 році архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) «за постійно хорошу поведінку і старанне виконання священицьких обов’язків» нагороджений набедреником. У 1860 році нагороджений бронзовим наперсним хрестом на Володимирській стрічці і бронзовою медаллю пам’ять війни 1853-1856 рр. 15 квітня 1878 року нагороджений бархатною фіолетовою скуфією від Святішого Синоду[97]. За визначенням Святішого Синоду від 15-20 березня 1884 року «за заслуги по духовному відомству» нагороджений камилавкою[98].

Помер 1 квітня 1892 року в селі Селище[99].

Дружина: Єлизавета Семенівна (1815–1884). Померла 18 жовтня 1884 року в селі Коржеуци Хотинського повіту.

Їхні діти: Тетяна (1833 р.н.), Євдокія (1834 р.н.)[100], Іван (1836 р.н.)[101], Анастасія (1838 р.н.), Соломонія (1843 р.н.), Георгій (1845–1922), Маріанна (1851 р.н.), Олександра (1854 р.н.), Марія (1857 р.н.)[102].

 

 

______________________________________________________________________

 

[1] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Св.-Николаевскую церковь села Савки 2-го округа Сорокского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1890 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 6, спр. 195. – Арк. 1187зв – 1188.

[2] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1915. – № 25-26. – С. 387.

[3] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1916. – № 7. – С. 30.

[4] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 401.

[5] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Балківці за 1920-1924 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 9, спр. 3. – Арк. 112зв – 113.

[6] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Непоротове за 1899-1910 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 92. – Арк. 168зв – 169.

[7] Разрядный список учеников Единецкого духовного училища за 1915-16 учебный год // КЕВ, 1916. – № 31. – С. 180.

[8] Mișcarea în cler // Episcopia Hotinului: Foaie eparhială oficială. – Bălţi-Chișinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească», 1931. – № 5. – P. 57.

[9] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви села Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, за 1902 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 199.

[10] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 125; Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Свято-Михайловскую церковь сел. Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1885 год // Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти пгт. Кельменцы за 1884-1888 гг. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 545. – Арк. 55зв–56.

[11] Бессарабский губернский статистический комитет. Листки первой всеобщей переписи населения 1895 года по Хотинскому уезду. Единецкое духовное училище. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 151, оп. 1, д. 72. – Л. 24 об.

[12] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 154.

[13] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1910. – № 41. – С. 339.

[14] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 115.

[15] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 93.

[16] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть за 1928-1932 рр. по с. Ленківці Кельменецького району. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 131.

[17] Ведомость о Покровской церкви Хотинского уезда селения Ирстова, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 109зв.

[18] Ведомость о Свято-Александро-Невской церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Яноуцах, за 1914 год // Ведомости о церквях за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 221. – Арк. 184зв-185.

[19] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1869. – № 3-4. – С. 33-34.

[20] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Александро-Невскую церковь седа Яноуц, 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших на 1915 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Іванівці (Яноуци) за 1913-1915 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 47.

[21] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1860-1870 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 740. – Арк. 74зв – 75.

[22] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 129; Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1903. – № 22. – С. 426.

[23] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 142.

[24] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 50.

[25] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1870. – № 5. – С. 68.

[26] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С.401 – 402.

[27] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Селище за 1913, 1915-1922 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 123. – Арк. 447зв – 448.

[28] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С.401 – 402.

[29] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 133.

[30] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 99.

[31] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года месяца апреля двадцать первого дня Бессарабской области Хотинского уезда селения Волчинца принадлежащего помещикам дворянину Манолатию Кандаку и областному прокурору Ниполиту Андреевичу Подгурскому о состоящих при одноприходной Покровской Богородичной церкви о священно-и церковнослужителях их женах и детях обоего пола // Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 263зв – 264.

[32] Формулярная ведомость о Хотинского цынута села Волчинца Покровской Богородичной церкви, о священно-и церковнослужителях и их мужеска пола детях, за 1826 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости Хотинского уезда за 1826 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 39. – Арк. 184зв – 185.

[33] Формулярная ведомость Хотинского уезда села Волчинца Покровской Богородичной церкви, о священно-и церковнослужителях и их мужеска пола детях, за 1829 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1829 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 42. – Арк. 184зв – 185.

[34] Ведомость о Рождество-Богородичной церкви Хотинского уезда селения Бузовицы, за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 402зв.

[35] Ведомость о Рождество-Богородичной церкви Хотинского уезда селения Вороновицы, за 1862 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1862 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 139. – Арк. 64зв.

[36] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1880. — № 8. – С. 143; Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории причту села Вороновицы Хотинского уезда 1-го округа Рождество-Богородичной церкви, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1880 год. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 686. – Арк. 53зв – 54.

[37] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся селения Волчинца при Покровской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 295зв – 296.

[38] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви села Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, за 1902 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 199.

[39] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Св.-Архангело-Михайловскую церковь сел. Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1882 год // Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти пгт. Кельменцы за 1878-1883 гг. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 527. – Арк. 184зв – 185.

[40] Бессарабский губернский статистический комитет. Листки первой всеобщей переписи населения 1895 года по Хотинскому уезду. Единецкое духовное училище. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 151, оп. 1, д. 72. – Л. 15 об.

[41] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 130.

[42] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1906. — № 17. – С. 132.

[43] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть за 1931-1932 рр. по селищу Кельменці Кельменецького району. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 125.

[44] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Бурдюг за 1911-1913 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 16.

[45] Ведомость о церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Кельменцах, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 3-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 220. – Арк. 77зв.

[46] Список священнослужителей, удостоенных Его Преосвященством, Преосвященнейшим Серафимом, епископом Кишиневским и Хотинским, ко дню Святой Пасхи награждения 20 марта 1909 года // КЕВ, 1909. – № 15. – С. 120.

[47] Распоряжения Епархиального начальства // КЕВ, 1913. — № 15. – С. 133.

[48] Распоряжения Епархиального начальства // КЕВ, 1917. — № 18-19. – С. 93.

[49] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Свято-Вознесенскую церковь села Бабина 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1904 год // Книга регистрации актов о рождении, браке и смерти по с. Бабин Кельменецкого р-на за 1903-1905 гг. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 495. – Арк. 75зв – 76.

[50] Ведомость о Свято-Михайловской церкви, остоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Кельменцах, за 1911 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа Хотинского уезда за 1911 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 217. – Арк. 71зв – 72.

[51] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян селища Кельменці за 1909-1910 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 53. – Арк. 20зв – 21, 160зв – 161.

[52] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян селища Кельменці за 1911-1913 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 54. – Арк. 81зв – 82; Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян селища Кельменці за 1920-1922 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 57. – Арк. 218зв – 219.

[53] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян селища Кельменці за 1917-1919 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 56. – Арк. 29зв – 30.

[54] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 41.

[55] Ведомость о церкви Хотинского уезда села Волчинца, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 132зв; Ведомость о Архангело-Михайловской церкви села Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, за 1902 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1902 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 199. – Арк. 116зв – 117.

[56] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1868. — № 17, 1 марта. – С. 193.

[57] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви села Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, за 1902 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1902 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 199. – Арк. 116зв – 117.

[58] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1884. — № 24, 15-31 декабря. – С. 328.

[59] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви села Кельменец 3-го округа Хотинского уезда, за 1902 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 199.

[60] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1868. — № 9-10, 1-15 ноября. – С. 74.

[61] Высочайшие награды // Церковный вестник, издаваемый при С.-Петербургской Духовной Академии. – СПб., 1876. — № 24. – С. 138.

[62] Список священнослужителей, удостоенных в 18-й день апреля 1881 года Высочайших наград за отлично-усердную службу по епархиальному ведомству // Церковный вестник, издаваемый при С.-Петербургской Духовной Академии. – СПб., 1881. – № 20–21. – С. 122.

[63] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1902. – № 1-2, 1-15 января. – С. 4.

[64] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1903. – № 5, 1 марта. – С. 124.

[65] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1906. — № 14. – С. 114.

[66] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Св.-Архангело-Михайловскую церковь села Кельменцы 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1906 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян селища Кельменці за 1906-1908 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 52. – Арк. 42зв – 43.

[67] Ведомость о церкви, состоящей Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Кельменцах, за 1914 год // Кишиневская духовная консистория. Клировая ведомость 3-го округа Хотинского уезда за 1914 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 220. – Арк. 77зв.

[68] Лотоцкий П.А. Список и краткие биографии окончивших полный курс Кишиневской духовной семинарии за сто лет ее существования (1813-1913). – Кишинев, 1913. – С. 128.

[69] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1903. – № 14. – С. 320.

[70] Справочная книга Кишиневской епархии на 1911 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 61.

[71] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Непоротове за 1899-1910 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 92. – Арк. 145зв – 146.

[72] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 402 – 403.

[73] Реабілітовані історією. Чернівецька область. Книга третя. / Чернівецьке обласне відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України». – Чернівці, 2013 – С. 482.

[74] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1900-1905 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 101. – Арк. 39зв – 40.

[75] Формулярная ведомость о Хотинского цынута села Волчинца Покровской Богородичной церкви, о священно-и церковнослужителях и их мужеска пола детях, за 1826 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости Хотинского уезда за 1826 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 39. – Арк. 184зв – 185.

[76] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся селения Волчинца при Покровской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 295зв – 296.

[77] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года месяца апреля двадцать первого дня Бессарабской области Хотинского уезда селения Волчинца принадлежащего помещикам дворянину Манолатию Кандаку и областному прокурору Ниполиту Андреевичу Подгурскому о состоящих при одноприходной Покровской Богородичной церкви о священно-и церковнослужителях их женах и детях обоего пола // Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 263зв – 264.

[78] Формулярная ведомость о Хотинского цынута села Волчинца Покровской Богородичной церкви, о священно-и церковнослужителях и их мужеска пола детях, за 1826 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости Хотинского уезда за 1826 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 39. – Арк. 184зв – 185.

[79] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся помещичьего селения Гримакоуц Трех-Святительской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 140зв.

[80] Ведомость о Покровской-Богородичной церкви Хотинского уезда селения Волчинца, за 1853 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 410зв.

[81] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1884. – № 14. – С. 129.

[82] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1886. – № 20. – С. 266.

[83] Справочная книга Кишиневской епархии на 1907 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. – Кишинев: Епархиальная типография, 1907. – С. 127.

[84] Справочная книга Кишиневской епархии на 1911 год / Составлена и издана Канцелярией Кишиневской духовной консистория. Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 185.

[85] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 109.

[86] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 121.

[87] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Архангело-Михайловскую церковь села Каракушан 4-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1887 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 71. – Арк. 118зв – 119.

[88] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Св.-Николаевскую церковь 2-го округа Сорокского уезда села Савки, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1892 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 6, спр. 235. – Арк. 685зв – 686.

[89] Разрядный список учеников Единецкого духовного училища за 1903-4 учебный год // // КЕВ, 1904. – № 15. – С. С. 282.

[90] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia). Ediţie oficială / Alcătuit după date oficiale de C.N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – Chișinău: Тipografia Eparhială, 1922. – P. 105; Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 117.

[91] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Костичани за 1902-1916 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 9, спр. 40; Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1916. – № 32-33. – С. 186.

[92] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года месяца апреля двадцать первого дня Бессарабской области Хотинского уезда селения Волчинца принадлежащего помещикам дворянину Манолатию Кандаку и областному прокурору Ниполиту Андреевичу Подгурскому о состоящих при одноприходной Покровской Богородичной церкви о священно-и церковнослужителях их женах и детях обоего пола // Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 263зв – 264.

[93] Формулярная ведомость Хотинского уезда села Бурдюга Димитриевской церкви, о священно-и церковнослужителях и их мужеска пола детях, за 1829 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1829 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 42. – Арк. 182зв – 183

[94] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Коржеуц, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 43зв

[95] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Кельменец, за 1862 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1862 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 139. – Арк. 81.

[96] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1886. – № 23. – С. 299.

[97] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1878. – № 11. – С. 122.

[98] Награды // КЕВ, 1884. – № 7. – С. 32.

[99] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Селище за 1887-1893 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 118. – Арк. 342зв – 343.

[100] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года месяца апреля двадцать второго дня Бессарабской области Хотинского уезда селения Бурдюга, принадлежащего помещику питарю Янакию Лазо, о состоящих при одноприходной Димитриевской церкви о священно-и церковнослужителях их женах и детях обоего пола // Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 260зв – 261.

[101] Клировая ведомость о священно-и церковнослужителях их женах и детях мужеска и женска пола, находящихся селения Бурдюга при Димитриевской церкви, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 291зв – 292.

[102] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Коржеуц, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 43зв.

Залиште свій коментар