Сокирянщина

О. Кучерявий

Як мабуть відомо всім сокирянцям, назва міста Сокиряни (раніше то було село, потім містечко, селище) була дещо спотворена. Населений пункт  називали Сєкурєни, Сєкурєнь, Секуряни, а може й ще якось.

Відразу після звільнення Бессарабії від румунських окупантів у 1940 року поставало питання про перейменування містечка, та тоді спочатку не «дійшли руки», а згодом почалася війна.

Але у 1944 році, невдовзі після повторного і остаточного звільнення Сокирянщини від німецько-румунських загарбників, не зважаючи на те, що ще тривала війна, радянська влада вирішила не відкладати питання перейменування населених пунктів Чернівецької області на майбутнє.

Першими були перейменовані Чернівці: Постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 5 серпня 1944 року «Про уточнення найменувань» було вирішено, зокрема,

«місто Чернівці іменувати по українськи Чернівці, а в перекладі на російську мову – Черновци»[i].

У той самий день – 5 серпня 1944 року у Президії Верховної Ради УРСР було підготовлено російською мовою проект указу Президії «О переименовании, уточнении и внесении изменений в наименования некоторых населенных городов, районных центров и районов Украинской ССР».

Проект гласив:

«С целью уточнения, а также ввиду того, что часто встречающиеся одинаковые наименования вызывают затруднения для учреждений и граждан, — впредь именовать: …

… ХІV. Черновицкая область

Поселок Садагура, районный центр Садагурского района, именовать – Садгора, Садагурский район именовать – Садгорский;

поселок Секуряны, районный центр Секурянского района именовать – Секиряны, Секурянский район именовать – Секирянский.

5 августа 1944 года».

Проект Указу підписаний особисто Головою Президії Верховної Ради УРСР М. Гречухою та Секретарем  Президії Верховної Ради УРСР А. Межжериним[ii].

Звідки взялося таке найменування Сокирян – не відомо, але через 10 днів – 15 серпня 1944 року, після проходження перевірки та узгодження проекту на різних рівнях, з`являється вже україномовний проект, завірений підписами (кольоровими олівцями) не лише Голови та Секретаря Президії Верховної Ради УРСР, а й інших відповідальних осіб. У цьому проекті вже визначено:

«селище Секуряни, районний центр Секурянського району, іменувати Сокиряни, Секурянський район іменувати Сокирянський»[iii].

І того ж дня – 15 серпня 1944 року з`являється на світ вже сам Указ Президії  Верховної Ради Української РСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в найменування декотрих населених міст, районних центрів і районів Української РСР» з тим самим формулюванням з проекту від 15 серпня 1944 року[iv].

Саме таким чином, у серпні 1944 року Чернівці, Садгора і Сокиряни отримали свої сучасні назви.

________________________________________________

[i] Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України); ф. 1, оп. 16, спр. 15, арк. 106.

[ii] ЦДАВО України. Ф. 1, оп. 16, спр. 15, арк. 107-111.

[iii] ЦДАВО України. Ф. 1, оп. 16, спр. 15, арк. 114-118.

[iv] ЦДАВО України. Ф. 1, оп. 16, спр. 15, арк. 119-129.