Сокирянщина

Олексій Мандзяк

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, бояри, Буковина, волость, география, географія, Днестр, Дністер, дослідження, искусство, исследования, история, історія, князівство, краеведение, краєзнавство, минуле, мистецтво, Молдавия, молдавське, Молдова, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, прошлое, район, северная, Секурянская, Секурянська, современность, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, уезд, Украина, Україна, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая, этнография

Нечитайло П.О.

Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах Подністров’я. Залучені матеріали багаторічних досліджень автора та широке коло аналогій з Криму та Болгарії.

Найдавнішою згадкою про хрестоподібні зображення у печерах, у Подністров’ї можна вважати повідомлення Константина Багрянородного, яке відноситься до середини X ст.: «Должно знать, что по ею сторону реки Днестра, в краю, обращенном к Булгарии, у переправ через эту реку, имеются пустые крепости: первая крепость названа пачинакитами Аспрон, так как ее камни кажутся совсем белыми; вторая крепость Тунгаты, третья крепость Кракнакаты, четвертая крепость Салмакаты, пятая крепость Сакакаты, шестая крепость Гиэукаты. Посреди самих строений древних крепостей обнаруживаются некие признаки церквей и кресты, высеченные в песчанике, поэтому кое-кто сохраняет предание, что ромеи некогда имели там поселение». [1, с. 157] Читати повний текст »

Мітки: археологія, Дністер, печери, розкопки, Сокирянщина, хрести

Представляем Вашему вниманию некоторые факты о постройке больницы в Сокирянах, которые были опубликованы в журналах Хотинского земства в 1913 году.

&&&

О пересоставлении планов на постройку Секурянского приемного покоя

На земском собрании 1912 года в дорожно-строительной комиссии были приняты некоторые принципы относительно постройки новых зданий, одобренные земским собранием. Так было постановлено следующее: печи делать терракотовые и кафельные (изразцовые), подполье бетонное, фасад зданий делать Читати повний текст »

Мітки: 1913, археология, Бессарабия, больница, Буковина, волость, география, земское, земство, искусство, исследования, история, краеведение, область, покой, приемный, прошлое, район, Россия, северная, Секурянская, собрание, современность, Сокирянский, Сокирянщина, строительство, уезд, Хотинский, царская, Черновицкая, этнография

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волосна, волость, географія, Дністер, дослідження, етнографія, історія, краєзнавство, лікарня, минуле, мистецтво, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька

Калуш Ю., Рідуш Б.

Василівецькі сейсмо-гравітаційні дислокації утворилися під впливом гравітаційних процесів та сейсмічних подій інтенсивністю не менше 7 балів. Руйнування вапнякових скельних масивів, виявлене в районі розташування Дністровського гідровузла, вказує на підвищену сейсмічну небезпеку території. Це необхідно враховувати при розробці антисейсмічних заходів при будівництві та експлуатації споруд Дністровського гідровузла, захисту довкілля та населення від руйнівного впливу майбутніх землетрусів.

Вступ. Сейсмодислокації є надійним індикатором сейсмічної активності території. Читати повний текст »

Мітки: активність, активность, валуни, Василівка, Розкопинці, Василівці, ГАЕС, ГАЭС, Дністер, Дністровська, дослідження, історія, каміння, Новодністровськ, рельєф, Розкопинці, сейсмическая, сейсмічна, сейсмоактивність, тектонічна, територія