Рубрика «@ Главная (рус.)»

Православне духовенство Північної Бессарабії: КИРИЛОВИЧІ

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Кириловичів.

 

Кирилович Василь Григорович (1834 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Григорія Стефановича Кириловича (1796 р.н.) та Олександри Павлівни (1799–1873). Народився 30 січня 1834 року. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Іоанно-Богословська церква с. Клокушна

11 березня 1852 року був визначений на один рік служити дячком при Архангело-Михайлівській церкві села Романківці Хотинського повіту. 15 березня 1858 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов), висвячений на диякона до соборної церкви в місті Хотин. 5 березня 1859 року він переміщений на іншу парафію. 1 червня 1865 року висвячений на священика до Іоанно-Богословської церкви села Мошанець Хотинського повіту. З 1873 року служив священиком при Свято-Димитріївській церкві села Кормань 3-го округу Хотинського повіту. У 1875 році: «Благочинний 3-го округу Хотинського повіту, при рапорті від 31 минулого жовтня за № 131, представив рапорт священика ввіреного йому округу с. Кормань, Василя Кириловича, від 25 жовтня за № 18, який доносить, що він, священик Василь Кирилович, щоб заохотити парафіян до пожертвувань на церкву пожертвував з власності своєї на лагодження місцевої церкви 50 рублів. Таким пожертвуванням своїм він схилив своїх парафіян до різних пожертв, а саме: на лагодження церкви пожертвувано ними 400 рублів сріблом і крім того куплено тими ж парафіянами 4 підсвічники перед намістними іконами, бронзові посріблені і два підсвічники напрестольне в шести свічках в 52 рубля. Також придбано: богослужбові книги, октоїх, требник, пісна триод в 15 р., два ручних кипарисових хреста в 15 р., хрест прецесійний в 22 р., 3 хоругви, плащаниця напівбархатна кавового кольору в 70 р., ящик на плащаницю в 10 руб., дві пари парчових священицьких шат, з усім приладом в 70 р., напрестольне парчове вбрання в 18 руб., пожертвувано на поновлення двох чаш і двох дисків 18 руб., хрестильниця, таза і рукомийника 10 руб., а всього на придбання речей і виробництво лагодження церкви вжито 750 рублів сріблом»[1].

1 липня 1868 року нагороджений набедреником «у заохочення про благу опіку свого парафіяльного Храму»[2]. Ухвалою Святішого Синоду від 16-30 червня 1876 року, надане благословення Святішого Синоду з видачею встановленої грамоти: «прихожанам сіл. Кормань і священику того ж села Василю Кириловичу». 24 квітня 1880 року за наказом Його Імператорської Величності і визначенню Святішого Синоду, нагороджений благословенням Святішого Синоду без грамоти. У 1888 році, до дня Святої Пасхи, Святішим Синодом нагороджений скуфією.

19 січня 1903 року, за власним проханням, звільнений за штат.

Дружина: Калерія Іванівна (1836–1896). Померла 26 липня 1896 року в селі Кормань[3].

Їхні діти: Марія (1855 р.н.), Анна (1860 р.н.), Феофан (1862 р.н.), Олександра (1867 р.н.), Григорій (1870 р.н.).

 

Кирилович Василь Стефанович (1790–1846) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

З 13 червня 1810 року служив дяком при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту[4]. 13 червня 1816 року єпископом Бендерським Димитрієм (Д.І. Сулима), за благословенням митрополита Гавриїла (Г.Г. Бенулеску-Бодоні), висвячений на священика до Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці Хотинського повіту[5]. Там він служив там до кінця свого життя.

16 червня 1825 року затверджений на посаді духовного депутата на що отримав спеціальну підтвердну грамоту[6].

У 1829-1832 роках також обслуговував парафіян села Клокушна і відправляв богослужіння у тамтешній Іоанно-Богословській церкві.

Дружина: Феодосія Лук’янівна (1794 р.н.) – дочка священика.

Їхні діти: Євфимія (1816 р.н.), Дмитро (1818 р.н.), Григорій (1829 р.н.), Анна (1821 р.н.), Олена (1829 р.н.), Григорій (1829 р.н.), Єфросинія (1832 р.н.), Олександра (1833 р.н.)[7].

 

Кирилович Василь Федорович (1835–1898) – син дячка Архангело-Михайлівської церкви села Мендиківці Хотинського повіту, Федора Стефановича Кириловича (1802–1876) та Анни Василівни (1806 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Стара церква села Мендиківці, збудована 1724 р.. Фото 1928 р. (Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині . – «Сокирянщина», 2016. – С. 263.)

20 червня 1860 року визначений дячком до Свято-Введенської церкви села Маркоуци Хотинського повіту. 6 серпня 1863 року переміщений служити дяком при Архангело-Михайлівській церкві села Мендиківці, того ж повіту. У 1868 році затверджений на посаді. У лютому 1892 року переміщений на посаду псаломщика до Архангело-Михайлівської церкви села Сербичани 5-го округу Хотинського повіту. Потім був направлений псаломщиком до Іоанно-Богословської церкви села Вітрянка 3-го округу Хотинського повіту, але прослужив там недовго і був повернутий назад в село Сербичани[8].

Помер 11 квітня 1898 року. Похований в Мендиківцях[9].

Дружина перша: Плечинта Домнікія Стефанівна (1837–1877) – дочка священика Стефана Ієремійовича Плечинти (1802–1891) та Февронії Іванівни (1809 р.н.). Померла 27 грудня 1877 року в селі Мендиківці[10].

Дружина друга: Марія Іванівна (1844-1913). Після смерті чоловіка отримувала допомогу від Товариства взаємної допомоги духовенства Кишинівської єпархії (1900 р.). Померла 13 березня 1913 року[11].

Його діти: Наталія (1860–28.01.1915), Іоанн (1862 р.н.), Марія (1863–07.11.1907), Катерина (1868 р.н.), Ольга (1870 р.н.), Василь (02.01.1875–06.09.1878).

Наталя вийшла заміж за псаломщика Василя Комерзана. Катерина і Ольга були одружені з селянами села Сербичани.

 

Кирилович Гавриїл Григорович (1843–1906) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Григорія Стефановича Кириловича (1796 р.н.) та Олександри Павлівни (1799–1873). Народився 13 червня (25 липня) 1843 року. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

14 травня 1863 року, за власним проханням, визначений дячком до Архангело-Михайлівської церкви села Романківці Хотинського повіту. 25 березня 1865 року архієпископом Кишинівським і Хотинським висвячений на диякона до Свято-Миколаївської церкви села Гріноуци Сорокського повіту. 23 січня 1868 року переміщений до Свято-Вознесенської церкви села Медвежа 4-го округу Хотинського повіту. 12 березня 1892 року визначений на священиче місце при церкві села Мендиківці 5-го округу Хотинського повіту. 25 березня 1892 року висвячений на священика, до тієї ж церкви[12].

2 квітня 1902 року, єпископом Кишинівським і Хотинським Преосвященним Іаковом (І.О. Пятницький), нагороджений набедреником.

Помер 17 травня 1906 року[13].

Дружина: Постолакій Катерина Василівна (1848 р.н.) – дочка священика Свято-Миколаївської церкви села Болбока Хотинського повіту, Василя Петровича Постолакія (1818 р.н.) та Єлизавети Яківни (1826 р.н.). Народилася в селі Требісоуци Хотинського повіту.

Їхні діти: Анна (1870 р.н.), Марія (1875–24.08.1900), Юстин (07.08.1881–01.07.1883), Василь (07.08.1881 р.н.), Віра (24.05.1884 р.н.).

Віра вийшла заміж за священика Миколу Георгійовича Гербановського (1876-1941). Анна після заміжжя проживала в селі Ларга.

 

Кирилович Гавриїл Федорович (1848–1902) – син дячка Архангело-Михайлівської церкви села Мендиківці Хотинського повіту, Федора Стефановича Кириловича (1802–1876) та Анни Василівни (1806 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

У 1867 році визначений паламарем до Свято-Введенської церкви села Маркоуци Хотинського повіту. 7 березня 1881 року переміщений до приписної Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні 5-го округу Хотинського повіту (сучасне село Белкеуць/Bălcăuţi в Бричанському районі Республіки Молдова) – позаштатним паламарем[14].

2 квітня 1902 року єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницкий) нагороджений набедреником[15].

Помер 21 серпня 1902 року.

Дружина: Солтицька Онисія Василівна (1850 р.н.) – дочка царанина. Вінчались у 1869 році в Свято-Введенській церкві села Маркоуци Хотинського повіту.

Їхні діти: Василь (1869-03.02.1875), Іоанн (08.05.1872 р.н.), Віра (1874 – 17.10.1905), Анна (09.12.1876 р.н.), Петро (05.06.1879 р.н.), Андрій (18.08.1882 р.н.), Павло (01.12.1884 р.н.), Антоній (19.07.1886 р.н.), Соломонія (01.08.1891 р.н.).

 

Кирилович Георгій Іванович (1888 р.н.) – син псаломщика Свято-Вознесенської церкви села Медвежа Хотинського повіту, Івана Дмитровича Кириловича (1842 р.н.) та Єлизавети Еммануїлівни Лемні (1854 р.н.). Народився 5 січня 1888 року[16].

Навчався в Хотинській двокласній учительській школі, яку закінчив у 1905 році. Того ж року визначений на посаду вчителя в церковнопарафіяльній школі села Непоротове Хотинського повіту. Там він працював до 1907 року.

У 1909 році закінчив псаломщицький клас в м. Кишиневі. 18 вересня того ж року за резолюцією єпископа Акерманського Никодима визначений виконуючим посаду псаломщика до Свято-Миколаївської церкви села Табан 4-го округу Хотинського повіту. 2 листопада 1910 року затверджений на посаді[17]. Там він служив і за даними на 1930 рік[18].

Дружина: Анна Леонтівна (02.11.1891 р.н.).

Їхні діти: Людмила (15.12.1913 р.н.), Віра (17.09.1915 р.н.).

 

Кирилович Григорій Стефанович (1796 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

16 липня 1817 року визначений на місце дячка при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського цинуту[19]. 5 червня 1832 року, архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) висвячений на священика до тієї ж церкви[20].

Дружина: Олександра Павлівна (1799–1873) – з родини духовного звання. Після смерті чоловіка проживала в селі Романківці Хотинського повіту, де померла 12 жовтня 1873 року[21].

Їхні діти: Ксенія (1823–27.06.1900), Агафія (1827 р.н.), Параскева (1830 р.н.), Марія (1832 р.н.), Василь (30.01.1834 р.н.)[22], Григорій (1836 р.н.)[23], Марія (1839 р.н.) і Гаврило (13.01.1843–17.05.1906)[24].

 

Кирилович Дмитро Васильович (1818 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці Хотинського цинуту, Василя Стефановича Кириловича (1790–1846) та Феодосії Лук’янівни (1794 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Свято-Димитріївська церква села Гвіздівці. Фото – 1928 рік

31 грудня 1837 року, архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) посвячений у стихар і визначений на місце дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Гвіздівці Хотинського повіту. 11 липня 1847 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) висвячений на диякона до тієї ж церкви – на окладі причетника.

4 червня 1861 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на священика до церкви Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла села Ревківці Хотинського повіту. 7 лютого 1864 року переміщений до Свято-Успенської церкви села Рокитне, того ж повіту[25]. З 27 листопада 1864 року служив при Свято-Димитріївській церкві села Котела 4-го округу Хотинського повіту[26].

Дружина: Олена Іванівна (1824 р.н.).

Їхні діти: Іоанн (12.07.1842 р.н.), Михайло (1844 р.н.), Василь (1851 р.н.), Матвій (1853 р.н.), Тимофій (1854-12.08.1896), Микола (1858 р.н.), Іларіон (Іларій) (1862 р.н.).

 

Кирилович Іван Дмитрович (1842 р.н.) – син священика Дмитра Васильовича Кириловича (1818 р.н.) та Олени Іванівни (1824 р.н.). Народився 12 липня 1842 року в селі Гвіздівці Хотинського повіту[27]. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

14 вересня 1867 року визначений на посаду паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Гвіздівці Хотинського повіту. 7 жовтня того ж року переміщений на посаду паламаря при Трьохсвятительській церкві села Гриманкоуци Хотинського повіту. 18 грудня 1867 року переміщений до Свято-Вознесенської церкви села Медвежа 4-го округу Хотинського повіту[28]. У 1874 році перейменований на понадштатного псаломщика і залишений при тій же церкві. З 8 травня 1892 року – штатний псаломщик при тій же церкві[29].

16 травня 1911 року «за довготривалу і старанну службу» отримав благословення від Святішого Синоду.

Дружина перша: Лемні Єлизавета Еммануїлівна (1854 р.н.) – з родини духовного звання.

Дружина друга: ?

Їхні діти: Марія (1873 р.н.), Анна (1875 р.н.), Пелагія (1878 р.н.), Єлизавета (1881 – 11.01.1883), Олександр (1883 р.н.), Георгій (05.01.1888 р.н.).

 

Кирилович Іван (1858–1918) – з духовного звання.

Заштатний священик церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Комарів 3-го округу Хотинського повіту (за даними на 1917-1918 рр.).

Помер 5 травня 1918 року в Комарові і похований на парафіяльному цвинтарі[30].

 

Кирилович Іван Іванович (1846–1908) – народився 30 січня 1846 року в селі Клокушна, в сім’ї паламаря Івана Стефановича Кириловича (1807 р.н.) та Олени Семенівни (1813 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

16 травня 1860 року визначений виконуючим посаду паламаря при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту. 14 червня 1864 року затверджений на посаді паламаря. За даними на 1878 рік – понадштатний паламар при тій же церкві[31]. З 10 березня 1883 року перебував на посаді виконуючого посаду псаломщика[32].

Помер 3 жовтня 1908 року. Похований на парафіяльному цвинтарі[33].

Дружина: Марія Костянтинівна (1847 р.н.).

Їхні діти: Георгій (1867 р.н.), Єлизавета (1868–1878), Олександра (25.03.1869 р.н.), Катерина (1872–07.01.1875), Єлизавета (01.06.1875 р.), Софія (1879–22.01.1895), Дарія (12.03.1882 р.н.), Олімпіада (07.06.1884 р.н.), Микола (05.04.1887–01.01.1889), Надія (21.06.1889 – 07.05.1906).

 

Кирилович Іван Стефанович (1807 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

22 лютого 1835 року, за розпорядженням єпархіального начальства, визначений на місце паламаря при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту[34]. 20 травня 1845 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар[35].

Дружина: Олена Омелянівна (1813 р.н.).

Їхні діти: Іван (30.01.1846 р.н.), Параскева (1848 р.н.) і Марія (1851 р.н.).

 

Свято-Димитріївська церква с. Котела Хотинського повіту, 1920-ті рр.

Кирилович Матвій Дмитрович (1853 р.н.) – син священика Свято-Димитріївської церкви села Котела 4-го округу Хотинського повіту, Дмитра Васильовича Кириловича (1818 р.н.) та Олени Іванівни (1824 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

За даними на 1886 рік, служив псаломщиком при Іоанно-Богословській церкві села Вітрянка 3-го округу Хотинського повіту[36].

 

Кирилович Павло (1898 р.н.) – із родини духовного звання. Народився 2 червня 1898 року[37]. Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1911 році – за другим розрядом. Далі навчався в Кишинівській духовній семінарії..

З квітня 1917 року – псаломщик при Архангело-Михайлівській церкві села Білівці 2-го округу Хотинського повіту[38]. 5 травня 1917 року затверджений на посаді[39]. З 1925 року і за даними на 1930 рік він перебував на посаді псаломщика при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Ширівці-Верхні 1-го округу Хотинського повіту[40].

 

Кирилович Стефан (1762 р.н.) – з сім’ї духовного звання.

У 1790-х роках архієпископом Проїлавським Парфенієм II був висвячений на священика. Наприкінці XVIII ст. – в перших десятиліттях XIX ст. служив священиком при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинської райї (пізніше – цинуту).

Дружина: Василина Іванівна (1768 р.н.). Після смерті чоловіка вона проживала з сім’єю сина Григорія.

Їхні діти: Василь (1790–1846), Григорій (1796 р.н.), Федір (1802–1876), Іван (1807 р.н.)

 

Кирилович Тимофій Дмитрович (1854-1896) – син священика Свято-Димитріївської церкви села Котела Хотинського повіту, Дмитра Васильовича Кириловича (1818 р.н.) та Олени Іванівни (1824 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Церква Іоанна Богослова с. Вітрянка, 1862-1982 років

30 січня 1880 року визначений до Архангело-Михайлівської церкви села Сербичани 5-го округу Хотинського повіту – на місце псаломщика. У липні 1882 року переміщений на місце псаломщика при Іоанно-Богословській церкві села Вітрянка 3-го округу Хотинського повіту. Там він проживав в орендованому будинку. Вийшов за штат у 1896 році[41].

Помер 12 серпня 1896 року в селі Вітрянка[42].

Дружина: Сімашкевич Віра Василівна (17.09.1867 р.н.) – дочка диякона Свято-Димитріївської церкви села Кормань 3-го округу Хотинського повіту, Василя Лазаровича Сімашкевич (1832 р.н.) та Анастасії Федорівни (1836 р.н.). Вінчалися 11 листопада 1884 року в церкві села Кормань[43]. Після смерті чоловіка отримувала допомогу від Товариства взаємної допомоги духовенства Кишинівської єпархії (за даними на 1900 р.).

Їхні діти: Іван (13.11.1885–19.01.1890), Олена (24.05.1889 р.н.), Анна (08.01.1892 р.н.), Стефан (04.01.1894 р.н.), Павло (11.01.1897 – 21.04.1936)[44].

 

Кирилович Федір Стефанович (1802–1876) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

21 вересня 1827 року призначений служити дяком при Архангело-Михайлівській церкві села Мендиківці Хотинського повіту[45]. У 1850-х роках переміщений до Свято-Введенської церкви села Маркоуци Хотинського повіту. У 1867 році, через хворобу за власним проханням, звільнений за штат[46]. Останні роки життя був прикутий до ліжка (за даними на 1875 р.).

Дружина перша: овдовів до 1830 року[47].

Дружина друга: Анна Василівна (1806 р.н.)[48].

Їхні діти: Георгій (1833 р.н.), Марія (1834 р.н.), Василь (1835–11.04.1898), Єлизавета (1838 р.н.), Олена (1840 р.н.), Стефан (1842 р.н.), Гавриїл (1848–21.08.1902).

 

 

_____________________________________________________________________

 

[1] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 470.

[2] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1868. – № 22. – С. 259.

[3] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1892-1900 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 742. – Арк. 189зв – 190.

[4] Дело по рассмотрению рапорта протоиерея Хотинского цынута Радостата Г. о назначении дьячка церкви с. Клокушны Кирилловича В. священником церкви с. Гвоздоуц (15.06.1816-31.08.1816). – НАРМ, ф. 205, оп. 1, спр. 1248

[5] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 471.

[6] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Гвоздовец, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 95зв.

[7] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать первого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Гвоздоуц двухприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении помещика Александра Фомова Томульца, о числе священно- и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 358зв – 359.

[8] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 471 – 472.

[9] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1893-1899 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 100. – Арк. 147зв – 148.

[10] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1876-1890 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 98. – Арк. 30зв – 31.

[11] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1911-1914 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 102. – Арк. 99зв – 100.

[12] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 472.

[13] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1891-1892, 1906-1910 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 99. – Арк. 72зв – 73.

[14] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 472 – 473.

[15] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1902. – № 8. – С. 207.

[16] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Вознесенскую церковь селения Медвежей 4-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1888 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 130. – Арк. 197зв – 198.

[17] Ведомость о Свято-Николаевской церкви, состоящей 4-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Табанах, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 157зв.

[18] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 100.

[19] Ведомость о Богословской церкви, Бессарабской области Хотинского уезда селения Клокушны, за 1830 год // Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, д. 44. – Арк. 91.

[20] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского уезда селения Клокушной, за 1832 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1832 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 48. – Арк. 97зв–98.

[21] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Романківці (Романкоуци) за 1870, 1873, 1885 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 104. – Арк. 55зв – 56.

[22] Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 354зв – 355.

[23] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского 2-й части уезда селения Клокушны, за 1837 год // Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 178зв.

[24] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского уезда монастырского селения Клокушной, за 1853 год // Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 560зв.

[25] Ведомость о Свято-Димитриевской церкви Хотинского уезда селения Котелы, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 2зв.

[26] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 473.

[27] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 473.

[28] Ведомость о Вознесенской церкви 4-го округа Хотинского уезда селеня Медвежи, за 1886 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1886 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 188. – Арк. 115зв.

[29] Ведомость о Свято-Вознесенской церкви, состоящей 4-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Медвеже, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 202зв.

[30] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории для Св.-Успенской церкви с. Комарово, 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1918 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Комарів за 1917-1922 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 62. – Арк. 82зв – 83.

[31] Ведомости о церквях Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 95зв-96.

[32] Ведомости о церквях 5-го округа Хотинского уезда за 1888 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 191. – Арк. 136зв.

[33] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Иоанно-Богословскую церковь села Клокушны 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1908 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 84. – Арк. 89зв-90.

[34] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского 2-й части уезда селения Клокушны, за 1837 год // Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 179зв.

[35] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского уезда монастырского селения Клокушной, за 1853 год // Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 561зв.

[36] Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость церквей 4-го округа Хотинского уезда за 1886 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 188. – Арк. 111зв.

[37] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 116.

[38] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Білівці за 1913-1918 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 13, спр. 18.

[39] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1917. – № 18-19. – С. 88.

[40] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 73.

[41] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 474.

[42] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Вітрянка за 1893-1900 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 26. – Арк. 90зв – 91.

[43] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1881-1891 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 741. – Арк. 132зв – 133.

[44] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1892-1900 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 742. – Арк. 200зв – 201.

[45] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 474.

[46] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1867. – № 8. – С. 83.

[47] Ведомость о Михайловской церкви Бессарабской области Хотинского уезда селения Мендикоуц, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 99зв.

[48] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Мендикоуц, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 95зв.

Мітки: , , , , , , , , ,

Помещики Филодор села Васильевка

Алексей Мандзяк

 

Васильевка – один из древнейших населенных пунктов, расположенный на территории Сокирянщины. Согласно археологическим исследованиям, это село возникло не позднее XII ст.[1] Впервые оно упоминается в дарственной грамоте господаря Молдавского княжества Стефана II от 14 января 1447 года, которая была дана боярину Шендрику на право владения несколькими селами, расположенными на территории современной Сокирянщины[2]. Почти 80 лет из своей истории земли в этом населенном пункте принадлежали представителям семьи Филодор. О них и пойдет речь в этой статье. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

С Новым – 2021-м годом и с Рождеством! Веселых праздников!

Мітки: , , ,

Ясско-Кишиневская операция 1944 года

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Освобожденная Европа. Румыния с мечтой о величии

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

С Великим праздником Великой Победы!

Мітки: , , , , , ,

Штефан Великий

Мітки: , , , , , , , , ,

Поздравляем с праздником весны и красоты!

Мітки: , , , , , , , ,

Историко-биографический словарь Сокирянщины: Лерхе

Герб дворянского рода Лерхе

Алексей Мандзяк

 

Продолжаем публиковать сведения об исторических персонах Сокирянщины, в рамках проекта «Историко-биографический словарь Сокирянщины», нацеленного на популяризацию краеведения и региональной истории на примере современного Сокирянского района Черновицкой области Украины. На этот раз приводим данные о представителях известного рода Лерхе, которым в свое время принадлежали земли в селах Шебутинцы и Кормань.

 

Лерхе Густав Васильевич (01.12.1789–19.09.1876) – помещик сел Шебутинцы и Кормань Хотинского уезда Бессарабской области, где ему принадлежали 3500 десятин земли[1], а также конная и паровая мельницы в этих селах (по данным на 1871 год)[2]. Эти земли он приобрел в 1845 году, о чем в сенатских объявлениях была помещена следующая информация: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поздравляем всех посетителей сайта с Новым годом!

Мітки: , , ,