Рубрика «Кормань»

Затоплене село Кормань (стара частина)

Дивовижну місцину на березі Дністра облюбував у давнину Кормань (старий, той, що затоплений). Російський картограф, лінгвіст, археолог, поет і письменник Олександр Фомич Вельтман (1800–1870), проїжджаючи через Хотинський повіт у 1822 році, писав про Кормань, а також про с. Молодове: «…це місце розташування миле, прекрасне й близьке для серця уродженця…»

Лишень один рядок, а як об’ємно і тепло сказано. Місцеві жителі й справді почували себе тут, немов на райському березі. Дарма, що поселення розташовувалось у низовині або, як дехто казав, у ямі, що прикрощів завдавали повені на Дністрі, і не завжди можна було вибратися, так би мовити, на велику дорогу, яка вела до волості, відтак – до райцентру. Сонце, земля, вода і затишок – були їх найкращими друзями, що радували, надихали, давали життя. Тому в багатьох мешканців залишилися тільки Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Повстанці 1919 року: засуджені і репресовані

Олексій Мандзяк

 

 

Ця стаття є продовженням теми Хотинського повстання 1919 року, яка була розпочата автором в публікації «Згадаємо поіменно: убиті і закатовані учасники Хотинського повстання 1919 року». І якщо в попередній публікації розповідалося  про мешканців Сокирянщини, які загинули під час повстання, то в представленій статті надана інформація про учасників Хотинського повстання, які у різні часи були засудженні на територіях Королівства Румунії, а також в подальшому були піддані політичним репресіям, не пов’язаним з повстанням, в СРСР.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Згадаємо поіменно: убиті і закатовані учасники Хотинського повстання 1919 року

Олексій Мандзяк

 

8-11 листопада 1918 року за «новим» (григоріанським) календарним стилем Хотинський повіт і Північна Буковина були захоплені військами королівської Румунії. І вже 1 грудня 1918 року, за розпорядженням із Кишинева і під суворим наглядом жандармів в усіх церквах Сокирянщини був відслужений урочистий молебень з нагоди приєднання Бессарабії до Румунії. 10 грудня 1918 року король Фердінанд І проголосив Бессарабію провінцією Румунії. Але таке рішення і зневажливе і жорстоке ставлення нової влади до корінного населення викликало його невдоволення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Дністер від витоку до впадіння в море (відеозбірка)

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Кормань і Гвіздівці показали приклад!

Позаминулі вихідні жителі села Кормань провели з величезною користю для навколишнього середовища. У суботу 29 лютого 2020 року місцеві активісти – виконавчий комітет, депутати сільради, працівники помпової станції, учасник бойових дій в Афганістані (Салагор М.І.) долучилися до прогресивних водників, які щорічно проводять профілактичні заходи, спрямовані на запобігання вчиненню правопорушень на водних об’єктах підконтрольних Управлінню рибного господарства. Зокрема, борються із нашестям сміття в рамках акції «Чистий берег». Небайдужі корманчани відгукнулися на заклик рибоохоронців та прибирали сміття за межами свого населеного пункту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Лерхе

Герб роду Лерхе

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минулого Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду Лерхе, яким в свій час належали землі в селах Шебутинці і Кормань.

 

Лерхе Густав Васильович (01.12.1789–19.09.1876) – поміщик сіл Шебутинці і Кормань Хотинського повіту Бессарабської області, де йому належали 3500 десятин землі[1], а також кінний і паровий млини в цих селах (за даними на 1871 рік)[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Димитріївська церква села Кормань


 

Олексій Мандзяк

 

Перші документальні свідчення про існування села Кормань починають зустрічатися в господарських грамотах і актових записах XVII століття, коли це село було у складі Молдавського князівства. Так 22 липня 1632 року Костандін Стирча, за наказом господаря Олександра Ілляша воєводи, пише листа великому логофету Гянгі про розмежування готару селища Кулішівка з боку селища Сербичани. Описуючи визначений готар, боярин Стирча згадує про потік Кормань (притока Дністра), де розташоване село Кормань: «… готар Кулішівки від гирла [річки] Кормань, яка впадає у Дністер, вгору по руслу Корманя до витоку Корманя, до одного потоку, який впадає в Кормань, який зветься Проски[1]…»[2]. У той час село належало родині бояр Фортуна, які володіли також сусіднім селом Шебутинці[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Свято в Кормані

Кормань – село, що розпочинає свої ранки, ковтнувши свіжості могутнього Дністра, а вечірні зорі запалюють вогні, замилувавшись пишністю заврожайованих садів та ланів. Тут кожен шматочок рідної землі засвідчує хазяйновитість та працелюбність корманчан. Цей населений пункт – наймолодший на Сокирянщині, бо ж 1980 року старе розташування села потрапило у зону затоплення Дністровської ГЕС. Відтак мешканців було відселено у будинки, що звели на рівному узвишші в оточенні буйності лісів.

Та юність Корманя не заважає пишатися своєю минувшиною. Тут пам’ятають своє коріння, історію розвитку, славних земляків, що звеличували рідний край. Тож на урочистостях з нагоди відзначення 78-ої річниці утворення Сокирянського району корманчани ділилися спогадами, досвідом та розповідями про славних земляків. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

У Кормані гості бібліотеки мандрували вулицями села

В бібліотеці – філії села Кормань (завідуюча – Костеняк Карина) проведено інформаційно-краєзнавчий захід «Вулицями мого села» в рамках творчих звітів бібліотек перед населенням.

Присутні ознайомились з історією села, творчими та талановитими людьми, а також помандрували вулицями свого рідного села. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,