Рубрика «Непоротове, Галиця»

Доктор наук з села Непоротова

Юхим Гусар

 

Масловська Людмила Цезарівна народилася 12 квітня 1951 року в селі Непоротове Сокирянського району — український економіко-географ, економіст, кандидат географічних наук, доцент, доктор економічних наук, професор.

У 1970 році вона закінчила з відзнакою Чернівецьке педагогічне училище. 1975 року закінчила географічний факультет Чернівецького державного університету. З 1975 року до 1982 року працювала на кафедрі економічної географії Чернівецького державного університету. У рідному університеті закінчила аспірантуру (заочно) та у 1981 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Водохозяйственный комплекс Советских Карпат (экономико-географический анализ)» у Інституті геофізики АН УРСР. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Православні храми села Непоротове

Олексій Мандзяк

 

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокиряни, Галиця, могила Невідомого Солдата

Дух історії у скелях монастиря…

Хто хоча б раз відвідував Сокирянську громаду, той розуміє, що то є дійсно недооцінений ресурс розвитку, що дав нам Господь Бог: мальовнича природа, цілюща джерельна вода, родючі грунти, срібні плеса річок і озер, а також те, що залишили нам пращури: каменоломні і печери, глибинні джерела, що в народі називають Шипотами, панські садиби, залишки форпосту міста у велетенському яру, козацькі хрести, живописні ландшафти, міфи та легенди.

Та безсумнівним багатством є привітні та працьовиті люди, які прославляли місто Сокиряни раніше і примножують його славу та велич сьогодні. Вони завжди радісні, усміхнені, повні ніжності та щирості. І від цього на душі затишно і приємно. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Небезпека випалювання сухої трави та стерні

Впродовж вихідних на Сокирянщині сталося 3 пожежі, у Михалковому, Непоротовому та Коболчині, а також два загорання зафіксовано у Новодністровську.  Основною причинною виникнення пожеж є необережне поводження з вогнем невстановленої особи (мабуть такий висновок — просто для зручності, щоб не шукати порушників? — прим. адм. сайту).

Кожного року із приходом весни та встановленням теплої погоди виникають пожежі на відкритих територіях. У першу чергу, це зумовлюється тим, що громадяни, впорядковуючи свої земельні ділянки, спалюють листя чи суху траву. Самовільне й неконтрольоване спалювання сухостою таїть у собі велику небезпеку, а ліквідація таких пожеж для пожежно-рятувальних підрозділів складає чимало труднощів, пов’язаних із швидким поширенням вогню на велику площу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

«Таємниця приреченого монаха» від Ігоря Швеця

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Михалкове, Непоротове та Галиця відзначають річницю району

Мальовничі села Непоротове, Галиця та Михалкове, що знаходяться на березі річки Дністер, днями відзначили 78-му річницю утворення Сокирянського району. Земля, що славиться своїми людьми та відомим у всьому світі Галицьким Свято-Миколаївським чоловічим монастирем радо вітала у себе поважних гостей.

Привітав учасників заходів голова районної державної адміністрації Петро Петрович Бескупський. Подякував жителям сіль за працьовиті руки, мудрість та доброту. Побажав мирного неба та міцного здоров’я. З нагоди свята почесних жителів Михалкового, Галиці і  Непоротова було відзначено подяками районної державної адміністрації та районної ради. Серед нагороджених було вшановано Надію Гринько — матір чемпіонки світу з панкратіону Тетяни Гринько. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Нові комплекси кінської упряжі «передскіфського часу» на Сокирянщині

Бандрівський М.,

Крушельницька Л. 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Печерні монастирі середнього Подністров`я та 1-ше Болгарське царство

Нечитайло П. О.

Про вірогідні впливи Балкан на християнізацію краю і появу печерних монастирів писали ще у XIX ст. [33, 2-3]. Пізніше ця гіпотеза знайшла підтвердження в роботах сучасних істориків [22; 29, 46-47]. На даному етапі досліджень з’явилась можливість конкретизувати та узагальнити дані, що стосуються балканських впливів на християнську традицію печерножителства у басейні Дністра.

Найбільш яскравою категорією знахідок, що дозволяють уточнити культурні впливи на формування підземної культової архітектури є петрогліфіка та епіграфіка. Окрім кириличних графіті XI-XVIII ст. дослідникам траплялись написи, що включали руноподібні та тамгоподібні графеми, а також знаки невідомого походження. Наявність рунічної графіки стверджена для пам’яток (Стінка, Стіна, Жванець, Непоротово, Нагоряни) [20; 21; 30]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,