Рубрика «@ О волости»

Книга про зниклі села у вільному доступі

Представляємо Вашій увазі електронний варіант книги відомих краєзнавців Сокирянщини – Олександра Дмитровича Чорного і Олексія Степановича Мандзяка. Із друку вона вийшла у 2014 році. Книга отримала високу оцінку і позитивні відгуки з боку краєзнавців, істориків і культурологів[1]. Була представлена на національних та міжнародних книжкових форумах. У 2015 році стала переможцем обласного конкурсу Чернівецької області України – «Книга року» за 2014 рік, у номінації «історико-краєзнавча література». Автори були нагороджені дипломом від державної адміністрації Чернівецької області[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

До 80-ти річчя Сокирянського району

Цьогоріч ми відзначаємо 80–ту річницю утворення Сокирянського району… Важливим є і річниця і назва. Час іде і з кожним роком стає все менше тих людей, які стояли у витоків створення Сокирянщини, як району, людей, які своїми руками, так саме руками, в часи коли не було механізації, обробляли кожний клаптик землі, ставили камінь до каменю, будуючи ферми, тракторні бригади, школи, садочки, заклади охорони здоров’я. А втомившись від праці співали пісні та піднімали культуру…

Історія Сокирянщини бере свій початок від далекого 40–го, вона багата і цікава. А починалося все з Указу Президії Верховної Ради УРСР від 12 листопада «Щодо ліквідації повітів і утворення районів у Чернівецькій області», відповідно до якого було проведено районування області і утворено Секурянський район. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Гінкауци

Олексій Мандзяк

Свято-Михайлівська церква с. Гінкауци

 

Історія Сокирянщини прямо і побічно перетинається з історією багатьох населених пунктів сусідньої Республіки Молдова. Особливо це стосується сіл, які в минулому перебували у складі Хотинського повіту. Одним із них є село Гінкауци (Гінкоуци, Гинькоуци, Гинькауци,) – сучасне село Гінкеуць (Hincăuți, Хинкэуць), яке розташоване в Єдинецькому районі. У XIX-му столітті декількома хвилями туди переселялися на тимчасове перебування, пов’язане з сезонними заробітками, а також на постійне проживання мешканці цілого ряду сіл сучасного Сокирянського району, про що свідчать архівні документи, перекази жителів Ломачинців і самого села Гінкауци. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковь села Окница

Алексей Мандзяк

 

Окница (рум. Ocniţa) – село и административный центр одноименной коммуны Окницкого района Республики Молдова, которое расположено на расстоянии 6 км от одноименного города Окница. Один из древнейших населенных пунктов Северной Молдовы. Первое письменное упоминание об Окнице, известное в настоящее время, датируется 15 июня 1431 года[1].

История этого села, соседнего с Сокирянским районом Черновицкой области Украины, на протяжении многих столетий теснейшим образом связана с историей Сокирянщины, о чем свидетельствуют многочисленные исторические документы. Налаживались добрососедские связи между селами. С помощью браков возникали тесные связи на уровне семей Окниці и ряда сел Сокирянщины. В метрических книгах Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Окниця

Олексій Мандзяк

 

Окниця (рум. Ocniţa) – село і адміністративний центр однойменної комуни Окницького району Республіки Молдова, яке розташоване на відстані 6 км від однойменного міста Окниця. Один з найдавніших населених пунктів Північної Молдови. Перша писемна згадка про Окницю, відома на цей час, датується 15 червням 1431 року[1].

Історія цього села, сусіднього з Сокирянським районом Чернівецької області України, протягом багатьох століть найтіснішим чином пов’язана з історією Сокирянщини, про що свідчать численні історичні документи. Налагоджувалися добросусідські зв’язки між селами. За допомогою шлюбів виникали тісні зв’язки на рівні родин Окниці та ряду сіл Сокирянщини. В метричних книгах Архангело-Михайлівської церкви села Окниця XIX-XX ст. зустрічається велика кількість записів про уродженців численних сіл сучасної Сокирянщини – про хрещення дітей, про одруження і відспівування. Те ж саме стосується й метричних книг і сповідних розписів церков ряду сіл сучасної Сокирянщини, в яких виявлені записи про жителів села Окниця. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Велич церкви села Іванівці бережуть правічні кедри

Першим селом Чернівецької області, яке знаходиться за межами Сокирянського району, є село Іванівці Кельменецького району Чернівецької області. Колись – у давні і стародавні часи це село під назвами «Янівці», «Яноуци» відносилося до Романківецької волості і ще один короткий проміжок часу – до Васкоуцької волості.

Сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі публікацію історичного дослідження досить відомих для відвідувачів нашого сайту (і не лише нашого сайту) істориків – краєзнавців, письменників Олексія Мандзяка і Олександра Чорного про церкву села Іванівці, про її історію. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Книга «Православная церковь на Сокирянщине»

Представляем вашему вниманию новую книгу на украинском языке краеведа Алексея Степановича Мандзяка: «Православная церковь в Сокирянщине». Это некоммерческий проект, направленный на популяризацию краеведения. Главная цель этой книги – распространение знаний по истории и культуре Сокирянщины среди широкого круга читателей, а также привлечение внимания любителей и профессиональных исследователей к всестороннему изучению прошлого и настоящего территории современного Сокирянского района Черновицкой области Украины.

По сути, «Православная Церковь на Сокирянщине» является продолжением предыдущих книг автора историко-краеведческого содержания, посвященных Сокирянщине: «История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года» (2015 г.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (в соавторстве с А.Д. Черным; 2014 г.), «Сокирянська бистрина» (в соавторстве с А.Д. Черным; 2011 г.) и «Гвіздівці: Шляхами століть» (в соавторстве с О.П. Кучерявым; готовится к изданию). Все эти книги дополняют друг друга, а вместе создают широкую историко-краеведческую карту, ознакомившись с которой любой человек сможет получить всесторонние знания об истории Сокирянщины и особенностях мировоззрения тамошних жителей. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Церква села Наславча

Олексій МандзякЦерква в Наславчі

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правому березі Дністра, розташоване в Окницькому районі Республіки Молдова. Історія цього села, сусіднього з Сокирянщиною, найтіснішим чином пов’язана з історією багатьох населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. Наприклад, у першій половині XIX століття, коли власником села був впливовий поміщик Матвій Єгорович Крупенський, із села Ломачинці, де він проживав, в село Наславча виїхало на постійне проживання більше десяти сімей (Кривий, Мельник, Швець, Беженар та ін.). У XIX – на початку XX століття, в Наславчі оселилося декілька сімей з сіл Василівка та Волошкове. В 1850-х роках понад 7 сімей з Наславчі переселилися в Ломачинці (Іван Ткач та ін.)[1]. У метричних книгах які складалися священиками і дячками, можна зустріти записи про одружених і померлих жителів багатьох сіл сучасної Сокирянщини – Сербичани, Волошкове, Василівка, Ломачинці, Коболчин та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковь села Наславча

Алексей МандзякЦерква в Наславчі

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правом берегу Днестра, расположенное в Окницком районе Республики Молдова. История этого села, соседствующего с Сокирянщиной, самым тесным образом связана с историей многих населенных пунктов современного Сокирянского района Черновицкой области Украины. Например, в первой половине XIX века, когда владельцем села был влиятельный помещик Матвей Егорович Крупенский, из села Ломачинцы, где он проживал, в Наславчу выехало на постоянное проживание более десяти семей (Кривой, Мельник, Швец, Беженарь и др.). В XIX – начале XX века, в Наславче поселилось несколько семей из сел Васильевка и Волошково. В 1850-х годах более 7 семей из Наславчи переселились в Ломачинцы (Иван Ткач и др.)[1]. В метрических книгах составляемых священниками и дьячками, можно встретить записи о бракосочитающихся и умерших жителей многих сел Современной Сокирянщины – Сербичаны, Волошково, Васильевка, Ломачинцы, Коболчин и др. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Учебные заведения Сокирянщины во II половине XIX – в начале XX века

Алексей Мандзяк24791

Организованное школьное образование на Сокирянщине начало развиваться только во второй половине XIX века. До этого, ни в одном населенном пункте современного Сокирянского района Черновицкой области, фактически не существовало никаких стабильных и постоянных школ обучения грамоте. Ситуация начала изменятся только после введения «Положения о начальных народных училищах» от 14 июля 1864 года, которое утвердило общедоступность и внесословность начального образования.

Впрочем, еще до этого были отдельные попытки образовательных реформ в Бессарабии и на Сокирянщине в частности. Так, например, в ноябре 1860 года помещик из села Ломачинцы, представитель одной из самых влиятельных семей в Бессарабии, Егор Матвеевич Крупенский представил основательный «Проект устройства об участии общества для распространения образования в Бессарабской области», в котором объединил сельскохозяйственное и экономическое развитие края с всесторонним образованием. Грамотность народа Е.М. Крупенский считал «главным основанием Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,