Сокирянщина

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минувшини Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду поміщиків і меценатів Казимір.

В Молдавському князівстві цей рід відомий з ХVІІ-го віку. Першим із них був боярин Казимір Казимірський, який прибув із Польщі у 1662 році. На Сокирянщині вони осіли у 1806 році, де в їм Читати повний текст »

Мітки: Бессарабия, Бессарабія, Вашківці, Нова Слобода, Вашковцы, дворянин, землевласник, Іванівці, імперія, Казимир, Кельменецький, Молдавское княжество, Молдавське князівство, Нова Слобода, повіт, Польща, помещик, поміщик, район, Російська, село, склеп, Сокирянський, Сорокський, усипальниця, Хотинській, церква, Чернолевка, Чернолеука, Яноуци

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали або тимчасово перебували в населених пунктах, що розташовані на території Сокирянщини. Нагадаємо, що ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який спрямований на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Попередня публікація відбулася 17 жовтня 2019 року.

&&&

Занга Валер’ян Олександрович (1900 р.н.) – син Олександра Івановича Занга (1852 – Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, Вінницька, волость, гінеалогія, історія, Молдова, область, опис, повіт, поміщики, район, Секурянська, словник, Сокиряни, Сокирянський, Україна, Хмельницька, Хотинській, Чернівецька

Бессарабські поміщики на “полюванні”. Фото РГАФ.

Олексій Мандзяк

Представляємо Вашій увазі відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали чи тимчасово перебували в населених пунктах розташованих на території Сокирянщини. Ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Незаперечний факт, що історичний процес – це результат діяльності людей, як видатних так звичайних, як відомих так і тих, що не залишили нам своїх імен. Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, біографія, Буковина, Вінницька, волость, довідник, історія, Молдавія, Молдова, область, поміщики, Секурянська, словник, Сокирянський район, Україна, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Автором цієї статті раніше в друкованих виданнях і в електронних публікаціях на сайті «Сокирянщина» вже була наведена різного роду інформація про поміщиків і орендарів, яким в різні роки і століття належали землі розташовані на території сучасного міста Сокиряни. В галузі історичного краєзнавства Сокирянщини йде рух уперед: дослідження тривають, відкриваються нові данні і виправляються колишні помилки і неточності. Представляємо вашій увазі оновлені дані по представникам поміщиків дворянського роду Лішиних, які з 20-х років XIX ст. і до 40-х років XX ст. мали у володінні землі в м. Сокирянах і його околицях.

Лішин Микола Петрович (31.03.1839–03.01.1906) – син Петра Степановича Лішина (1792-1858) та Читати повний текст »

Мітки: Бейн, Бессарабія, брати, війна, власник, генерал, дворянин, депутат, Державна, дума, імперія, історія, Лішин, Могилів-Подільський, нагороди, перша, Пушкін, Російська, Румунія, світова, Сокиряни, Туреччина, фрейліна, Ходороуци

Мітки: археологія, Бессарабія, бойова, знахідка, історія, Київська, область, прадавня, райн, Русь, слов'яни, сокира, Сокирянський, Україна, Чернівецька, швець

– Хореографічна картинка «Черемшина». Виконує самодіяльний народний   ансамбль пісні і танцю «Наддністряночка». Солістка – Зоряна Мошук.

На якусь мить у залі запанувала тиша, а потім він вибухнув оплесками. На сцену піднялася молода дівчина в красивому, квітчастому буковинському одягу. В її руках виблискував мікрофон. Непомітним рухом поправила неспокійні русяві кучері, що впали на дівоче чоло, несміливим поглядом обвела  притихливий зал, і з її вуст полилася    чарівним    струмочком мелодія української пісні «Черемшина»  самодіяльного композитора Василя Михайлюка на    слова Михайла Юрійчука: Читати повний текст »

Мітки: 1966, ансамбль, будинок, газета, дністрові, зорі, історія, культура, місто, область, пісня, район, самодіяльність, Сокиряни, Сокирянський, хуждожня, черемшина, Чернівецька

О. П. Черниш

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: археологія, Бессарабія, історія, Кельменецький, Кельменеччина, людина, Молдова, область, первісна, прадавня, район, розкопки, Сокирянський, Сокирянщина, стоянки, Хотинський, Хотинщина, Черниш, Чернівецька, шар

Ігор Возний

У статті розглядаються питання розвитку гончарної справи на сільських поселеннях X- першої половини XIII ст., зокрема конструкції гончарних двокамерних печей з вертикальною подачею гарячого повітря через тепловідвідні канали без опорного стовпа та основні типи кераміки, які на підставі стратиграфічних даних можна поділити на три хронологічні періоди. Описуються: прості горщики, горщики з накривками з однією чи двома ручками, миски, корчаги, кринки, ковші, світильники тощо.

& & &

На досліджуваній території досить розвиненою була гончарна справа. При Читати повний текст »

Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, гончарна, гончарство, горщикі, Дністер, історія, керамика, ковші, корчаги, кринки, миски, Подністров'я, посуд, ріка, розкопки, світильники, Сірет, Сокиярнщина, справа

Так,  чи інакше, а наближається Різдво. Хтось буде святкувати його 25 грудня, інші – 7 січня, але то є справа для кожного власна. А ми пропонуємо Вам статтю про те, як святкували Різдво у Бессарабії 100 років тому, які блюда були на святковому столі й де красувалася головна новорічна ялинка Бессарабської губернії, до якої тоді відносився наш край?

Отже, уявіть, що ви повернулися років на сто назад. Ми не будемо брати прямо такі Різдво з 1917 на 1918 роки, оскільки Світова війна і революційні події істотно вплинули на святкування, а уявимо, що надворі десь рік 1914… Грудень… Незабаром Різдво й Новий рік … Читати повний текст »

Мітки: 1914, 1917, 1918, 2017, 2018, Бессарабія, війна, волость, імперія, історія, перша, повіт, район, революція, Різдво, Російська, світова, святкування, Секурянська, Сокирянський, Хотинській

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним – після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: 1917, Бессарабія, волость, Галиця, Дністер, історія, література, містецтво, нарис, Непоротове, Галиця, область, опис, орфографія, повіт, район, Секурянська, Сокирянський, твір, Хотинський, Чернівецька