Тимощук Б.О., Русанова І.П.
Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »
Мітки: археологія, Бабин, Бессарабія, Буковина, городище, Дністер, Івано-Франківська, капища, Кельменецький, Кельменці, Кулішівка, культурний, Нагоряни, область, Північна, поселення, прадавні, Прут, район, Ржавинці, ріка, розкопки, Рудники, святилище, село, слов'яни, Снятинський, Сокиряни, Сокирянський, Хотин, Хотинський, Чернівецька, шар, язичницьтво
річках, озерах та ставках утворюється нестійкий крижаний покрив, який є особливо небезпечним для людей, зокрема, рибалок та дітей. Тому Державна служба України з надзвичайних ситуацій застерігає громадян та рекомендує утриматися від виходу на тонкий лід. Та все ж, якщо ви вирішили відправитися на зимову риболовлю, суворо дотримуйтесь правил безпеки.
