Наш бессарабський край майже ніколи не мав спокою. Після
звільнення Хотинщини від турків населення почало стрімко зростати, а добробут — примножуватися, і Бессарабія перетворилася в одну із передових губерній Росії по експорту хліба. Якщо по всій Бессарабії на 1 кв. версту припадало майже 70 чоловік, то в Хотинському повіті — 117,2. Нараховувалося 293 сільських громади, в яких безземельні селяни складали більше 20% і в той же час у 1913 році 41 млн. пудів зерна вивозили за межі Бессарабії. Відкривалися нові найрізноманітніші навчальні заклади і лікарські установи. Край почав прогресивно розвиватися. Але тут настали грізні революційні події і роки громадянської війни.
Читати повний текст »
Мітки: 1919, австро-угорщина, Андрій, Артющенко, Бабин, Барчук, бендерське, Бессарабія, Бєдний, Білоусівка, Боднарук, Бородатий, Бричани, Бузурний, Бучек, Василівка, Розкопинці, Василь, Вишнева, війна, волость, Волошкове, Гаврило, Галиця, Гвіздівці, Герасимчук, Гингуляк, Глушко, громадянська, Гуцу, Гуцул, Дем'ян, дивізія, Дідик, Дмитро, Дністер, Дунгер, Єфрем, журналіст, Забудько, Зубаль, Іван, Йосип, Казімір, Каленчук, Калін, Кирил, Китайгородський, Кіструга, Клішківці, Кормань, Корнєв, Корчовий, Костриж, Кречак, Кривий, Крупенський, Круць, Ксенофонт, Кулій, Кулішівка, Ларга, Лискун, Ліпкани, Макаров, Матвій, Мендиківці, Микола, Митрофан, Михайло, Михалчук, місто, Молодове, Непоротове, Галиця, Нова Ушиця, Новоолексіївка, Ожеве, Окниця, окупація, Олексіївка, Новоолексіївка, Олексій, Петлюра, петлюрівці, Петро, Пилип, Підковаль, повіт, повстання, поміщик, Попадюк, Порфирій, Прут, революція, ріка, Розкопинці, Романківці, Румунія, румунська, Руснак, Рябий, Савчук, Секуряни, Секурянська, село, Серебрянський, Сільвестр, Сокиряни, Сорокський, татарбунарське, Ткач, Тудосій, Україна, Філіпчук, Хотин, Хотинське, Хотинський, Цибульський, Чапаївська, Шундрій, Щербатий, Яків, Якубовський
форме лесопарковая зона, холмы, ложбинки, водоемы с небольшими речушками, ручьями и источниками с прохладной питьевой водой — это уникальный клочок местного исторического наследства, которое принадлежит нынешним и последующим поколениям окружающих сел, входивших в свое время в состав Романковецкой волости и по различным общественным правам подчинялись местным помещикам.
