Книга про село Гвіздівці в електронному варіанті у вільному доступі

На сайтах «Гвіздівці» і «Сокирянщина» вже неодноразово повідомлялося про вихід у світ в листопаді 2019 року книги про село Гвіздівці під назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», зокрема й про її презентації у Сокирянській районній центральній бібліотеці і в будинку культури села Гвіздівці. Книга є науковим виданням. При цьому, вона є першим в українській історіографії історично-краєзнавчим дослідженням, присвяченим селу Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області.

Авторами, як вже зазначалося у попередніх публікаціях, зібрано багатий матеріал як про минуле Гвіздівців, так і про історію всієї бессарабської частини сучасної Чернівецької області. До своєї розповіді автори залучили донині невідомі та малопоширені серед науковців і дослідників-аматорів матеріали з архівів України ряду інших країн світу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Ожеве: клірова відомість 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У 1806 році почалася чергова російсько-турецька війна. У листопаді 1806 року російська армія вступила на територію Молдавського князівства і вже через кілька днів після початку кампанії була зайнята фортеця Хотин, а 29 листопада – столиця Молдавського князівства Ясси. Рескриптом імператора Олександра I від травня 1807 року Хотинська райя, а також території райї Бендерської, Акерманської і Кілійської були передані під безпосереднє управління державної ради Молдавського князівства. Таким чином, Хотинська райя, як цинут у складі Молдавського князівства з 1806 року де факто перебувала під владою Російської імперії.

Коли Молдова і Валахія були зайняті російськими військами, церкви цих князівств знаходилася в формальному підпорядкуванні Константинопольському патріарху. Однак зі зміною політичної ситуації послідкувала й церковна реформа, в результаті якої митрополії Валахії і Молдови були перепідпорядковувані Святішому Синоду Російської Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вітаємо з Святом Різдва Христового!

Мітки: , , , , ,

З любов’ю до рідного краю

Рік тому розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці. До цієї важливої справи долучились десятки людей. Відтак цей проект увійшов і до програми районного книгодрукування.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з  прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі, –  про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.

Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал про село, а також, що історія Гвіздівців є настільки насиченою, настільки пов’язаною з самими великими і бурхливими подіями не лише в історії краю, а й в історії всієї Східної Європи, а подекуди – і всієї Євразії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднені поміщицькі родини Бібері і Самсон

           Церква с. Гвіздівці, побудована Самсонами. Фото — 1928 року

Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

 Протягом тривалого часу землі сучасної Сокирянщини належали різним за походженням і національним складом боярським а потім поміщицьким родинам. Кожна із цих родин і її окремі представники, які наслідували, купували і продавали ці землі залишили свій слід в історії населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області. Серед інших відомі поріднені родини поміщиків Бібері і Самсон, про котрих ми і розповімо читачам нашого історико-краєзнавчого сайту «Сокирянщина».

На Сокирярянщині Бібері у різні часи володіли землями в селах Гвіздівці, Мендиківці (сучасне село Олексіївка) і Пів-Мендиківці (сучасне село Новоолексіївка). А представники роду Самсон проживали в селі Гвіздівці. Так чи інакше історія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пам`яті Миколи Олександровича Бабинського

6 квітня 2018 року минув вже рік, як зупинилось серце Миколи Олександровича БАБИНСЬКОГО – фотокореспондента газети «Дністрові зорі», члена Національної спілки журналістів України, ­досвідченого і залюбленого у своє захоплення пасічника, цікавої, безвідмовної людини.

Виходець із села Новоолексіївка, а на той час житель Сокирян – він прийшов у  колектив редакції  вже у зрілому віці. До того працював у Сокирянському вищому професійному училищі, раніше – механізатором в райсільгоспхімії, в інших організаціях. Але саме фотосправа  цьому енергійному, невгамовному у любові до життя і небайдужому  чоловікові була найбільше до душі. Працюючи в редакції районки майже півтора десятка років, він перебував у постійному творчому пошуку, не рахувався з вихідними, іншим позаурочним часом, бо розумів: треба подати оперативне фото в газету. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Сокирянщина вшанувала пам’ять визволителів району

26 березня 2018 року, відбулися заходи з нагоди відзначення 74–ої річниці визволення Сокирянщини від нацистів. В церемонії покладання квітів взяли участь: ветеран війни Заболотний Борис Якович, голова ради ветеранів Бурденюк Ніна Олексіївна, ветерани трудового фронту, голова районної державної адміністрації Петро Бескупський, заступник голови районної ради Олексій Бойко, керівники організацій, установ району, голови сільських рад всіх населених пунктів, громадськість. Це не лише спогади про героїчну і водночас трагічну сторінку нашої складної і суперечливої історії, це ще одна доречна нагода для того, щоб усвідомити важливість миру і злагоди на нашій землі. Адже, сьогодні, як ніколи ми розуміємо зміст слова мир та з нетерпінням чекаємо його. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Бухарестський мирний договір 1812 року

Територія Бессарабії, до якої завжди входила Сокирянщина, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році відповідно до Бухарестського мирного договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.

Бухарестський мирний договір було укладено і підписано (зрозуміло що у Бухаресті) 16 травня (28 травня – за новим стилем) 1812 р. Тобто, 28 травня цього — 2017 року йому виповниться 205 років. Двохсотріччя цього мирного договору пройшло якось майже не помітно, хоча він  не лише поклав край турецькому пануванню, а і більш, як на сто років приніс мир нашому краю, чого в його історії до того не було ні коли! Тому, мабуть цей договір заслуговує на те, щоб про нього розповісти більш детально. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Післявесільний цикл в селі Білоусівка

І.В. Красовська

 

Досліджено післявесільний цикл села Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області як локальний варіант сучасного буковинського весілля. Визначено вплив традиційної весільної обрядовості як буковинської, так і молдавської на заключному етапі сучасного весілля на Сокирянщині.

 

Актуальність теми зумовлена, з одного боку, інтересом сучасної гуманітарної науки до регіональних (і навіть локальних) відмінностей традиційної культури українців, а з іншого — наявністю в межах культури буковинського краю самобутнього варіанта весільного обряду, що не був предметом наукових досліджень не лише культурології, але й етнології. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,