Оновленні відомості по сокирянським поміщикам: дворяни Лішини
Олексій Мандзяк
Автором цієї статті раніше в друкованих виданнях і в електронних публікаціях на сайті «Сокирянщина» вже була наведена різного роду інформація про поміщиків і орендарів, яким в різні роки і століття належали землі розташовані на території сучасного міста Сокиряни. В галузі історичного краєзнавства Сокирянщини йде рух уперед: дослідження тривають, відкриваються нові данні і виправляються колишні помилки і неточності. Представляємо вашій увазі оновлені дані по представникам поміщиків дворянського роду Лішиних, які з 20-х років XIX ст. і до 40-х років XX ст. мали у володінні землі в м. Сокирянах і його околицях.
Лішин Микола Петрович (31.03.1839–03.01.1906) – син Петра Степановича Лішина (1792-1858) та Читати повний текст »
Мітки: Бейн, Бессарабія, брати, війна, власник, генерал, дворянин, депутат, Державна, дума, імперія, історія, Лішин, Могилів-Подільський, нагороди, перша, Пушкін, Російська, Румунія, світова, Сокиряни, Туреччина, фрейліна, Ходороуци
Таємниці історії Сокирянщини від Ігоря Швеця: НКВС і золото поміщика Лішина…
Спецоперації НКВС, про них ми фактично нічого не знаємо. В цивільних архівах, інформації не має, а архіви цієї надмогутньої колись організації, вивезені і закриті за «сімома печатками». Про «подвиги» чекістів, нажаль, свідки не наважуються говорити і в наш час. Але, одна людина, яка працювала на НКВС в місті Сокиряни-заговорила…
Квітень 1944 року: з приміщення НКВС, яке знаходиться в нинішньому приміщенні районного управління статистики в місті Сокиряни, по вулиці Центральній, виїхали чекісти. Їх маршрут пролягав в центр міста Сокиряни, до генеральського маєтку Лішиних, зараз це вулиця Шевченка, позаду приміщення Сокирянської РДА, а потім до церкви Петра і Павла, по вулиці Перемоги. Радянські чекісти шукали …золото. Так золото, яке нібито знаходилось в підземних ходах, в центрі міста під будинком сім`ї Лішиних. Читати повний текст »
Мітки: 1944, відео, золото, історія, Лішин, НКВС, поміщик, Румунія, СРСР, схованка
Про що умовчує панський будинок?
Мало хто може повірити, що у місті до цього часу зберігся панський маєток. Причому не десь на околиці, а в центрі – на вулиці Шевченка, де нині розташована районна друкарня. Якось приходжу сюди у вихідний день і бачу, що група молодих людей фотографує це приміщення. Поцікавився, навіщо вони це роблять, і у відповідь почув, що «будинок цей історичний, у ньому колись панський маєток був».
Мітки: 1835, Бессарабія, будинок, Буковина, дворяни, друкарня, Лішин, містечко, місто, пан, помістя, поміщик, районна, Російська Імперія, Сокиряни, типографія, Україна, УРСР, Чернівецька область, шляхта, шляхтичі
Освячення церкви в с. Романкоуци Хотинського повіту
21 листопада у Романківцях- храмове свято. Але, напевне навіть зсучасних романківчан мало хто знає, що сільську церкву було освячено не у листопаді, а в серпні. Тому пропонуємо відвідувачам сайту узнати як то все відбувалося – з першоджерела – з цікавої за змістом і історичною насиченістю розповіді безпосереднього учасника цієї дуже давньої події.
7 серпня 1894 року, жителі села Романкоуц[2] були свідками врочистого освячення новоствореного храму[3] . Радість їх, радість, звичайно велику розділили з ними жителі не тільки найближчих сіл, але й досить віддалених. Торжество ушанували своєю присутністю між іншим: їхні сіятельства князі Кантакузіни[4] і їх превосходительства генерали Лішини – власники Секурянський[5] і Рестевський[6].
Мітки: архієпископ, Атаки, Бессарабія, Биховський, богослужіння, Бричани, власник заводу, Вололимир, волость, Волошкове, Гаврило, Гвіздівці, генерал, Георгій, Георгій Павло, Гербановський, Дмитро, Дністрівка, Єлизавета, Іван, Іванівці, іконостас, Іоанн, Кантакузін, Кельменецький, Кишинів, князь, Костянтин, Крупенський, Лампадій Озерянський, літургія, Лішин, Ломачинці, Микола, Михайло, Неводчиков, Неофіт, Олександр, освячення, павло, повіт, район, Романківці, Романкоуци, Романкоуцька, Романчук, свято, священник, Селище, село, Сєкуряни, Симон, Сокиряни, Сокирянський, Сорокський, Халіппа, Хотин, Хотинський, храм, храмове, церкви, Яковенко, Яноуци