Розвиток культури має бути одним з приоритетів

Сьогодні, 8 квітня 2021 року, Голова Чернівецької обласной ради Олексій Бойко з робочим візитом відвідав Чернівецький обласний краєзнавчий музей та Чернівецьку обласну універсальну наукову бібліотеку ім. М. Івасюка.
Метою візитів була оцінка поточного стану, проблем, перспектив розвитку установ та вивчення пропозицій щодо програм для відвідувачів. Обговорювали можливість осучаснення комунальних культурних об’єктів, як-от створення новітнього бібліохабу на базі обласної бібліотеки та облаштування дворика краєзнавчого музею для проведення культурно-мистецьких заходів.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , ,

Ротар В.Я.: 100 років від дня народження

Справжня легенда Сокирянщини — Василь Якович Ротар. Його знали всі, хто був пов’язаний із сільськогосподарським вироб­ництвом, не тільки на Буковині, а й за її межами. Він залишив значний слід в історії села Коболчин і Сокирянського району. Це – приклад людини, яка вміла не тільки говорити, але й робити.

Василь Якович народився 9 березня 1921 року в селі Коболчин, у бідній селянській родині. У батьківському гніздечку росли і виховувалися шестеро синів та дві дочки – восьмеро кровиночок. З дитячих років разом із батьками працювали на землі місцевих багатіїв (своєї на той час не мали). Хоч і важко було батькам змагатися із заможними сельчанами, та вони домоглися, щоб їхні діти ходили до школи, знали читати і писати. Вісім­надцятирічним юнаком Василь разом із друзями подався у Ростовську область[1], де трудився відбійником[2] у м. Шахтинськ.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Затоплене село Кормань (стара частина)

Дивовижну місцину на березі Дністра облюбував у давнину Кормань (старий, той, що затоплений). Російський картограф, лінгвіст, археолог, поет і письменник Олександр Фомич Вельтман (1800–1870), проїжджаючи через Хотинський повіт у 1822 році, писав про Кормань, а також про с. Молодове: «…це місце розташування миле, прекрасне й близьке для серця уродженця…»

Лишень один рядок, а як об’ємно і тепло сказано. Місцеві жителі й справді почували себе тут, немов на райському березі. Дарма, що поселення розташовувалось у низовині або, як дехто казав, у ямі, що прикрощів завдавали повені на Дністрі, і не завжди можна було вибратися, так би мовити, на велику дорогу, яка вела до волості, відтак – до райцентру. Сонце, земля, вода і затишок – були їх найкращими друзями, що радували, надихали, давали життя. Тому в багатьох мешканців залишилися тільки Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Хутір Галиця. Ще раз про скельний монастир

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Народний артист України Іван Петрович Шербул

Куди б не закинула доля талановитих людей, які народились, виросли, здобули шкільну освіту на Сокирянщині, вони назавжди залишаються нашою гордістю, і можемо щиро радіти їхніми творчими здобутками, перемогами, досягненнями. Зокрема, й тій добрій новині, яка прийшла з Інтернет-сайтів 22 січня 2021 року, коли відзначався День Соборності України: уродженцю Сокирянського району Івану Петровичу ШЕРБУЛУ — акторові драми, композитору, співаку, провідному майстру сцени Луганського обласного академічного українського музично-драматичного те­атру, згідно з Указом Президента України В. Зеленського, присвоєне почесне звання «Народний артист України». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Помещики Филодор села Васильевка

Алексей Мандзяк

 

Васильевка – один из древнейших населенных пунктов, расположенный на территории Сокирянщины. Согласно археологическим исследованиям, это село возникло не позднее XII ст.[1] Впервые оно упоминается в дарственной грамоте господаря Молдавского княжества Стефана II от 14 января 1447 года, которая была дана боярину Шендрику на право владения несколькими селами, расположенными на территории современной Сокирянщины[2]. Почти 80 лет из своей истории земли в этом населенном пункте принадлежали представителям семьи Филодор. О них и пойдет речь в этой статье. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Унікальний музей лісу в Ломачинецькому лісництві

«Музей лісу» в Сокирянському держлісгоспі заснували 8 років тому, на базі Ломачинецького лісництва. На сьогодні експозиція розгорнута в одному приміщенні загальною площею близько 40 квадратних метрів і складається з понад 100 експонатів. Для ознайомлення в музеї представлені знаряддя та інструменти, якими раніше працювали в лісі, документи та світлини, що розповідають історію створення та діяльності сучасних лісництв підприємства. Крім того, у музеї є опудала диких тварин, що облюбували саме цю місцевість та зразки флори. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Про поселення черняхівської культури в Сокирянах

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нові дорожні вказівники

На в’їзді до Сокирянщини з боку Молдови відразу після митно-прикордонного пункту “Сокиряни” з’явилися нові дорожні інформаційно-вказівні знаки з зазначенням назви новоутвореного Дністровського району. Написи виконано на українській і англійській мовах.

Встановлення нових знаків пов’язано з адміністративною реформою, в ході якої були ліквідовані Сокирянський, Кельменецький і Хотинський райони, а їх загальна територія увійшла до складу єдиного Дністровського району. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Документи з історії села Коболчин

Олексій Мандзяк

 

Коболчин – село на Сокирянщині, відоме з давніх часів. За переказами коболчинських старожилів, у давнину на правому березі річки Коболча[1], біля підземних джерел «Полянський Шипіт», було село Бабине, а вже після його знищення татарами появилося саме село Коболчин[2]. Перші ж відомі нам згадки про село Коболчин, підтвердженні документами, відносяться до XV століття: 14 січня 1447 (6955) року, від господаря Молдавського князівства Стефана II, низку сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села «на Ністрі», серед яких зазначено і село Коболчин[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,