Сокирянщина

Публікуємо історичний матеріал по сокирянському селу Вітрянка – статтю землевласника і співвласника села Сербичани Мишогло Н.Н. “Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда”. Цю статтю було опубліковано раніше лише у виданні “Кишиневские епархиальные ведомости” (Кишинев, 1898 год, № 3, С. 60 – 61). Матеріал наданий для публікації на нашому сайті письменником, істориком О.Мандзяком. Переклад також  О.Мандзяка.

Село Вітрянка знаходиться в північно-східній частині Хотинського повіту. Жителів тут значиться близько 500 душ обох статей; займаючись землеробством і скотарством, вони користуються, порівняно, достатнім матеріальним добробутом; але до їх нещастя, в останні роки, то в слідство хвороби й смерті, то по іншим приватним і зовсім незалежним від них обставинам, у с. Вітрянці дуже часто змінювалися парафіяльні священики[1].

Читати повний текст »

Мітки: архієпископ, Білоусівка, Бучинський, відкриття, Вітрянка, землевласник, імператор, Кельменці, Кишинів, Кулішівка, Ларга, Марецький, Мішогло, Неофіт, Олексій Мандзяк, Петрук, повіт, поміщик, Посталакій, священик, село, Синод, Хотин, Хотинський, церква, церковно-приходська, школа

В Україні знову вибори. На цей час – до органів місцевого самоврядування. А ми, тим часом пропонуємо Вам зазирнути в історію узнати, як відбувалися найперші на теренах Сокирянщини вибори органу влади – вибори в Державну думу Російської імперії у 1906 році. Матеріал представлено письменником, істориком О.Мандзяком.

Читати повний текст »

Мітки: 1906, Бабичев, Бессарабія, Бессарабська, Богач, Бричани, Вашківці, Нова Слобода, вибірники, вибори, військові, волосний, волость, градоначальники, Гриноуци, Грубна, губернатори, губернія, Гудевич, дворянин, Державна дума, Динівці, Дмитриевский, Дмитриєнко, Драгишевия, духівник, з'їзд уповноважених, землевласник, імперія, Казимир, Кам'янець-Подільській, Кельменецький, Кишинів, Мадан, Мана, Маніфест, Маразли, Маразлі, Маркевич, Микола, Михалкове, місіонер, місцеві, Молодове, монархія, Москва, нерухомість, Никшич, Нова Слобода, Новоселиця, Олексій Мандзяк, Оргєєвський, Петров, повіт, поліція, Полянський, помістя, поміщик, Романківецька, Російська, Росія, Росошани, садиба, Санкт-Петербург, священник, Селище, Ситін, сільський, Скордели, Скорделі, Сокирянська, Сокирянський район, Сороки, Сорокський, Спринчан, Струмок, схід, Тарнакін, товариство, Указ, Україна, Фок, Хотинський, цар, царський, ценз, Чернолевка, Шебутинці, Ширівці, Шишківці, Струмок

Олексій Мандзяк

Після того як відбулася Жовтнева революція 1917 року, дворянство й інший люд не задоволений новим політичним укладом почав емігрувати за межі колишньої Російської імперії. В історії ця еміграція одержала назву «Еміграція першої хвилі» або «Російська біла еміграція». Загальна кількість емігрантів з Росії на 1 листопада 1920 р. за підрахунками американського Червоного Хреста становила 1194 тис. чоловік. За відомостями Ліги Націй, станом на серпень 1921 р., було більше 1,4 млн. біженців з Росії. У цілому, внаслідок революції в Росії за кордон потрапило близько 3 млн. чоловік. У їхньому числі була й родина Штейгерів.

Читати повний текст »

Мітки: Анатолій, Афіни, барон, баронеса, Белград, Берлін, Берн, біжінці, біла еміграція, Брюссель, Венеція, Відень, вірш, Галиця, Давос, емігранти, Загреб, Ілінойський університет, Канівський, Київська губернія, Константинополь, Марсель, Непоротове, Галиця, Ніцца, Одеса, Олексій Мандзяк, Париж, повіт, поет, поміщик, Прага, район, Рим, Російська Імперія, Сараєво, Сергій, Сокирянський, США, Франція, Червоний хрест, Черкаський, Чехія, Штейгер, Щвейцарія

Іван Сергійович Аксаков (1823 – 1886) – російський публіцист, поет, громадський діяч, один з лідерів слов’янофільського руху, прибічник самодержавія і одночасно критик кріпосництва і російського дворянства. У 1848 став чиновником з особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ Російської імперії і відразу виклопотав собі відрядження до Бессарабії для дослідження тамтешнього розколу.

Читати повний текст »

Мітки: Аксаков, Бельці, Бессарабія, Білокриницька ієрархія, Білоусівка, Грубна, Кишинів, критик, ліповани, МВС, молдован, Новоселиця, Олексій Мандзяк, Оргєїв, публіцист, розкольництво, Російська Імперія, Сокиряни, Сокирянщина, Сороки, Стадницький, традиції, українців, филіповани, Хотин

В 1812 році територія Бессарабії була приєднана до Російської імперії. Разом зі світською владою заново стала встановлюватися й церковна. В 1813 році пішло офіційне затвердження Кишинівської єпархії, якій були привласнені титули митрополії й екзархи. На місце священика церкви в селі Коболчин (побудована в 1784 р.) був затверджений отець Никифор Чернявський, українець за походженням, що до цього був дяком у невеликому селі Окниця (сучасний Окницький район, Молдавія; не плутати з однойменним містом-станцією). У Коболчині у Никифора один за другим стали народжуватися діти, старшим з них був син Василь – майбутній архімандрит Варлаам, єпископ Мінський і Туровський.

Читати повний текст »

Мітки: архімандрит, Бессарабія, Варлаам, Вознесенський, Ісидор, Кишинів, Кишинівська єпархія, Коболчин, митрополит, Мінськ, Мніський, Молдова, монастир, Окницький, Окниця, Олексій Мандзяк, район, Санкт-Петербург, священник, семінарія, Синод, Сокирянський, Україна, Хотинський повіт, Чернівецька область, Чернявський