Сокирянщина

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, історія, Ломачинці, Мандзяк, область, опис, повіт, район, священики, священослужителі, село, Сокирянський, Хотинський, храм, церква, цинут, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали або тимчасово перебували в населених пунктах, що розташовані на території Сокирянщини. Нагадаємо, що ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який спрямований на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Попередня публікація відбулася 17 жовтня 2019 року.

&&&

Занга Валер’ян Олександрович (1900 р.н.) – син Олександра Івановича Занга (1852 – Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, Вінницька, волость, гінеалогія, історія, Молдова, область, опис, повіт, поміщики, район, Секурянська, словник, Сокиряни, Сокирянський, Україна, Хмельницька, Хотинській, Чернівецька

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним — після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: 1917, Бессарабія, волость, Галиця, Дністер, історія, література, містецтво, нарис, Непоротове, Галиця, область, опис, орфографія, повіт, район, Секурянська, Сокирянський, твір, Хотинський, Чернівецька

Всі знають, що гриби можуть бути отруйними. Людство, за час свого існування, заплатило сотнями тисяч життів, поки з’ясувало, які гриби їстівні, а які – ядовиті. Але не дивлячись на те, що людство майже все знає про їстівність грибів, знаходяться люди, які бажають провести експерименти на собі і збирають ті гриби, які не знають добре. Але отруйні гриби можуть бути дуже схожими і на їстівні. Сьогодні ми розповімо про один з таких смертельно небезпечних грибів — бліду поганку, або як її ще називають – мухомор зелений (латинська назва — Amanita phalloides).

Читати повний текст »

Мітки: Amanita phalloides, бліда поганка, відмінності, Галиця, Гвіздівці, гриби, збирання, Коболчин, ліс, Ломачинці, мухомор, Непоротове, Галиця, Новодністровськ, ознаки, опеньки, опис, отруєння, отруйний, підпеньки, рядовка, Сербичани, симптоми, сироїжка