Православне духовенство Північної Бессарабії: БИХОВСЬКІ

Олексій Мандзяк

 

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йдеться про представників роду Биховських. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Поміщики Філодор села Василівки

Олексій Мандзяк

 

Василівка (заст. Василівці, Василеуці, Василіуци) – один із найдавніших населених пунктів, розташований на території Сокирянщини. Згідно археологічним дослідженням це село виникло не пізніше XII ст.[1] Вперше воно згадується в дарчій грамоті господаря Молдавського князівства Стефана II від 14 січня 1447 року, яка була дана боярину Шендрику на право володіння кількома селами, розташованими на території сучасної Сокирянщини[2]. Майже 80 років зі своєї історії землі в цьому населеному пункті належали представникам родини Філодор. Про них і піде мова в цій статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Слов’янські святилища на середньому Дністрі і в басейні Прута

Тимощук Б.О., Русанова І.П.

 

Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відомий гість: Тит Куликовський

Олексій Мандзяк

Протягом тривалої історії Сокирянщини, її територію навідували, а деколи і якійсь час проживали численні чиновники, науковці, мандрівники і т.п. Деякі із них на час перебування або згодом, своїми вчинками і громадською діяльністю набували великої відомості. Серед таких людей був і одеський юрист, блискучий адвокат Тит Осипович Куликовський[1].

Самими хорошими і теплими словами про нього у своїх спогадах писав видатний український вчений-історик, громадський та політичний діяч Микола Прокопович Василенко (1866–1935), котрий з 1906 року працював помічником Т.О. Куликовського[2]. Інші сучасники говорили про Куликовського наступне: «Чесний і ідейний громадський діяч, добра і завжди сердечна людина. Високі особисті якості: скромність в громадській праці, внутрішня глибока відданість Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,