Православне духовенство Північної Бессарабії: КИРИЛОВИЧІ

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Кириловичів.

 

Кирилович Василь Григорович (1834 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Григорія Стефановича Кириловича (1796 р.н.) та Олександри Павлівни (1799–1873). Народився 30 січня 1834 року. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Іоанно-Богословська церква с. Клокушна

11 березня 1852 року був визначений на один рік служити дячком при Архангело-Михайлівській церкві села Романківці Хотинського повіту. 15 березня 1858 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов), висвячений на диякона до соборної церкви в місті Хотин. 5 березня 1859 року він переміщений на іншу парафію. 1 червня 1865 року висвячений на священика до Іоанно-Богословської церкви села Мошанець Хотинського повіту. З 1873 року служив священиком при Свято-Димитріївській церкві села Кормань 3-го округу Хотинського повіту. У 1875 році: «Благочинний 3-го округу Хотинського повіту, при рапорті від 31 минулого жовтня за № 131, представив рапорт священика ввіреного йому округу с. Кормань, Василя Кириловича, від 25 жовтня за № 18, який доносить, що він, священик Василь Кирилович, щоб заохотити парафіян до пожертвувань на церкву пожертвував з власності своєї на лагодження місцевої церкви 50 рублів. Таким пожертвуванням своїм він схилив своїх парафіян до різних пожертв, а саме: на лагодження церкви пожертвувано ними 400 рублів сріблом і крім того куплено тими ж парафіянами 4 підсвічники перед намістними іконами, бронзові посріблені і два підсвічники напрестольне в шести свічках в 52 рубля. Також придбано: богослужбові книги, октоїх, требник, пісна триод в 15 р., два ручних кипарисових хреста в 15 р., хрест прецесійний в 22 р., 3 хоругви, плащаниця напівбархатна кавового кольору в 70 р., ящик на плащаницю в 10 руб., дві пари парчових священицьких шат, з усім приладом в 70 р., напрестольне парчове вбрання в 18 руб., пожертвувано на поновлення двох чаш і двох дисків 18 руб., хрестильниця, таза і рукомийника 10 руб., а всього на придбання речей і виробництво лагодження церкви вжито 750 рублів сріблом»[1].

1 липня 1868 року нагороджений набедреником «у заохочення про благу опіку свого парафіяльного Храму»[2]. Ухвалою Святішого Синоду від 16-30 червня 1876 року, надане благословення Святішого Синоду з видачею встановленої грамоти: «прихожанам сіл. Кормань і священику того ж села Василю Кириловичу». 24 квітня 1880 року за наказом Його Імператорської Величності і визначенню Святішого Синоду, нагороджений благословенням Святішого Синоду без грамоти. У 1888 році, до дня Святої Пасхи, Святішим Синодом нагороджений скуфією.

19 січня 1903 року, за власним проханням, звільнений за штат.

Дружина: Калерія Іванівна (1836–1896). Померла 26 липня 1896 року в селі Кормань[3].

Їхні діти: Марія (1855 р.н.), Анна (1860 р.н.), Феофан (1862 р.н.), Олександра (1867 р.н.), Григорій (1870 р.н.).

 

Кирилович Василь Стефанович (1790–1846) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

З 13 червня 1810 року служив дяком при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту[4]. 13 червня 1816 року єпископом Бендерським Димитрієм (Д.І. Сулима), за благословенням митрополита Гавриїла (Г.Г. Бенулеску-Бодоні), висвячений на священика до Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці Хотинського повіту[5]. Там він служив там до кінця свого життя.

16 червня 1825 року затверджений на посаді духовного депутата на що отримав спеціальну підтвердну грамоту[6].

У 1829-1832 роках також обслуговував парафіян села Клокушна і відправляв богослужіння у тамтешній Іоанно-Богословській церкві.

Дружина: Феодосія Лук’янівна (1794 р.н.) – дочка священика.

Їхні діти: Євфимія (1816 р.н.), Дмитро (1818 р.н.), Григорій (1829 р.н.), Анна (1821 р.н.), Олена (1829 р.н.), Григорій (1829 р.н.), Єфросинія (1832 р.н.), Олександра (1833 р.н.)[7].

 

Кирилович Василь Федорович (1835–1898) – син дячка Архангело-Михайлівської церкви села Мендиківці Хотинського повіту, Федора Стефановича Кириловича (1802–1876) та Анни Василівни (1806 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Стара церква села Мендиківці, збудована 1724 р.. Фото 1928 р. (Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині . – «Сокирянщина», 2016. – С. 263.)

20 червня 1860 року визначений дячком до Свято-Введенської церкви села Маркоуци Хотинського повіту. 6 серпня 1863 року переміщений служити дяком при Архангело-Михайлівській церкві села Мендиківці, того ж повіту. У 1868 році затверджений на посаді. У лютому 1892 року переміщений на посаду псаломщика до Архангело-Михайлівської церкви села Сербичани 5-го округу Хотинського повіту. Потім був направлений псаломщиком до Іоанно-Богословської церкви села Вітрянка 3-го округу Хотинського повіту, але прослужив там недовго і був повернутий назад в село Сербичани[8].

Помер 11 квітня 1898 року. Похований в Мендиківцях[9].

Дружина перша: Плечинта Домнікія Стефанівна (1837–1877) – дочка священика Стефана Ієремійовича Плечинти (1802–1891) та Февронії Іванівни (1809 р.н.). Померла 27 грудня 1877 року в селі Мендиківці[10].

Дружина друга: Марія Іванівна (1844-1913). Після смерті чоловіка отримувала допомогу від Товариства взаємної допомоги духовенства Кишинівської єпархії (1900 р.). Померла 13 березня 1913 року[11].

Його діти: Наталія (1860–28.01.1915), Іоанн (1862 р.н.), Марія (1863–07.11.1907), Катерина (1868 р.н.), Ольга (1870 р.н.), Василь (02.01.1875–06.09.1878).

Наталя вийшла заміж за псаломщика Василя Комерзана. Катерина і Ольга були одружені з селянами села Сербичани.

 

Кирилович Гавриїл Григорович (1843–1906) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинського повіту, Григорія Стефановича Кириловича (1796 р.н.) та Олександри Павлівни (1799–1873). Народився 13 червня (25 липня) 1843 року. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

14 травня 1863 року, за власним проханням, визначений дячком до Архангело-Михайлівської церкви села Романківці Хотинського повіту. 25 березня 1865 року архієпископом Кишинівським і Хотинським висвячений на диякона до Свято-Миколаївської церкви села Гріноуци Сорокського повіту. 23 січня 1868 року переміщений до Свято-Вознесенської церкви села Медвежа 4-го округу Хотинського повіту. 12 березня 1892 року визначений на священиче місце при церкві села Мендиківці 5-го округу Хотинського повіту. 25 березня 1892 року висвячений на священика, до тієї ж церкви[12].

2 квітня 1902 року, єпископом Кишинівським і Хотинським Преосвященним Іаковом (І.О. Пятницький), нагороджений набедреником.

Помер 17 травня 1906 року[13].

Дружина: Постолакій Катерина Василівна (1848 р.н.) – дочка священика Свято-Миколаївської церкви села Болбока Хотинського повіту, Василя Петровича Постолакія (1818 р.н.) та Єлизавети Яківни (1826 р.н.). Народилася в селі Требісоуци Хотинського повіту.

Їхні діти: Анна (1870 р.н.), Марія (1875–24.08.1900), Юстин (07.08.1881–01.07.1883), Василь (07.08.1881 р.н.), Віра (24.05.1884 р.н.).

Віра вийшла заміж за священика Миколу Георгійовича Гербановського (1876-1941). Анна після заміжжя проживала в селі Ларга.

 

Кирилович Гавриїл Федорович (1848–1902) – син дячка Архангело-Михайлівської церкви села Мендиківці Хотинського повіту, Федора Стефановича Кириловича (1802–1876) та Анни Василівни (1806 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

У 1867 році визначений паламарем до Свято-Введенської церкви села Маркоуци Хотинського повіту. 7 березня 1881 року переміщений до приписної Архангело-Михайлівської церкви села Балкоуци-Нижні 5-го округу Хотинського повіту (сучасне село Белкеуць/Bălcăuţi в Бричанському районі Республіки Молдова) – позаштатним паламарем[14].

2 квітня 1902 року єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницкий) нагороджений набедреником[15].

Помер 21 серпня 1902 року.

Дружина: Солтицька Онисія Василівна (1850 р.н.) – дочка царанина. Вінчались у 1869 році в Свято-Введенській церкві села Маркоуци Хотинського повіту.

Їхні діти: Василь (1869-03.02.1875), Іоанн (08.05.1872 р.н.), Віра (1874 – 17.10.1905), Анна (09.12.1876 р.н.), Петро (05.06.1879 р.н.), Андрій (18.08.1882 р.н.), Павло (01.12.1884 р.н.), Антоній (19.07.1886 р.н.), Соломонія (01.08.1891 р.н.).

 

Кирилович Георгій Іванович (1888 р.н.) – син псаломщика Свято-Вознесенської церкви села Медвежа Хотинського повіту, Івана Дмитровича Кириловича (1842 р.н.) та Єлизавети Еммануїлівни Лемні (1854 р.н.). Народився 5 січня 1888 року[16].

Навчався в Хотинській двокласній учительській школі, яку закінчив у 1905 році. Того ж року визначений на посаду вчителя в церковнопарафіяльній школі села Непоротове Хотинського повіту. Там він працював до 1907 року.

У 1909 році закінчив псаломщицький клас в м. Кишиневі. 18 вересня того ж року за резолюцією єпископа Акерманського Никодима визначений виконуючим посаду псаломщика до Свято-Миколаївської церкви села Табан 4-го округу Хотинського повіту. 2 листопада 1910 року затверджений на посаді[17]. Там він служив і за даними на 1930 рік[18].

Дружина: Анна Леонтівна (02.11.1891 р.н.).

Їхні діти: Людмила (15.12.1913 р.н.), Віра (17.09.1915 р.н.).

 

Кирилович Григорій Стефанович (1796 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

16 липня 1817 року визначений на місце дячка при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського цинуту[19]. 5 червня 1832 року, архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) висвячений на священика до тієї ж церкви[20].

Дружина: Олександра Павлівна (1799–1873) – з родини духовного звання. Після смерті чоловіка проживала в селі Романківці Хотинського повіту, де померла 12 жовтня 1873 року[21].

Їхні діти: Ксенія (1823–27.06.1900), Агафія (1827 р.н.), Параскева (1830 р.н.), Марія (1832 р.н.), Василь (30.01.1834 р.н.)[22], Григорій (1836 р.н.)[23], Марія (1839 р.н.) і Гаврило (13.01.1843–17.05.1906)[24].

 

Кирилович Дмитро Васильович (1818 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Гвіздівці Хотинського цинуту, Василя Стефановича Кириловича (1790–1846) та Феодосії Лук’янівни (1794 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Свято-Димитріївська церква села Гвіздівці. Фото – 1928 рік

31 грудня 1837 року, архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) посвячений у стихар і визначений на місце дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Гвіздівці Хотинського повіту. 11 липня 1847 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) висвячений на диякона до тієї ж церкви – на окладі причетника.

4 червня 1861 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на священика до церкви Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла села Ревківці Хотинського повіту. 7 лютого 1864 року переміщений до Свято-Успенської церкви села Рокитне, того ж повіту[25]. З 27 листопада 1864 року служив при Свято-Димитріївській церкві села Котела 4-го округу Хотинського повіту[26].

Дружина: Олена Іванівна (1824 р.н.).

Їхні діти: Іоанн (12.07.1842 р.н.), Михайло (1844 р.н.), Василь (1851 р.н.), Матвій (1853 р.н.), Тимофій (1854-12.08.1896), Микола (1858 р.н.), Іларіон (Іларій) (1862 р.н.).

 

Кирилович Іван Дмитрович (1842 р.н.) – син священика Дмитра Васильовича Кириловича (1818 р.н.) та Олени Іванівни (1824 р.н.). Народився 12 липня 1842 року в селі Гвіздівці Хотинського повіту[27]. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

14 вересня 1867 року визначений на посаду паламаря при Архангело-Михайлівській церкві села Гвіздівці Хотинського повіту. 7 жовтня того ж року переміщений на посаду паламаря при Трьохсвятительській церкві села Гриманкоуци Хотинського повіту. 18 грудня 1867 року переміщений до Свято-Вознесенської церкви села Медвежа 4-го округу Хотинського повіту[28]. У 1874 році перейменований на понадштатного псаломщика і залишений при тій же церкві. З 8 травня 1892 року – штатний псаломщик при тій же церкві[29].

16 травня 1911 року «за довготривалу і старанну службу» отримав благословення від Святішого Синоду.

Дружина перша: Лемні Єлизавета Еммануїлівна (1854 р.н.) – з родини духовного звання.

Дружина друга: ?

Їхні діти: Марія (1873 р.н.), Анна (1875 р.н.), Пелагія (1878 р.н.), Єлизавета (1881 – 11.01.1883), Олександр (1883 р.н.), Георгій (05.01.1888 р.н.).

 

Кирилович Іван (1858–1918) – з духовного звання.

Заштатний священик церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Комарів 3-го округу Хотинського повіту (за даними на 1917-1918 рр.).

Помер 5 травня 1918 року в Комарові і похований на парафіяльному цвинтарі[30].

 

Кирилович Іван Іванович (1846–1908) – народився 30 січня 1846 року в селі Клокушна, в сім’ї паламаря Івана Стефановича Кириловича (1807 р.н.) та Олени Семенівни (1813 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

16 травня 1860 року визначений виконуючим посаду паламаря при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту. 14 червня 1864 року затверджений на посаді паламаря. За даними на 1878 рік – понадштатний паламар при тій же церкві[31]. З 10 березня 1883 року перебував на посаді виконуючого посаду псаломщика[32].

Помер 3 жовтня 1908 року. Похований на парафіяльному цвинтарі[33].

Дружина: Марія Костянтинівна (1847 р.н.).

Їхні діти: Георгій (1867 р.н.), Єлизавета (1868–1878), Олександра (25.03.1869 р.н.), Катерина (1872–07.01.1875), Єлизавета (01.06.1875 р.), Софія (1879–22.01.1895), Дарія (12.03.1882 р.н.), Олімпіада (07.06.1884 р.н.), Микола (05.04.1887–01.01.1889), Надія (21.06.1889 – 07.05.1906).

 

Кирилович Іван Стефанович (1807 р.н.) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

22 лютого 1835 року, за розпорядженням єпархіального начальства, визначений на місце паламаря при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинського повіту[34]. 20 травня 1845 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар[35].

Дружина: Олена Омелянівна (1813 р.н.).

Їхні діти: Іван (30.01.1846 р.н.), Параскева (1848 р.н.) і Марія (1851 р.н.).

 

Свято-Димитріївська церква с. Котела Хотинського повіту, 1920-ті рр.

Кирилович Матвій Дмитрович (1853 р.н.) – син священика Свято-Димитріївської церкви села Котела 4-го округу Хотинського повіту, Дмитра Васильовича Кириловича (1818 р.н.) та Олени Іванівни (1824 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

За даними на 1886 рік, служив псаломщиком при Іоанно-Богословській церкві села Вітрянка 3-го округу Хотинського повіту[36].

 

Кирилович Павло (1898 р.н.) – із родини духовного звання. Народився 2 червня 1898 року[37]. Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1911 році – за другим розрядом. Далі навчався в Кишинівській духовній семінарії..

З квітня 1917 року – псаломщик при Архангело-Михайлівській церкві села Білівці 2-го округу Хотинського повіту[38]. 5 травня 1917 року затверджений на посаді[39]. З 1925 року і за даними на 1930 рік він перебував на посаді псаломщика при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Ширівці-Верхні 1-го округу Хотинського повіту[40].

 

Кирилович Стефан (1762 р.н.) – з сім’ї духовного звання.

У 1790-х роках архієпископом Проїлавським Парфенієм II був висвячений на священика. Наприкінці XVIII ст. – в перших десятиліттях XIX ст. служив священиком при Іоанно-Богословській церкві села Клокушна Хотинської райї (пізніше – цинуту).

Дружина: Василина Іванівна (1768 р.н.). Після смерті чоловіка вона проживала з сім’єю сина Григорія.

Їхні діти: Василь (1790–1846), Григорій (1796 р.н.), Федір (1802–1876), Іван (1807 р.н.)

 

Кирилович Тимофій Дмитрович (1854-1896) – син священика Свято-Димитріївської церкви села Котела Хотинського повіту, Дмитра Васильовича Кириловича (1818 р.н.) та Олени Іванівни (1824 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

Церква Іоанна Богослова с. Вітрянка, 1862-1982 років

30 січня 1880 року визначений до Архангело-Михайлівської церкви села Сербичани 5-го округу Хотинського повіту – на місце псаломщика. У липні 1882 року переміщений на місце псаломщика при Іоанно-Богословській церкві села Вітрянка 3-го округу Хотинського повіту. Там він проживав в орендованому будинку. Вийшов за штат у 1896 році[41].

Помер 12 серпня 1896 року в селі Вітрянка[42].

Дружина: Сімашкевич Віра Василівна (17.09.1867 р.н.) – дочка диякона Свято-Димитріївської церкви села Кормань 3-го округу Хотинського повіту, Василя Лазаровича Сімашкевич (1832 р.н.) та Анастасії Федорівни (1836 р.н.). Вінчалися 11 листопада 1884 року в церкві села Кормань[43]. Після смерті чоловіка отримувала допомогу від Товариства взаємної допомоги духовенства Кишинівської єпархії (за даними на 1900 р.).

Їхні діти: Іван (13.11.1885–19.01.1890), Олена (24.05.1889 р.н.), Анна (08.01.1892 р.н.), Стефан (04.01.1894 р.н.), Павло (11.01.1897 – 21.04.1936)[44].

 

Кирилович Федір Стефанович (1802–1876) – син священика Іоанно-Богословської церкви села Клокушна Хотинської райї, Стефана Кириловича (1762 р.н.) та Василини Іванівни (1768 р.н). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.

21 вересня 1827 року призначений служити дяком при Архангело-Михайлівській церкві села Мендиківці Хотинського повіту[45]. У 1850-х роках переміщений до Свято-Введенської церкви села Маркоуци Хотинського повіту. У 1867 році, через хворобу за власним проханням, звільнений за штат[46]. Останні роки життя був прикутий до ліжка (за даними на 1875 р.).

Дружина перша: овдовів до 1830 року[47].

Дружина друга: Анна Василівна (1806 р.н.)[48].

Їхні діти: Георгій (1833 р.н.), Марія (1834 р.н.), Василь (1835–11.04.1898), Єлизавета (1838 р.н.), Олена (1840 р.н.), Стефан (1842 р.н.), Гавриїл (1848–21.08.1902).

 

 

_____________________________________________________________________

 

[1] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 470.

[2] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1868. – № 22. – С. 259.

[3] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1892-1900 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 742. – Арк. 189зв – 190.

[4] Дело по рассмотрению рапорта протоиерея Хотинского цынута Радостата Г. о назначении дьячка церкви с. Клокушны Кирилловича В. священником церкви с. Гвоздоуц (15.06.1816-31.08.1816). – НАРМ, ф. 205, оп. 1, спр. 1248

[5] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 471.

[6] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Гвоздовец, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 95зв.

[7] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать первого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Гвоздоуц двухприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении помещика Александра Фомова Томульца, о числе священно- и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 358зв – 359.

[8] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 471 – 472.

[9] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1893-1899 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 100. – Арк. 147зв – 148.

[10] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1876-1890 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 98. – Арк. 30зв – 31.

[11] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1911-1914 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 102. – Арк. 99зв – 100.

[12] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 472.

[13] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Олексіївка (Мендикауци) за 1891-1892, 1906-1910 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 99. – Арк. 72зв – 73.

[14] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 472 – 473.

[15] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1902. – № 8. – С. 207.

[16] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Вознесенскую церковь селения Медвежей 4-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1888 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 130. – Арк. 197зв – 198.

[17] Ведомость о Свято-Николаевской церкви, состоящей 4-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Табанах, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 157зв.

[18] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 100.

[19] Ведомость о Богословской церкви, Бессарабской области Хотинского уезда селения Клокушны, за 1830 год // Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, д. 44. – Арк. 91.

[20] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского уезда селения Клокушной, за 1832 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1832 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 48. – Арк. 97зв–98.

[21] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Романківці (Романкоуци) за 1870, 1873, 1885 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 104. – Арк. 55зв – 56.

[22] Ревизская сказка местечек, селений и церквей Хотинского уезда, о священно-церковнослужителях (апрель 1835 г.). – НАРМ, ф. 134, оп. 2, спр. 100. – Арк. 354зв – 355.

[23] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского 2-й части уезда селения Клокушны, за 1837 год // Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 178зв.

[24] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского уезда монастырского селения Клокушной, за 1853 год // Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 560зв.

[25] Ведомость о Свято-Димитриевской церкви Хотинского уезда селения Котелы, за 1865 год // Кишиневская духовная консистория. Клировые ведомости 3-го округа делам Хотинского уезда за 1865 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 146. – Арк. 2зв.

[26] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 473.

[27] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 473.

[28] Ведомость о Вознесенской церкви 4-го округа Хотинского уезда селеня Медвежи, за 1886 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость приходов Хотинского уезда за 1886 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 188. – Арк. 115зв.

[29] Ведомость о Свято-Вознесенской церкви, состоящей 4-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Медвеже, за 1915 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость за 1915 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 223. – Арк. 202зв.

[30] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории для Св.-Успенской церкви с. Комарово, 3-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1918 год // Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян села Комарів за 1917-1922 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 8, спр. 62. – Арк. 82зв – 83.

[31] Ведомости о церквях Хотинского уезда за 1878 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 184. – Арк. 95зв-96.

[32] Ведомости о церквях 5-го округа Хотинского уезда за 1888 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 191. – Арк. 136зв.

[33] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Иоанно-Богословскую церковь села Клокушны 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1908 год. – НАРМ, ф. 211, оп. 19, спр. 84. – Арк. 89зв-90.

[34] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского 2-й части уезда селения Клокушны, за 1837 год // Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 179зв.

[35] Ведомость о Иоанно-Богословской церкви Хотинского уезда монастырского селения Клокушной, за 1853 год // Клировые ведомости приходов Хотинского уезда за 1853 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 106. – Арк. 561зв.

[36] Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировая ведомость церквей 4-го округа Хотинского уезда за 1886 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 188. – Арк. 111зв.

[37] Episcopia Hotinului. Date istorice și statistice: 1923–1925. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1925. – P. 116.

[38] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Білівці за 1913-1918 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 13, спр. 18.

[39] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1917. – № 18-19. – С. 88.

[40] Episcopia Hotinului. Anuar. / Valeriu Ciobotaru. – Chişinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească»,1930. – P. 73.

[41] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 474.

[42] Книга реєстрації актів про народження, шлюб, смерть громадян с. Вітрянка за 1893-1900 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 11, спр. 26. – Арк. 90зв – 91.

[43] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1881-1891 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 741. – Арк. 132зв – 133.

[44] Книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть громадян с. Кормань церкви Святого Дмитрія (Сокирянський р-н) за 1892-1900 рр. – ДАЧО, ф. 1245, оп. 1, спр. 742. – Арк. 200зв – 201.

[45] Мандзяк О.С. Православна Церква на Сокирянщині / Мандзяк Олексій Степанович, автор і упорядник. – «Сокирянщина», 2016. – С. 474.

[46] Распоряжения епархиального начальства // КЕВ, 1867. – № 8. – С. 83.

[47] Ведомость о Михайловской церкви Бессарабской области Хотинского уезда селения Мендикоуц, за 1830 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Формулярные ведомости церквей Хотинского уезда за 1830 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 44. – Арк. 99зв.

[48] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Хотинского уезда селения Мендикоуц, за 1837 год // Кишиневская духовная консистория (по делам Хотинского уезда). Клировые ведомости церквей 2-го округа Хотинского уезда за 1837 год. – ДАЧО, ф. 605, оп. 1, спр. 57. – Арк. 95зв.

Мітки: , , , , , , , , ,

Православне духовенство Північної Бессарабії: БИХОВСЬКІ

Олексій Мандзяк

 

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йдеться про представників роду Биховських. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Святкування 75-ої річниці Перемоги на Сокирянщині

Урочисті заходи 9 травня 2020 року з нагоди відзначення славної 75-ої річниці Перемоги над нацизмом традиційно розпочалися священною церемонією покладання квітів і вінків до підніжжя пам’ятника загиблим воїнам-односельцям та  Братської могили, обелісків Віри Бірюкової та Зої Зародової за участю заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації Олексія Бойка, голови районної ради Василя Козака, голови районної державної адміністрації Ірини Антонюк, представників трудових колективів та громадськості.

Біля Вічного вогню схилила громада голови  в знак пам’яті про всіх,  хто поклав життя на вівтар Перемоги. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,