Ми прагли жити…
У місті Секуряни (Сокиряны) Чернівецької області, яке з 1918 р. до 1940 р. входило до складу Румунії, в 1930 р. проживали 4.216 (за іншим даними – 4.693) євреїв. Після окупації міста 6 липня 1941 р. румунські солдати, німецька поліція безпеки та СД (зондеркоманда), а також незначна частина місцевого населення, що підтримували загарбників, почали грабувати й убивати євреїв. 9 – 10 липня 1941 р. було страчено 98 євреїв (за іншим даними, за перші 4 дня окупації загинули 150 євреїв). Деякі євреї, не бажаючи терпіти насильство, покінчили життя самогубством.
Уцілілих 13 липня погнали в село Атаки й переправили за Дністер у район Могильова-Подільського. Хворих і немічних (кілька сотень) пристрілювала охорона. У середині серпня німці повернули більшість секурянських євреїв за Дністер, після чого їх розмістили в таборах у Вертюжанах і в Єдинцях. Звідти восени 1941 р. уцілілих погнали в Трансністрію, де більшість в’язнів загинули. Читати повний текст »
Мітки: 1941, Бессарабія, Буковина, євреї, концтабір, місто, окупація, розстріл, румуни, румунська, свідоцтво, Секуряни, Сокиряни, табір, Трансністрія, холокост