Забутий табір смерті

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Повстанці 1919 року: засуджені і репресовані

Олексій Мандзяк

 

 

Ця стаття є продовженням теми Хотинського повстання 1919 року, яка була розпочата автором в публікації «Згадаємо поіменно: убиті і закатовані учасники Хотинського повстання 1919 року». І якщо в попередній публікації розповідалося  про мешканців Сокирянщини, які загинули під час повстання, то в представленій статті надана інформація про учасників Хотинського повстання, які у різні часи були засудженні на територіях Королівства Румунії, а також в подальшому були піддані політичним репресіям, не пов’язаним з повстанням, в СРСР.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ще раз про станцію Сокиряни

Краєзнавець Ігор Швець вніс свій черговий вклад у вивчення історії нашого краю — стосовно Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православні храми села Непоротове

Олексій Мандзяк

 

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Оновленні відомості по сокирянським поміщикам: дворяни Лішини

 

Олексій Мандзяк

Автором цієї статті раніше в друкованих виданнях і в електронних публікаціях на сайті «Сокирянщина» вже була наведена різного роду інформація про поміщиків і орендарів, яким в різні роки і століття належали землі розташовані на території сучасного міста Сокиряни. В галузі історичного краєзнавства Сокирянщини йде рух уперед: дослідження тривають, відкриваються нові данні і виправляються колишні помилки і неточності. Представляємо вашій увазі оновлені дані по представникам поміщиків дворянського роду Лішиних, які з 20-х років XIX ст. і до 40-х років XX ст. мали у володінні землі в м. Сокирянах і його околицях.

Лішин Микола Петрович (31.03.1839–03.01.1906) – син Петра Степановича Лішина (1792-1858) та Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З любов’ю до рідного краю

Рік тому розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці. До цієї важливої справи долучились десятки людей. Відтак цей проект увійшов і до програми районного книгодрукування.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з  прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі, –  про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.

Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал про село, а також, що історія Гвіздівців є настільки насиченою, настільки пов’язаною з самими великими і бурхливими подіями не лише в історії краю, а й в історії всієї Східної Європи, а подекуди – і всієї Євразії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Таємниці історії Сокирянщини від Ігоря Швеця: НКВС і золото поміщика Лішина…

Спецоперації НКВС, про них ми фактично нічого не знаємо. В цивільних архівах, інформації не має, а архіви цієї надмогутньої колись організації, вивезені і закриті за «сімома печатками». Про «подвиги» чекістів, нажаль, свідки не наважуються говорити і в наш час. Але, одна людина, яка працювала на НКВС в місті Сокиряни-заговорила…

Квітень 1944 року: з приміщення НКВС, яке знаходиться в нинішньому приміщенні районного управління статистики в місті Сокиряни, по вулиці Центральній, виїхали чекісти. Їх маршрут пролягав в центр міста Сокиряни, до генеральського маєтку Лішиних, зараз це вулиця Шевченка, позаду приміщення Сокирянської РДА, а потім до церкви Петра і Павла, по вулиці Перемоги. Радянські чекісти шукали …золото. Так золото, яке нібито знаходилось в підземних ходах, в центрі міста під будинком сім`ї Лішиних. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Невдовзі 75-та річниця звільнення краю від загарбників

Цей рік є багатим на знаменні пам`ятні події. Нещодавно ті наші буковинські  і бессарабські краяни, у яких ще не відсохла справжня історична пам`ять і розуміння необхідності вшанування пам`яті своїх героїчних предків, відзначили 100-річчя Величного Хотинського повстання проти румунських окупантів, що спалахнуло у січні 1919 року по всій Північної Бессарабії і в деякій мірі зачепило Поділля.

Невдовзі (22 червня 2019 року) відбудеться 78 років від того страшного дня, коли в кожну сім’ю не теренах колишнього СРСР надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Її безжальне колесо прокотилося й по всій українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті руйнівні події. Нам ніколи не забути цієї страшної трагедії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сьогодні — 100 років від початку Хотинського повстання. Відкриття пам’ятного хреста в Ломачинцях

Ще донедавна всі хто заїжджав в село Ломачинці міг помітити непримітний, мало доглянутий хрест на якому через його вік не можна було нічого прочитати і мало хто знав, особливо з молоді, що ж то за хрест, чому він там стоїть, що означає.

І все ж не дивлячись ні на що, в селі ще є люди, які пам’ятають, що даний хрест був встановлений на місці розстрілу в 1919 році (16 січня[1]) мешканців села, які намагалися захистити рідний край від рук румунських окупантів, що після розпаду Австро-Угорської та Російської імперій хотіли розширити кордони своєї держави за рахунок земель інших народів. Нажаль сили були нерівними, а вагомої допомоги зі сторони Української Народної Республіки, яка в той час була не в кращому становищі або інших країн наші земляки так і не дочекалися[2]. Румуни все ж прийшли на терени, на яких в основному проживали українці, але вони побачили, що наш народ готовий боротися за свою землю і просто так не відступить. Не відступили і наші односельці за, що «поклали свої голови». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Румунська делегація вклонилася своїм загиблим землякам у селі Волошковому

Вже багато часу минуло після воєнних років, а люди і досі шукають родичів, які не повернулись з  боїв. Нещодавно ми публікували історію, що у наддністрянському  мальовничому селі Волошкове наші сусіди – румуни знайшли свого родича. А саме: донька Сафта   відшукала могилу свого батька, який загинув під час Другої Світової війни в селі Нагоряни, а похований був у селі Волошкове. Як розповідала тоді Сафта, їй було 3 рочки, коли батька забрали на війну. З фронту він не повернувся. Розпочались пошуки. У 1995 році родичі давали запити в різні архіви, але конкретної відповіді не отримували.

Пройшло багато років –  і настав час зустрічі, сумної , але такої довгоочікуваної. Батька знайдено,  є місце його вічного спочинку, і серце заспокоїлось. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,