В Хотинському національному парку – режим тиши

На території Національного природного парку «Хотинський» з 1 квітня по 15 червня 2021 року розпочався “Сезон тиші”, впроваджений до виконання в Україні у відповідності до ст. 39 Закону України “Про тваринний світ”.

«Сезон тиші» – це захід з метою охорони ареалу існування, шляхів міграції диких тварин на час їх розмноження. Такий проєкт сприяє відтворенню популяції лісових звірів та птахів, забезпечуючи зростання та різноманіття, спокійний розвиток фауни в наших лісах.

Так стаття 39 Закону України «Про тваринний світ» забороняє проведення робіт і заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, а саме: пальбу, проведення вибухових робіт, фейєрверків, санітарних рубок лісу,   використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Затоплене село Кормань (стара частина)

Дивовижну місцину на березі Дністра облюбував у давнину Кормань (старий, той, що затоплений). Російський картограф, лінгвіст, археолог, поет і письменник Олександр Фомич Вельтман (1800–1870), проїжджаючи через Хотинський повіт у 1822 році, писав про Кормань, а також про с. Молодове: «…це місце розташування миле, прекрасне й близьке для серця уродженця…»

Лишень один рядок, а як об’ємно і тепло сказано. Місцеві жителі й справді почували себе тут, немов на райському березі. Дарма, що поселення розташовувалось у низовині або, як дехто казав, у ямі, що прикрощів завдавали повені на Дністрі, і не завжди можна було вибратися, так би мовити, на велику дорогу, яка вела до волості, відтак – до райцентру. Сонце, земля, вода і затишок – були їх найкращими друзями, що радували, надихали, давали життя. Тому в багатьох мешканців залишилися тільки Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Дністер від витоку до впадіння в море (відеозбірка)

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Чорний “У царстві коболчинського глечика”

Одне з старіших сіл Сокирянщини – село Коболчин з давніх давен вважається крайовою «столицею» гончарства. Наш сайт неодноразово писав і про село і про коболчинських майстрів – гончарів (і не лише гончарів…).

Мабуть варто згадати статті заслуженого журналіста України Олександра Чорного:

Горщики, глечики і… люльки

Діана Николайко — лауреат загальнодержавного конкурсу

Гриби поселились … на Грибку

Але, не лише ці статті. В цілому про село Коболчин і його людей можна почитати численні публікації про його історію і сучасність в рубриці «Коболчин» нашого сайту.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

36 років тому розпочалося будівництво Дністровської ГАЕС

Інна Гончар

 

36 років тому, 22 листопада 1983 року, на широкому полі, на правому березі середньої ділянки Дністра в області південного краю вапняково-рифового кряжу Толтори, розрізаного вузькою долиною річки, на відстані 660 км від її гирла, у південно-західній частині України, на території Чернівецької області, неподалік від кордону з Молдовою, біля села Василівка, що у Сокирянському районі, вишикувались бульдозери та автоскрепери, аби розпочати спорудження однієї з найпотужніших гідроакумулюючих електростанцій на теренах тодішнього Радянського Союзу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Слов’янські святилища на середньому Дністрі і в басейні Прута

Тимощук Б.О., Русанова І.П.

 

Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я – артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вплив Дністерської гідросистеми на ландшафтні комплекси

 

Микола Дутчак,

Світлана Дутчак

Будівництво та функціонування гідротехнічних споруд завжди призводить до істотних змін ландшафтних комплексів, їх властивостей, динаміки та структурної організації прилеглих до них територій. Ці зміни мають диференційований характер і залежать від багатьох чинників.

Експедиційні та напівстаціонарні ландшафтні дослідження дають нам підставу окреслити регіон та основні напрямки впливу Дністерської гідротехнічної системи (ДГіТС) на ландшафтні комплекси топологічного рівня та їх територіальну структурну організацію, здійснити спеціальне районування. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Мезолітичне поселення в урочищі Бурлаків Яр на Дністрі

Балакін С.А.

Одною з провідних тем по дослідженню мезоліту України є проблема кукрека. Вивчення її допоможе не тільки осмислити нагромадження археологічного матеріалу в цілому, а й проводити дослідження локального характеру. Це пояснюється тим, що, по-перше, пам’ятки з кукрекськими рисами в інвентарі мають значне поширення, а по-друге — сам кукрек як історичне явище має істотне значення для реконструкції історико-культурного процесу в кам’яному віці півдня Східної Європи[1]. Таке ставлення до (кукрекської проблематики висуває на перший план завдання уточнення культурної атрибуції пам’яток, які розглядались як кукрекські, розмежування власне кукрека та його культурних впливів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Гончарна справа у селян між верхнім Сіретом та середнім Дністром у X – першій половині XIII ст.

Ігор Возний

У статті розглядаються питання розвитку гончарної справи на сільських поселеннях X- першої половини XIII ст., зокрема конструкції гончарних двокамерних печей з вертикальною подачею гарячого повітря через тепловідвідні канали без опорного стовпа та основні типи кераміки, які на підставі стратиграфічних даних можна поділити на три хронологічні періоди. Описуються: прості горщики, горщики з накривками з однією чи двома ручками, миски, корчаги, кринки, ковші, світильники тощо.

& & &

На досліджуваній території досить розвиненою була гончарна справа. При Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,