Православне духовенство Північної Бессарабії: МУНТЯН

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Мунтян. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православне духовенство Північної Бессарабії: ВІЙНІЧУКИ

Олексій Мандзяк

 

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Війнічук. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Православне духовенство Північної Бессарабії: ДИМИТРІУ

Олексій Мандзяк

 

 

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Димитріу.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Православное духовенство Северной Бессарабии: КИРИЛОВИЧИ

Алексей Мандзяк

Продолжаем публиковать статьи из серии «Православное духовенство Северной Бессарабии», в которых нами предоставлены краткие биографические данные о священно- и церковнослужителях, служивших в XVIII-XX вв. при церквях населенных пунктов епархий бывшего Хотинского уезда, находящихся ныне в Черновицкой области Украины и сопредельных районах Республики Молдова. Напоминаем, что каждая статья будет посвящена носителям конкретной фамилии. На этот раз рассказываем о представителях рода Кирилловичей.

Эта статья доступна пока только на украинском языке по данной ссылке.

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX-го та початку XX-го століть (частина ІІ)

Продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка. Представляємо Вашій увазі частину ІІ-гу (частина І – попередня стаття на цьому сайті). Друга частина розповідає про урядове дослідження «Бессарабського розколу» в середині ХІХ-го століття. Одночасно це дослідження є досить цікавим описом суспільного життя в Бессарабії в цілому і в Північній Бессарабії, зокрема.

№ 2

1848 рік. – Записка про бессарабських розкольників чиновника особливих доручень, під начальством графа Л.О. Перовського при Міністерстві внутрішніх справ, Івана Сергійовича Аксакова, відрядженого в Бессарабію для дослідження тамтешнього розколу Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX-го та початку XX-го століть (частина І)

Наш сайт пропонує Вашій увазі велику статтю письменника та історика Олексія Мандзяка, присвячену історії одного з найбільших сіл Сокирянщини – села Білоусівка. Але ця стаття, фактично стосується не лише історії саме цього села, а й багатьох інших сіл нашого краю, Бессарабії в цілому, а також історії старообрядництва в Бессарабії.

Отже, пропонуємо Вам першу частину цієї статті. Інші частини будуть представлені в наступних публікаціях нашого сайту. Документи публікуються мовою оригіналу. 

*****

Олексій Мандзяк

Село Білоусівка розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області України.  Під назвою «Билосовци» село вперше Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковь села Окница

Алексей Мандзяк

 

Окница (рум. Ocniţa) – село и административный центр одноименной коммуны Окницкого района Республики Молдова, которое расположено на расстоянии 6 км от одноименного города Окница. Один из древнейших населенных пунктов Северной Молдовы. Первое письменное упоминание об Окнице, известное в настоящее время, датируется 15 июня 1431 года[1].

История этого села, соседнего с Сокирянским районом Черновицкой области Украины, на протяжении многих столетий теснейшим образом связана с историей Сокирянщины, о чем свидетельствуют многочисленные исторические документы. Налаживались добрососедские связи между селами. С помощью браков возникали тесные связи на уровне семей Окниці и ряда сел Сокирянщины. В метрических книгах Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковь села Наславча

Алексей МандзякЦерква в Наславчі

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правом берегу Днестра, расположенное в Окницком районе Республики Молдова. История этого села, соседствующего с Сокирянщиной, самым тесным образом связана с историей многих населенных пунктов современного Сокирянского района Черновицкой области Украины. Например, в первой половине XIX века, когда владельцем села был влиятельный помещик Матвей Егорович Крупенский, из села Ломачинцы, где он проживал, в Наславчу выехало на постоянное проживание более десяти семей (Кривой, Мельник, Швец, Беженарь и др.). В XIX – начале XX века, в Наславче поселилось несколько семей из сел Васильевка и Волошково. В 1850-х годах более 7 семей из Наславчи переселились в Ломачинцы (Иван Ткач и др.)[1]. В метрических книгах составляемых священниками и дьячками, можно встретить записи о бракосочитающихся и умерших жителей многих сел Современной Сокирянщины – Сербичаны, Волошково, Васильевка, Ломачинцы, Коболчин и др. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Служители Архангело-Михайловской церкви села Романковцы

Алексей Мандзяк448

Романковцы – село в Сокирянском районе Черновицкой области Украины. Под названием «Романкэуцы» впервые упоминается в грамоте господаря Молдавского княжества Петра VI Хромого от 3 июля 1575 года, которой он подтвердил наследникам бывшего портаря[1] Сучавы Луки Арбуре села, части сел, и мельницы, оставшихся от него, и которые по доброй воле они разделили между собой[2]. Местное население, как свидетельствуют исследования филологов в 1950-1960 гг. называло свое село «Романівці, Романківці, Романівка». Изредка также употреблялось «Романкоуцы, Романкауцы»[3].

По данным на 1775-1778 года в селе Романковцы действовала Всехсвятская церковь или Храм Всех Святых. В 1787 году была возведена новая церковь – Михайловская. Но она была действующей не долго. В 1805 году была построена и освящена следующая церковь, также Архангело-Михайловская: «деревянная, камнем подмурована, древа резаного, гонтами побита, с одним верхом»[4]. В 1894 году «тщанием прихожан и землевладельца, дворянина, статского советника М.Н. Крупенского» была построена новая, Архангело-Михайловская церковь: «деревянная, на каменном фундаменте»[5]. В том же году ее освятили: «7 августа 1894 года, жители села Романкоуц были свидетелями торжественного освящения новосозданного храма»[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,