Сокирянщина

Алексей Мандзяк

Село Белоусовка под названием «Билосовци» впервые упоминается в подтвердительной грамоте господаря Молдавского княжества Петра II (правил с 13 июля по 15 сентября 1447 года и c 23 февраля 1448 по 23 марта 1449 года), от 22 августа 1447 года, данной Нямецкому монастырю на право владение несколькими селами[1]. Но, первые прямые задокументированные свидетельства о существовании церкви в этом селе относятся только к XVIII веку.

В 1769 году в Белоусовке начали возводить новую церковь – в честь Святого Великомученика Димитрия Солунского. По другим данным строительство началось еще в 1764 году, но из-за неблагоприятной обстановки и финансовых Читати повний текст »

Мітки: Белоусовка, Бессарабия, Буковина, империя, история, княжество, молдавское, область, район, Российская, священник, село, Сокирянский, Украина, храм, церковь, Черновицкая

Алексей Мандзяк

Васильевка (укр. Василівка) – село в составе Васильевского сельского совета Сокирянского района Черновицкой области. Согласно археологическим исследованиям возникло не позднее XII ст.^[1] Впервые упоминается в дарственной грамоте господаря Молдавского княжества Стефана II от 14 января 1447 года, которая была дана боярину Шендрику на право владения несколькими селами, расположенными на территории современной Сокирянщины. Следующее упоминание об этом селе находим в грамоте господаря Петра Хромого от 30 апреля 1576 (7084) года, которой он подтверждает родственникам боярина Иона Воронтаря раздел сел и долей[2]…

Как свидетельствую исторические источники, уже во времена первых упоминаний, единственной распространённой среди местного населения религией было Читати повний текст »

Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, Василеуцы, Васильевка, Васильевцы, волость, география, Днестр, искусство, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, прошлое, район, священник, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, Черновицкая, этнография

Алексей Мандзяк

Согласно официальным данным, в 1784 году в селе Коболчин, которое в то время было частью Хотинской райи, «тщанием священников и прихожан»[1] на месте старой церкви, была построена «с древа доброго» и освящена новая Свято-Николаевская церковь[2], во имя Николая Чудотворца. По воспоминаниям старожилов, записанным Василием Курдиновским в начале XIX века, церковь была построена ранее официальной даты (тогда был всего лишь произведен ремонт) – в середине XVIII века: «По архитектуре чрезвычайно напоминает церковь Запорожской Сечи, как она рисуется на иллюстрациях»[3]. В 1909 году в Коболчине была построена новая церковь «деревянная, покрытая жестью», также Свято-Николаевская[4], которая через некоторое время сгорела. В 1937 году в селе освятили новый храм, на этот раз каменный (камень брали в яру неподалеку от села) с деревянным куполом[5]. 20 февраля 2012 года и эту церковь настигло несчастье – она почти полностью сгорела (пожар уничтожил купол, иконостас и кровлю церкви). Читати повний текст »

Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, география, Днестр, искусство, исследования, история, Коболчин, краеведение, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, прошлое, район, священник, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, Черновицкая, этнография

Олексій Мандзяк

За офіційними даними, в 1784 році в селі Коболчин, яке в той час було частиною Хотинської райї, «старанням священиків і парафіян»[1] на місці старої церкви, була зведена «з древа доброго» і освячена нова Свято-Миколаївська церква[2], на честь Миколая Чудотворця. За спогадами старожилів, які записав Василь Курдіновський на початку XIX століття, церква була побудована набагато раніше офіційної дати (тоді було лише проведено ремонт) — у середині XVIII століття: «За архітектурою надзвичайно нагадує церкву Запорізької Січі, як вона малюється на ілюстраціях»[3]. У 1909 році в Коболчині була побудована нова церква «дерев’яна, покрита бляхою», також Свято-Миколаївська[4], яка через деякий час згоріла. У 1937 році в селі освятили новий храм, на цей раз кам’яний (камінь брали в яру неподалік від села) з дерев’яним куполом[5]. 20 лютого 2012 і цю церкву теж наздогнало нещастя — вона майже повністю згоріла (пожежа знищила купол, іконостас і покрівлю церкви). Читати повний текст »

Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, географія, Дністер, дослідження, етнографія, історія, Коболчин, краєзнавство, минуле, мистецтво, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, священник, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, церква, Чернівецька

8 октября в селе Белоусовка – храмовый праздник. Но даже не многие жители самой Белоусовки в наше время знают историю своего храма. Предлагаем Вашему вниманию исторический материал – статью, которая была опубликована в 1911 году в связи с закладкой строительства этой церкви.

———————————————————

21 августа сего [1911] года в Белоусовке происходило редкое торжество — закладка каменного храма в честь св. великомученика Димитрия Солунского.

Читати повний текст »

Мітки: археология, Белоусовка, Бессарабия, Буковина, волость, география, Днестр, закладка, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, проповедь, прошлое, район, священник, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, строительство, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, Черновицкая

13 ноября [1898 г.] в сел. Сербичанах, Хотинского уезда, освящена и открыта церковно-приходская школа. Торжество посетили своим присутствием председатель Хотинской земской управы К.Ф. Немиц, попечительница новооткрытой школы местная владелица В.И. Занга, владелец с. Кулишовки М.И. Занга, с. Леушен Оргеевского уезда, помещик Рома и мн. др. гостей. В 10 ч утра совершенно было малое освящение воды и окропление здания школы. В служении принимали участие: настоятель местной церкви, убеленный сединами о. Петр Назаревич, 50 лет прослуживший в сане священника, о. наблюдатель церковно-приходских школ Хотинского уезда священник Василий Дашкевич, священники Лампадий Озерянский, Тимофей Доброшинский и Афанасий Софронович. Стройное, умилительное пение хора, организованного из учеников и учениц соседней Белоусовской церковно-приходской школы дополняло собой величие торжества .

Читати повний текст »

Мітки: Белоусовка, Волошково, Дашкевич, Доброшинский, Занга, история, Кулешовка, Лампадий, Левицкий, Леушены, Мандзяк, Молдова, Немиц, Озерянский, Оргеевский, открытие, помещик, председатель, район, Рома, священник, село, Сербичаны, Симеон, Сокирянский, уезд, Хотинский, церковно-приходская школа, церковь

30-го січня цього [1892 р.] року в с. Непоротові, Хотинського повіту, відбувалося врочисте освячення новоствореного храму в ім’я Преподобного мученика Анастасія.

Довго з нетерпінням чекали цієї події жителі цього селища. Колишня зовсім стара церква була розібрана дощенту і на її місці будувалася нова церква[1]. На протягу досить тривалого часу в селі не було храму Божого — цієї необхідної святині для всякого християнина, що тут у храмі Божому — у сукупній молитві перед Богом і Його святими Догідниками знаходить єдину відраду, єдине полегшення для своєї душі в її скорботі.

Читати повний текст »

Мітки: Биховський, Бричани, будівницьтво, відкритя, Вітрянка, Галиця, Гвіздівці, Гербановський, Зотинський, історія, Кишинів, Михалково, Непоротове, Галиця, Одеса, Озерянський, освячення, повіт, поміщик, посвячення, Праницький, район, Росошани, священник, Сокирянський, Холдевич, храм, церква

Ми вже публікували на нашому сайті було опубліковано історичні списки виборців у Держдуму Російської імперії 1906 року від сіл Вашківці, Грубна, Селище, Молодове, Шишківці, і Шебутинці, а також волосного центру – Сокиряни. Ми продовжуємо публікацію цих списків, що надані для нашого сайту письменником, істориком Олексієм Мандзяком. На цей раз ми публікуємо список виборців з сіл Ломачинці, Ожеве, Василівка (Василівці).

Читати повний текст »

Мітки: 1906, Атаки, Бессарабія, Бессарабская, Василівка, Розкопинці, Василівці, Васильковський, Вашківці, Нова Слобода, Вашковцы, вибори, выборы, Годлевский, Годлевський, Государственная, Грубна, Грубно, губерния, Державна, дума, землевладелец, землевласник, Земский банк, имение, історія, керуючий, Крупенский, Крупенський, Ломаченці, Ломачинці, Мандзяк, местечко, Михайло, містечко, місто, Молодове, Молодово, нерухомість, Нова Слобода, Одеса, Одесса, Ожеве, Ожево, письменник, помещик, помістя, поміщик, поселок, Розкопинці, Романчук, Російська Імперія, священик, священник, Селище, село, Сокиряни, Сокирянський район, Сокиряны, списки, Струмок, Тамм, уезд, управляющий, Херсонская, Хотинский, Хотинський повіт, Шебутинці, Шебутинцы, Шишківці, Струмок, Шишковцы

7 августа 1894 года, жители села Романкоуц[2] были свидетелями торжественного освящения новосозданного храма[3]. Радость их, радость, конечно великую разделили с ними жители не только ближайших сел, но и довольно отдаленных. Торжество почтили своим присутствием между прочим: их сиятельства князья Кантакузины[4] и их превосходительства генералы Лишины – владельцы Секурянский[5] и Рестевский[6].

Читати повний текст »

Мітки: Александр, Алексеевка, архиепископ, Атаки, Бельцы, Бельць, Бессарабия, Бричаны, Быховский, Владимир, волость, Волошково, Гавриил, Гвоздовцы, генерал, Георгий, дворянское собрание, Дмитрий, Днестровка, земельный банк, Иванивцы, Иоанн, история, Кантакузин, Кельменецкий, Киевское, князь, Константин, Крупенский, Лампадий Озерянский, Лишин, Ломачинцы, Матей, Мендыкоуцы, Михаил, Неофит, Николай, освящение, Павел, Петр, помещик, постройка, Пояны, предводитель дворянства, Рознован, Романковцы, Романкоуцы, Романоуцька, Романчук, священник, Секурянська, Секуряны, Селище, село, Симеон, Сокиряны, строительство, уезд, Хечуль-Векь, Хотинский, церкви, церковь, Яноуцы

21 листопада у Романківцях- храмове свято. Але, напевне навіть зсучасних романківчан мало хто знає, що сільську церкву було освячено не у листопаді, а в серпні. Тому пропонуємо відвідувачам сайту узнати як то все відбувалося — з першоджерела — з цікавої за змістом і історичною насиченістю розповіді безпосереднього учасника цієї дуже давньої події.

7 серпня 1894 року, жителі села Романкоуц[2] були свідками врочистого освячення новоствореного храму[3] . Радість їх, радість, звичайно велику розділили з ними жителі не тільки найближчих сіл, але й досить віддалених. Торжество ушанували своєю присутністю між іншим: їхні сіятельства князі Кантакузіни[4] і їх превосходительства генерали Лішини – власники Секурянський[5] і Рестевський[6].

Читати повний текст »

Мітки: архієпископ, Атаки, Бессарабія, Биховський, богослужіння, Бричани, власник заводу, Вололимир, волость, Волошкове, Гаврило, Гвіздівці, генерал, Георгій, Георгій Павло, Гербановський, Дмитро, Дністрівка, Єлизавета, Іван, Іванівці, іконостас, Іоанн, Кантакузін, Кельменецький, Кишинів, князь, Костянтин, Крупенський, Лампадій Озерянський, літургія, Лішин, Ломачинці, Микола, Михайло, Неводчиков, Неофіт, Олександр, освячення, павло, повіт, район, Романківці, Романкоуци, Романкоуцька, Романчук, свято, священник, Селище, село, Сєкуряни, Симон, Сокиряни, Сокирянський, Сорокський, Халіппа, Хотин, Хотинський, храм, храмове, церкви, Яковенко, Яноуци