Ротар В.Я.: 100 років від дня народження

Справжня легенда Сокирянщини — Василь Якович Ротар. Його знали всі, хто був пов’язаний із сільськогосподарським вироб­ництвом, не тільки на Буковині, а й за її межами. Він залишив значний слід в історії села Коболчин і Сокирянського району. Це – приклад людини, яка вміла не тільки говорити, але й робити.

Василь Якович народився 9 березня 1921 року в селі Коболчин, у бідній селянській родині. У батьківському гніздечку росли і виховувалися шестеро синів та дві дочки – восьмеро кровиночок. З дитячих років разом із батьками працювали на землі місцевих багатіїв (своєї на той час не мали). Хоч і важко було батькам змагатися із заможними сельчанами, та вони домоглися, щоб їхні діти ходили до школи, знали читати і писати. Вісім­надцятирічним юнаком Василь разом із друзями подався у Ростовську область[1], де трудився відбійником[2] у м. Шахтинськ.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Затоплене село Кормань (стара частина)

Дивовижну місцину на березі Дністра облюбував у давнину Кормань (старий, той, що затоплений). Російський картограф, лінгвіст, археолог, поет і письменник Олександр Фомич Вельтман (1800–1870), проїжджаючи через Хотинський повіт у 1822 році, писав про Кормань, а також про с. Молодове: «…це місце розташування миле, прекрасне й близьке для серця уродженця…»

Лишень один рядок, а як об’ємно і тепло сказано. Місцеві жителі й справді почували себе тут, немов на райському березі. Дарма, що поселення розташовувалось у низовині або, як дехто казав, у ямі, що прикрощів завдавали повені на Дністрі, і не завжди можна було вибратися, так би мовити, на велику дорогу, яка вела до волості, відтак – до райцентру. Сонце, земля, вода і затишок – були їх найкращими друзями, що радували, надихали, давали життя. Тому в багатьох мешканців залишилися тільки Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Історичні знахідки на Сокирянщині

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Унікальний музей лісу в Ломачинецькому лісництві

«Музей лісу» в Сокирянському держлісгоспі заснували 8 років тому, на базі Ломачинецького лісництва. На сьогодні експозиція розгорнута в одному приміщенні загальною площею близько 40 квадратних метрів і складається з понад 100 експонатів. Для ознайомлення в музеї представлені знаряддя та інструменти, якими раніше працювали в лісі, документи та світлини, що розповідають історію створення та діяльності сучасних лісництв підприємства. Крім того, у музеї є опудала диких тварин, що облюбували саме цю місцевість та зразки флори. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Декілька документів з історії села Ломачинці (XIX століття)

Представляємо вашій увазі невеликі відбірку документів з історії села Ломачинці, яке до недавнього розташовувалося на території Сокирянського району Чернівецької області, а з 17 липня 2020 року, хоча й розташоване на тому ж самому місці, але вже, відповідно до ухваленої Верховною Радою України постанови № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», вже відноситься до Новодністровської міської об’єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецькій області України, з центром у селищі міського типу Кельменці.

Тексти документів даємо без перекладу щоб не спотворити зміст і якомога точніше передати їх суть.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Документи з історії села Коболчин

Олексій Мандзяк

 

Коболчин – село на Сокирянщині, відоме з давніх часів. За переказами коболчинських старожилів, у давнину на правому березі річки Коболча[1], біля підземних джерел «Полянський Шипіт», було село Бабине, а вже після його знищення татарами появилося саме село Коболчин[2]. Перші ж відомі нам згадки про село Коболчин, підтвердженні документами, відносяться до XV століття: 14 січня 1447 (6955) року, від господаря Молдавського князівства Стефана II, низку сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села «на Ністрі», серед яких зазначено і село Коболчин[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історична спадщина Шебутинців

Мітки: , , , , , , , , , ,

Документи з історії села Грубна

Олексій Мандзяк

 

Грубна – село на Сокирянщині, яке відоме своїми історико-культурними особливостями не тільки в Сокирянському районі (і в цілому в новоутвореному Дністровському районі), але і за межами Чернівецької області та в цілому в Україні. І все це завдяки проживаючим там старовірам, які протягом декількох століть шанують і зберігають традиційну старообрядницьку культуру. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Про склад депутатів Дністровської районної ради

По результатах жовтневих виборів 2020 року до місцевих органів влади, до складу новостворюваної Дністровської районної ради, у відповідності до  статей 256-260 Виборчого кодексу України, обрано 42 депутати. З тих кандидатів, що балотувалися у Дністровську районну раду від населених пунктів Сокирянщини, а саме – від Сокирянського району і міста Новодністровська, до депутатського корпусу нової ради увійшли:

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Книга про село Гвіздівці в електронному варіанті у вільному доступі

На сайтах «Гвіздівці» і «Сокирянщина» вже неодноразово повідомлялося про вихід у світ в листопаді 2019 року книги про село Гвіздівці під назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», зокрема й про її презентації у Сокирянській районній центральній бібліотеці і в будинку культури села Гвіздівці. Книга є науковим виданням. При цьому, вона є першим в українській історіографії історично-краєзнавчим дослідженням, присвяченим селу Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області.

Авторами, як вже зазначалося у попередніх публікаціях, зібрано багатий матеріал як про минуле Гвіздівців, так і про історію всієї бессарабської частини сучасної Чернівецької області. До своєї розповіді автори залучили донині невідомі та малопоширені серед науковців і дослідників-аматорів матеріали з архівів України ряду інших країн світу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,