Через водные преграды
Приближается очередная годовщина освобождения Сокирянщины от румынско-немецких захватчиков. Наш сайт неоднократно публиковал статьи о грозных событиях марта 1944 года, в том числе статьи, содержащие воспоминания участников боев. Продолжая эту традицию мы публикуем еще один такой исторический материал – воспоминания бывшего командира батальона 127-го гвардейского стрелкового полка 42-й гвардейской стрелковой дивизии Л.И. Дряпы.
&&&&&
Преодолевая упорное сопротивление противника, части 42-й гвардейской стрелковой дивизии приблизились к Днестру. Воины первого батальона 127-го гвардейского стрелкового полка находились в авангарде. Несмотря на Читати повний текст »
Мітки: 1944, бой, Винницкая, война, Волошково, вторая, Германия, город, граница, Днестр, Козлов, мировая. великая, область, оккупация, Окница, освобождение, отечественная, переправа, плацдарм, поселок, Прут, река, Румыния, село, Сокиряны, СССР, форсирование, Черновицкая
1894 год: первый ветеринарный фельдшерский пункт в Сокирянах
Об учреждении должности ветеринарного фельдшера в местечке Секурянах
Хотинское Уездное Земское Собрание XXVI Очередной сессии, в заседании 10-го октября 1894 года, постановило ходатайствовать перед Губернским Земским Собранием об ассигновании из сумм губернского страхового со скота капитала 445 рублей для учреждения должности ветеринарного фельдшера в м. Секурянах, в виду крайней необходимости в ветеринарной помощи, ощущаемой населением, вследствие отдаленности м. Секурян от постоянных мест пребывания ветеринаров и ветеринарных фельдшеров, — о чем Уездная Земская Управа вошла с представлением о разрешении этого предмета Губернским Земством, чрез Губернскую Земскую Управу от 28-го октября 1894 года, за № 3354. Читати повний текст »
Мітки: 1864, археология, Бессарабия, Бессарабская, Буковина, ветеринар, ветеринария, ветеринарный, волость, география, губерния, Днестр, империя, искусство, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, прошлое, пункт, район, Российская, северная, Секурянская, современность, Сокирянский, Сокирянщина, Сокиряны, СССР, уезд, Украина, Хотинский, Черновицкая, этнография
1945 рік: “Весняний сів закінчений”
Настала нова доба для нашої країни, доба мирного будівництва. Кожен трудящий під час війни працював невтомно на заводі, на фабриці, в полі і самовідданим трудом повсякчасно кував перемогу. Зараз всі трудящі Радянського союзу охоплені радісним почуттям обов’язку – ще 6ільше докласти сил для відбудови зруйнованого господарства, для скорішого залічування ган, які нанесли нам німецькі фашисти, для створення щасливого заможного життя.
Одним із найважливіших завдань в розвитку народного господарства є здобуття на колгоспних і селянських ланах високого, першого післявоєнного врожаю. Читати повний текст »
Мітки: 1945, археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, будівництво, Буковина, волость, география, географія, Днестр, Дністер, дослідження, искусство, исследования, история, історія, колгосп, колгоспне, компанія, краеведение, краєзнавство, минуле, мистецтво, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, посівна, прошлое, район, северная, Секурянская, Секурянська, сів, современность, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, СССР, сучасність, уезд, Украина, Україна, УРСР, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая, этнография
Безладдя 1917 року на Сокирянщині
1917 рік на Сокирянщині, проте як і на всій бессарабській частині сучасної Чернівецької області відзначився метушнею, невизначеністю, надіями і розчаруваннями. Невдачі Російської армії на фронтах Першої світової війни, величезні втрати, розруха, голод викликали невдоволення самодержавством у всіх колах суспільства. В Петрограді, а потім і в деяких інших містах, почалися масові заворушення робочих і солдат. 27 лютого (10 березня) 1917 року Петроград опинився в руках повстанців. Відбувається так звана Лютнева революція, відома також як Лютнева буржуазно–демократична революція, Лютневий переворот, в результаті чого в Російській імперії встановилося двовладдя Тимчасового комітету Державної думи (згодом Тимчасовий уряд) і Петроградської Ради робочих і солдатських депутатів. Читати повний текст »
Мітки: 1917, археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, волость, география, географія, Днестр, Дністер, дослідження, жовтень, Жовтнева, заколот, искусство, исследования, история, історія, краеведение, краєзнавство, лютень, лютнева, минуле, мистецтво, Молдавия, Молдова, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, прошлое, район, революція, северная, Секурянская, Секурянська, современность, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, СССР, сучасність, тимчасовий, уезд, Украина, Україна, УРСР, уряд, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая, этнография
Церковь села Наславча
Наславча (рум. Naslavcea) – село на правом берегу Днестра, расположенное в Окницком районе Республики Молдова. История этого села, соседствующего с Сокирянщиной, самым тесным образом связана с историей многих населенных пунктов современного Сокирянского района Черновицкой области Украины. Например, в первой половине XIX века, когда владельцем села был влиятельный помещик Матвей Егорович Крупенский, из села Ломачинцы, где он проживал, в Наславчу выехало на постоянное проживание более десяти семей (Кривой, Мельник, Швец, Беженарь и др.). В XIX – начале XX века, в Наславче поселилось несколько семей из сел Васильевка и Волошково. В 1850-х годах более 7 семей из Наславчи переселились в Ломачинцы (Иван Ткач и др.)[1]. В метрических книгах составляемых священниками и дьячками, можно встретить записи о бракосочитающихся и умерших жителей многих сел Современной Сокирянщины – Сербичаны, Волошково, Васильевка, Ломачинцы, Коболчин и др. Читати повний текст »
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, география, Днестр, искусство, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, Наславча, Окницкий, Поднестровье, прошлое, район, священники, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, этнография
«СОКИРЯНСЬКА БИСТРИНА» – у вільному доступі!
Наш сайт декілька разів звертав увагу читачів на досить епохальну для нашого краю книгу видатних сокирянських краєзнавців Олександра Дмитровича Чорного та Олексія Степановича Мандзяка – «СОКИРЯНСЬКА БИСТРИНА», яка вийшла друком ще у 2011 році у чернівецькому видавництві «Прут». Презентація книги відбулася в м. Сокиряни 21 жовтня 2011 року, про що відвідувачі нашого сайту були поінформовані у публікації «Презентація книги «Сокирянська бистрина». Писали про цю подію також і сайт «Гвіздівці», сайт Новодністровської міської ради та деякі інші місцеві та обласні сайти.
Після того ми також публікували бесіду з авторами книги, яку провів член Національної спілки журналістів України Костянтин Савченко (публікація «Пізнаючи минуле, краще розумієш сьогоднішнє»). Читати повний текст »
Мітки: археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, вільний, волость, география, географія, Днестр, Дністер, дослідження, доступ, електронна, етнографія, завантажити, загрузить, искусство, исследования, история, історія, книга, краеведение, краєзнавство, минуле, мистецтво, Молдавия, Молдова, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, прошлое, публикация, район, свободній, свободный, северная, Секурянская, Секурянська, скачати, скачать, современность, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, СССР, сучасність, уезд, Украина, Україна, УРСР, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая, электронная, этнография
Церковь Успения Пресвятой Богородицы села Шебутинцы
Шебутинцы – село находящееся в Сокирянском районе Черновицкой области Украины. Под названием «Шибутинцы» впервые упоминается в свидетельской записи от 15 апреля 1641 года, из которой становится известно, что от комиса[1] Михаила Фортуны село перешло во владение вистиернику (казначею) Иордаки Кантакузино[2], купившему Шебутинцы за 300 левов. При этом, из того же документа становится известно, что сам Фуртуна (грек по происхождению) получил это село от боярыни Теодосии (Тодосия, Тудоска) – дочь Дмитрия Барновского (1560–1604) и жена богатого и влиятельного боярина Никорицы Балтаги[3].
Первые известные на сегодняшний день сведения о существовании христианского храма в Шебутинцах Читати повний текст »
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, география, Днестр, искусство, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, прошлое, район, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, Черновицкая, Шебутинцы, этнография
Церковь села Михалково
Михалково – село в составе Михалковского сельского совета в Сокирянском районе Черновицкой области Украины. Впервые зафиксировано на карте французского инженера Гийома Ле Вассера де Боплана (Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (ок.1595–1675), опубликованной в его картографическом труде «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Специальный и подробный план Украины вместе с находящимися в ней воеводствами, округами и провинциями»), изданном в 1650 году в Данциге картографом Вильгельмом Гондиусом (Гондтом). В письменных источниках впервые упоминается в судебной грамоте господаря Молдавского княжества Георгия Гики от 5 марта 1659 года, которой он подтверждает Миронашке и его брату Георгию, и другим детям бывшего хотинского пыркалаба[1] Костантина Стырчи передачу села Рышинцы на Днестре, называемого Михалков, в Хотинском цинуте[2]. Читати повний текст »
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, география, Днестр, искусство, исследования, история, краеведение, Михалково, Молдавия, Молдова, область, Поднестровье, прошлое, район, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, Черновицкая, этнография
Сокирянський машзавод: “Наш тепловоз, вперед літи!”
Історія машзаводу – це не просто сторінка в літописі Сокирянщини. Це окрема глава, або навіть ціла книга, в якій можна знайти відображення чи не всіх значимих подій в житті району і цілої держави. Тут мають місце тріумфальні і фатальні епізоди життя підприємства. За неповних 40 років цехи заводу переможно гуділи, або ж в них надовго оселялась… моторошна тиша. Робітники і їх родини на власному досвіді дізнавалися про переваги і недоліки промислової інтеграції.
Засноване підприємство у 1973 році – як філіал Коломенського тепловозобудівного заводу. З тих пір маленьке підприємство на довгі роки стало надійним партнером потужного флагмана тепловозобудування Радянського Союзу. В його цехах виготовлялися комплектуючі дизельних двигунів, запасні частини, монтажний інструмент. З Росії надходила сировина, заготовки, а в Коломну відвантажувалась високоякісна продукція, на совість виготовлена вмілими сокирянцями. Читати повний текст »
Мітки: археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, волость, география, географія, город, Днестр, Дністер, дослідження, етнографія РУС: Сокирянский, искусство, исследования, история, історія, коломзавод, краеведение, краєзнавство, машзавод, минуле, мистецтво, Молдавия, Молдова, мысто, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, прошлое, район, северная, Секурянская, Секурянська, современность, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сокиряны, СРСР, СССР, сучасність, тепловозостроение, уезд, Украина, Україна, УРСР, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая, этнография