Книга про зниклі села у вільному доступі

Представляємо Вашій увазі електронний варіант книги відомих краєзнавців Сокирянщини — Олександра Дмитровича Чорного і Олексія Степановича Мандзяка. Із друку вона вийшла у 2014 році. Книга отримала високу оцінку і позитивні відгуки з боку краєзнавців, істориків і культурологів[1]. Була представлена на національних та міжнародних книжкових форумах. У 2015 році стала переможцем обласного конкурсу Чернівецької області України – «Книга року» за 2014 рік, у номінації «історико-краєзнавча література». Автори були нагороджені дипломом від державної адміністрації Чернівецької області[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Документи з історії села Грубна

Олексій Мандзяк

 

Грубна – село на Сокирянщині, яке відоме своїми історико-культурними особливостями не тільки в Сокирянському районі (і в цілому в новоутвореному Дністровському районі), але і за межами Чернівецької області та в цілому в Україні. І все це завдяки проживаючим там старовірам, які протягом декількох століть шанують і зберігають традиційну старообрядницьку культуру. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Про склад депутатів Дністровської районної ради

По результатах жовтневих виборів 2020 року до місцевих органів влади, до складу новостворюваної Дністровської районної ради, у відповідності до  статей 256-260 Виборчого кодексу України, обрано 42 депутати. З тих кандидатів, що балотувалися у Дністровську районну раду від населених пунктів Сокирянщини, а саме — від Сокирянського району і міста Новодністровська, до депутатського корпусу нової ради увійшли:

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Створення Дністровського району з центром у Кельменцях

Адміністративна реформа в Україні доходить, якщо не до завершення, те – до завершальної стадії. 17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з цим нормативним актом, тепер в Україні 138 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував. За це рішення проголосували 238 народних депутатів.

Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Лерхе

Герб роду Лерхе

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минулого Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду Лерхе, яким в свій час належали землі в селах Шебутинці і Кормань.

 

Лерхе Густав Васильович (01.12.1789–19.09.1876) – поміщик сіл Шебутинці і Кормань Хотинського повіту Бессарабської області, де йому належали 3500 десятин землі[1], а також кінний і паровий млини в цих селах (за даними на 1871 рік)[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православні храми села Непоротове

Олексій Мандзяк

 

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Крупенські

Герб роду Крупенських

 

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минулого Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду поміщиків, чиновників і політиків Крупенських.

Крупенські – одна із самих відомих заможних родин Сокирянщини, де вони панували більш, ніж 180 років. У 1760 році господарем Молдавського князівства Іоанном Теодором Каллімакі спеціальною грамотою боярину Іордакі Лупу Крупенському (1740–1813) було підтверджено право на володіння землями вотчини Ломачинці і Вишнева (зникле). На початку XIX ст. Крупенським також було підтверджено право на володіння Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православна церква села Ломачинці і її служителі

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

 

 

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднені поміщицькі родини Бібері і Самсон

           Церква с. Гвіздівці, побудована Самсонами. Фото — 1928 року

Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

 Протягом тривалого часу землі сучасної Сокирянщини належали різним за походженням і національним складом боярським а потім поміщицьким родинам. Кожна із цих родин і її окремі представники, які наслідували, купували і продавали ці землі залишили свій слід в історії населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області. Серед інших відомі поріднені родини поміщиків Бібері і Самсон, про котрих ми і розповімо читачам нашого історико-краєзнавчого сайту «Сокирянщина».

На Сокирярянщині Бібері у різні часи володіли землями в селах Гвіздівці, Мендиківці (сучасне село Олексіївка) і Пів-Мендиківці (сучасне село Новоолексіївка). А представники роду Самсон проживали в селі Гвіздівці. Так чи інакше історія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,