Шлюбні обшуки села Волошкове

Олексій Мандзяк

 

Серед різного роду документів минулого із яких ми черпаємо знання про наших предків, про життя дідів і прадідів є так звані «Шлюбні обшуки» (рос. — «Обыск брачный»), які складалися в православних церквах перед реєстрацією кожного шлюбу і засвідчували його законність. До окремої книги вносилася інформація про звання, соціальний стан, віросповідання, місце проживання, вік, дієздатність, відсутність близьких ступенів родинного зв’язку, що було б перешкодою для вінчання, рахунок шлюбів, волевиявлення сторін, наявність згоди батьків, відомості про відвідування сповіді і причастя. Обшук підписувався самими нареченими, двома-трьома свідками та причтом церкви. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Гінкауци

Олексій Мандзяк

Свято-Михайлівська церква с. Гінкауци

 

Історія Сокирянщини прямо і побічно перетинається з історією багатьох населених пунктів сусідньої Республіки Молдова. Особливо це стосується сіл, які в минулому перебували у складі Хотинського повіту. Одним із них є село Гінкауци (Гінкоуци, Гинькоуци, Гинькауци,) – сучасне село Гінкеуць (Hincăuți, Хинкэуць), яке розташоване в Єдинецькому районі. У XIX-му столітті декількома хвилями туди переселялися на тимчасове перебування, пов’язане з сезонними заробітками, а також на постійне проживання мешканці цілого ряду сіл сучасного Сокирянського району, про що свідчать архівні документи, перекази жителів Ломачинців і самого села Гінкауци. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Ожеве: клірова відомість 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У 1806 році почалася чергова російсько-турецька війна. У листопаді 1806 року російська армія вступила на територію Молдавського князівства і вже через кілька днів після початку кампанії була зайнята фортеця Хотин, а 29 листопада – столиця Молдавського князівства Ясси. Рескриптом імператора Олександра I від травня 1807 року Хотинська райя, а також території райї Бендерської, Акерманської і Кілійської були передані під безпосереднє управління державної ради Молдавського князівства. Таким чином, Хотинська райя, як цинут у складі Молдавського князівства з 1806 року де факто перебувала під владою Російської імперії.

Коли Молдова і Валахія були зайняті російськими військами, церкви цих князівств знаходилася в формальному підпорядкуванні Константинопольському патріарху. Однак зі зміною політичної ситуації послідкувала й церковна реформа, в результаті якої митрополії Валахії і Молдови були перепідпорядковувані Святішому Синоду Російської Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX ст. – початку XX ст. (частина IV)

Продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка. Представляємо Вашій увазі останню IV-ту частину.

Нагадуємо, що попередні частини були опубліковані на нашому сайті:

перша частина — 4 травня 2020року,

друга частина — 7 травня 2020 року,

третя частина — 12 липня 2020 року. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX-го та початку XX-го століть (частина ІII)

Після деякої технічної перерви продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка.

Перша частина була опублікована на сайті 4 травня 2020року, а друга частина публікувалася 7 травня 2020 року.

Представляємо Вашій увазі частину ІІІ. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинці: сповідний розпис 1825 року

Олексій Мандзяк

Пропонуємо вашій увазі так званий «Сповідний розпис» 1825 року Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці, яке нині розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області.

Нагадаємо, що це село вперше зафіксоване на географічній на карті, яка була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом).

Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Думка Церкви: «Грань, через яку Церква не може переступити…»

Людство і, зокрема, держава Україна стали перед складним випробуванням коронавірусною пандемією. Українська Православна Церква цінує людське життя понад усе і прислухається до всіх рекомендацій влади з метою убезпечити своїх парафіян. Але є межа, через яку Церква ніколи не повинна переступати. Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній у своєму коментарі на YouTube-каналі «Лавра. Путь спасения» пояснив, що це ставлення до храму і Таїнства Євхаристії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Є певна межа, де ми не можемо поступитися, ми не можемо погодитися з тими силами, які переконують нас, що через Євхаристію можна заразитися. Якщо людина так вважає, то вона просто невіруюча, — підкреслив владика. — Або, навпаки, якщо вона невіруюча спочатку, а пропонує нам ось цю позицію прийняти, значить Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Покровська церква села Селище

Олексій Мандзяк

 

 

Село Селище вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Ієремії Могили, від 15 квітня 1603 року[1]. 5 травня 1629 року, в Яссах господар Молдавського князівства Мирон Барновський Могила видав підтвердну грамоту дяку (писарю) Костянтину Стирчі на це село[2]. Надалі воно переходило від одного власника до іншого.

Коли і ким була побудована перша православна церква в селі Селище, нам не відомо. Але в XVIII столітті вона там вже була. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Селище діяла церква, при якій служив один священик[3]. В даних по селах Сокирянщини з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту, складених в травні-липні 1774 року, зазначено, що при церкві села Селище служив «піп Николай»[4]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православні храми села Непоротове

Олексій Мандзяк

 

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,