Сокирянщина

Продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка. Представляємо Вашій увазі частину ІІ-гу. Ця частина розповідає про урядове дослідження «Бессарабського розколу» в середині ХІХ-го століття. Одночасно це дослідження є досить цікавим описом суспільного життя в Бессарабії в цілому і в Північній Бессарабії, зокрема.

№ 2

1848 рік. – Записка про бессарабських розкольників чиновника особливих доручень, під начальством графа Л.О. Перовського при Міністерстві внутрішніх справ, Івана Сергійовича Аксакова, відрядженого в Бессарабію для дослідження тамтешнього розколу Читати повний текст »

Мітки: Австрія, Белоусовка, Бессарабия, Бессарабія, Білоусівка, Грубна, Грубно, записка, история, липовани, МВД, МВС, монастир, область, район, раскольники, священики, священники, село, Сокирянський, старообрядці, старообрядцы, церква, церковь, Чернівецька

Наш сайт пропонує Вашій увазі велику статтю письменника та історика Олексія Мандзяка, присвячену історії одного з найбільших сіл Сокирянщини – села Білоусівка. Але ця стаття, фактично стосується не лише історії саме цього села, а й багатьох інших сіл нашого краю, Бессарабії в цілому, а також історії старообрядництва в Бессарабії.

Отже, пропонуємо Вам першу частину цієї статті. Інші частини будуть представлені в наступних публікаціях нашого сайту. Документи публікуються мовою оригіналу. 

*****

Олексій Мандзяк

Село Білоусівка розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області України.  Під назвою «Билосовци» село вперше Читати повний текст »

Мітки: Белоусовка, Бессарабия, Бессарабія, Білоусівка, история, липовани, монастир, область, район, раскольники, священики, священники, село, Сокирянський, старообрядці, старообрядцы, церква, церковь, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Село Селище вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Ієремії Могили, від 15 квітня 1603 року[1]. 5 травня 1629 року, в Яссах господар Молдавського князівства Мирон Барновський Могила видав підтвердну грамоту дяку (писарю) Костянтину Стирчі на це село[2]. Надалі воно переходило від одного власника до іншого.

Коли і ким була побудована перша православна церква в селі Селище, нам не відомо. Але в XVIII столітті вона там вже була. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Селище діяла церква, при якій служив один священик[3]. В даних по селах Сокирянщини з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту, складених в травні-липні 1774 року, зазначено, що при церкві села Селище служив «піп Николай»[4]. Читати повний текст »

Мітки: відомості, імперія, князівство, молдавське, область, перелік, поміщик, район, Російська, священики, священослужителі, Селище, село, Сокирянський, храм, церква, церковь, Чернівецька, Черновицкая, ыстория

Олексій Мандзяк

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: Бессарабия, Бессарабія, Галиця, затоплення, история, імперія, історія, Непоротове, Галиця, Непоротово, область, повіт, район, Російська, Румунія, село, Сокирянський, Хотинський, храм, церква, церковь, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Під назвою «Кулісева, где Радул сидів» село Кулішівка вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Іллі I і брата його Стефана II, від 20 грудня 1437 року, якою вони дарують і підтверджують боярину Михайлу з Дорохоя (він же Михайло Дорогунський, Михайло Невольник) п’ятдесят два села[1].

Сама перша відома нині церква, освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці, в Кулішівці буда побудована у 1603 році[2].

У 1721 році Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, історія, князівство, Кулешовка, Кулішівка, Молдовське, область, район, село, Сокирянський, храм, церква, церковь, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Продовжуємо знайомити з сторінками з історії населених пунктів сусідніх з Сокирянщиною районів. На цей раз представляємо вашій увазі статтю краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про православний храм села Бабин Кельменецького району та його священно-і церковнослужителів.

&&&

Село Бабин розташоване на правому березі Дністра, в Кельменецькому районі Чернівецької області України. Підпорядковується Бабинській сільській раді.

Коли саме виникло це село, сучасним історикам не відомо. Але Бабин є одним із стародавніх Читати повний текст »

Мітки: Бабын, Бессарабія, історія, Кельменецкий, мело, область, район, священики, служителі, храм, церковь, Чернівецька, Черновицкая

Алексей Мандзяк

Окница (рум. Ocniţa) – село и административный центр одноименной коммуны Окницкого района Республики Молдова, которое расположено на расстоянии 6 км от одноименного города Окница. Один из древнейших населенных пунктов Северной Молдовы. Первое письменное упоминание об Окнице, известное в настоящее время, датируется 15 июня 1431 года[1].

История этого села, соседнего с Сокирянским районом Черновицкой области Украины, на протяжении многих столетий теснейшим образом связана с историей Сокирянщины, о чем свидетельствуют многочисленные исторические документы. Налаживались добрососедские связи между селами. С помощью браков возникали тесные связи на уровне семей Окниці и ряда сел Сокирянщины. В метрических книгах Читати повний текст »

Мітки: Бессарабия, Бессарабская, волость, геральдика, губерния, империя, исповедные, история, книги, краеведение, метрические, Молдавия, Молдова, Окница, Окницкий, район, росписи, Российская, священники, село, Сокирянская, уезд, Хотинский, храм, церковь

Олексій Мандзяк

Окниця (рум. Ocniţa) – село і адміністративний центр однойменної комуни Окницького району Республіки Молдова, яке розташоване на відстані 6 км від однойменного міста Окниця. Один з найдавніших населених пунктів Північної Молдови. Перша писемна згадка про Окницю, відома на цей час, датується 15 червням 1431 року[1].

Історія цього села, сусіднього з Сокирянським районом Чернівецької області України, протягом багатьох століть найтіснішим чином пов’язана з історією Сокирянщини, про що свідчать численні історичні документи. Налагоджувалися добросусідські зв’язки між селами. За допомогою шлюбів виникали тісні зв’язки на рівні родин Окниці та ряду сіл Сокирянщини. В метричних книгах Архангело-Михайлівської церкви села Окниця XIX-XX ст. зустрічається велика кількість записів про уродженців численних сіл сучасної Сокирянщини – про хрещення дітей, про одруження і відспівування. Те ж саме стосується й метричних книг і сповідних розписів церков ряду сіл сучасної Сокирянщини, в яких виявлені записи про жителів села Окниця. Читати повний текст »

Мітки: город, история, історія, княжество, князівство, місто, Молдавия, Молдавія, Молдова, Окница, Окницкий, Окницький, Окниця, район, республіка, село, храм, церква, церковь

Представляем вашему вниманию новую книгу на украинском языке краеведа Алексея Степановича Мандзяка: «Православная церковь в Сокирянщине». Это некоммерческий проект, направленный на популяризацию краеведения. Главная цель этой книги – распространение знаний по истории и культуре Сокирянщины среди широкого круга читателей, а также привлечение внимания любителей и профессиональных исследователей к всестороннему изучению прошлого и настоящего территории современного Сокирянского района Черновицкой области Украины.

По сути, «Православная Церковь на Сокирянщине» является продолжением предыдущих книг автора историко-краеведческого содержания, посвященных Сокирянщине: «История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года» (2015 г.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (в соавторстве с А.Д. Черным; 2014 г.), «Сокирянська бистрина» (в соавторстве с А.Д. Черным; 2011 г.) и «Гвіздівці: Шляхами століть» (в соавторстве с О.П. Кучерявым; готовится к изданию). Все эти книги дополняют друг друга, а вместе создают широкую историко-краеведческую карту, ознакомившись с которой любой человек сможет получить всесторонние знания об истории Сокирянщины и особенностях мировоззрения тамошних жителей. Читати повний текст »

Мітки: Бессарабия, Буковина, история, книга, краеведение, область, район, скачать, Сокирянский, фотографии, церковь, Черновицкая

Алексей Мандзяк

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правом берегу Днестра, расположенное в Окницком районе Республики Молдова. История этого села, соседствующего с Сокирянщиной, самым тесным образом связана с историей многих населенных пунктов современного Сокирянского района Черновицкой области Украины. Например, в первой половине XIX века, когда владельцем села был влиятельный помещик Матвей Егорович Крупенский, из села Ломачинцы, где он проживал, в Наславчу выехало на постоянное проживание более десяти семей (Кривой, Мельник, Швец, Беженарь и др.). В XIX – начале XX века, в Наславче поселилось несколько семей из сел Васильевка и Волошково. В 1850-х годах более 7 семей из Наславчи переселились в Ломачинцы (Иван Ткач и др.)[1]. В метрических книгах составляемых священниками и дьячками, можно встретить записи о бракосочитающихся и умерших жителей многих сел Современной Сокирянщины – Сербичаны, Волошково, Васильевка, Ломачинцы, Коболчин и др. Читати повний текст »

Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, география, Днестр, искусство, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, Наславча, Окницкий, Поднестровье, прошлое, район, священники, северная, Секурянская, село, современность, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, храм, церковь, этнография