Сокирянщина

Олексій Мандзяк

Грубна – село на Сокирянщині, яке відоме своїми історико-культурними особливостями не тільки в Сокирянському районі (і в цілому в новоутвореному Дністровському районі), але і за межами Чернівецької області та в цілому в Україні. І все це завдяки проживаючим там старовірам, які протягом декількох століть шанують і зберігають традиційну старообрядницьку культуру. Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, Грубна, Дністровський, Казимир, Маразли, обряд, повіт, поміщик, район, село, Сокирянський, старий, старообрядничество, Хотинський, церква. історія, церковный, церковь

Олексій Мандзяк

Свято-Михайлівська церква с. Гінкауци

Історія Сокирянщини прямо і побічно перетинається з історією багатьох населених пунктів сусідньої Республіки Молдова. Особливо це стосується сіл, які в минулому перебували у складі Хотинського повіту. Одним із них є село Гінкауци (Гінкоуци, Гинькоуци, Гинькауци,) – сучасне село Гінкеуць (Hincăuți, Хинкэуць), яке розташоване в Єдинецькому районі. У XIX-му столітті декількома хвилями туди переселялися на тимчасове перебування, пов’язане з сезонними заробітками, а також на постійне проживання мешканці цілого ряду сіл сучасного Сокирянського району, про що свідчать архівні документи, перекази жителів Ломачинців і самого села Гінкауци. Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, Гинкауцы, Гінкауци, Единецкий район, история, історія, Молдавія, Молдова, Нова, священики, священослужителі, село, Стара, Хотинській повіт, храм, церква, церковь

Після деякої технічної перерви продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка.

Перша частина була опублікована на сайті 4 травня 2020року, а друга частина публікувалася 7 травня 2020 року.

Представляємо Вашій увазі частину ІІІ. Читати повний текст »

Мітки: Белоусовка, Білоусівка, документи, документы, история, історія, область, район, село, Сокирянский, Сокирянський, старообрядці, старообрядцы, храм, церква, церковь, Чернівецька, Черновицкая

Продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка. Представляємо Вашій увазі частину ІІ-гу (частина І — попередня стаття на цьому сайті). Друга частина розповідає про урядове дослідження «Бессарабського розколу» в середині ХІХ-го століття. Одночасно це дослідження є досить цікавим описом суспільного життя в Бессарабії в цілому і в Північній Бессарабії, зокрема.

№ 2

1848 рік. – Записка про бессарабських розкольників чиновника особливих доручень, під начальством графа Л.О. Перовського при Міністерстві внутрішніх справ, Івана Сергійовича Аксакова, відрядженого в Бессарабію для дослідження тамтешнього розколу Читати повний текст »

Мітки: Австрія, Белоусовка, Бессарабия, Бессарабія, Білоусівка, Грубна, Грубно, записка, история, липовани, МВД, МВС, монастир, область, район, раскольники, священики, священники, село, Сокирянський, старообрядці, старообрядцы, церква, церковь, Чернівецька

Наш сайт пропонує Вашій увазі велику статтю письменника та історика Олексія Мандзяка, присвячену історії одного з найбільших сіл Сокирянщини – села Білоусівка. Але ця стаття, фактично стосується не лише історії саме цього села, а й багатьох інших сіл нашого краю, Бессарабії в цілому, а також історії старообрядництва в Бессарабії.

Отже, пропонуємо Вам першу частину цієї статті. Інші частини будуть представлені в наступних публікаціях нашого сайту. Документи публікуються мовою оригіналу. 

*****

Олексій Мандзяк

Село Білоусівка розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області України.  Під назвою «Билосовци» село вперше Читати повний текст »

Мітки: Белоусовка, Бессарабия, Бессарабія, Білоусівка, история, липовани, монастир, область, район, раскольники, священики, священники, село, Сокирянський, старообрядці, старообрядцы, церква, церковь, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Село Селище вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Ієремії Могили, від 15 квітня 1603 року[1]. 5 травня 1629 року, в Яссах господар Молдавського князівства Мирон Барновський Могила видав підтвердну грамоту дяку (писарю) Костянтину Стирчі на це село[2]. Надалі воно переходило від одного власника до іншого.

Коли і ким була побудована перша православна церква в селі Селище, нам не відомо. Але в XVIII столітті вона там вже була. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Селище діяла церква, при якій служив один священик[3]. В даних по селах Сокирянщини з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту, складених в травні-липні 1774 року, зазначено, що при церкві села Селище служив «піп Николай»[4]. Читати повний текст »

Мітки: відомості, імперія, князівство, молдавське, область, перелік, поміщик, район, Російська, священики, священослужителі, Селище, село, Сокирянський, храм, церква, церковь, Чернівецька, Черновицкая, ыстория

Олексій Мандзяк

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: Бессарабия, Бессарабія, Галиця, затоплення, история, імперія, історія, Непоротове, Галиця, Непоротово, область, повіт, район, Російська, Румунія, село, Сокирянський, Хотинський, храм, церква, церковь, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Під назвою «Кулісева, где Радул сидів» село Кулішівка вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Іллі I і брата його Стефана II, від 20 грудня 1437 року, якою вони дарують і підтверджують боярину Михайлу з Дорохоя (він же Михайло Дорогунський, Михайло Невольник) п’ятдесят два села[1].

Сама перша відома нині церква, освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці, в Кулішівці буда побудована у 1603 році[2].

У 1721 році Читати повний текст »

Мітки: Бессарабія, історія, князівство, Кулешовка, Кулішівка, Молдовське, область, район, село, Сокирянський, храм, церква, церковь, Чернівецька

Олексій Мандзяк

Продовжуємо знайомити з сторінками з історії населених пунктів сусідніх з Сокирянщиною районів. На цей раз представляємо вашій увазі статтю краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про православний храм села Бабин Кельменецького району та його священно-і церковнослужителів.

&&&

Село Бабин розташоване на правому березі Дністра, в Кельменецькому районі Чернівецької області України. Підпорядковується Бабинській сільській раді.

Коли саме виникло це село, сучасним історикам не відомо. Але Бабин є одним із стародавніх Читати повний текст »

Мітки: Бабын, Бессарабія, історія, Кельменецкий, мело, область, район, священики, служителі, храм, церковь, Чернівецька, Черновицкая

Алексей Мандзяк

Окница (рум. Ocniţa) – село и административный центр одноименной коммуны Окницкого района Республики Молдова, которое расположено на расстоянии 6 км от одноименного города Окница. Один из древнейших населенных пунктов Северной Молдовы. Первое письменное упоминание об Окнице, известное в настоящее время, датируется 15 июня 1431 года[1].

История этого села, соседнего с Сокирянским районом Черновицкой области Украины, на протяжении многих столетий теснейшим образом связана с историей Сокирянщины, о чем свидетельствуют многочисленные исторические документы. Налаживались добрососедские связи между селами. С помощью браков возникали тесные связи на уровне семей Окниці и ряда сел Сокирянщины. В метрических книгах Читати повний текст »

Мітки: Бессарабия, Бессарабская, волость, геральдика, губерния, империя, исповедные, история, книги, краеведение, метрические, Молдавия, Молдова, Окница, Окницкий, район, росписи, Российская, священники, село, Сокирянская, уезд, Хотинский, храм, церковь