Сокирянський поміщик Федір Бейн

Герб роду Бейн (Бем)

Олексій Мандзяк

 

На початку XIX ст. за Сокиряни (тоді ще село, а не місто) йшла справжня судова війна. На землі цього населеного пункту в Хотинському повіті претендувала низка боярських родів, серед яких Россет, Шендря, Катаржи та ін. Зрештою своє право на нього підтвердив генерал-майор Ілля Філіпович Катаржи (1747–1822), який в свій час був великим гетьманом (головнокомандуючим військ) при господарях Молдавського князівства Григорії III Гіка, Костянтинові Мурузі і Олександрові I Маврокордато, а після Ясського мирного договору 1791 року, укладеного між Російською імперією і Туреччиною (Оттоманською імперією) перебрався в Росію. У 1810 році Ілля Катаржи введений у володіння Сокирянами[1]. За даними погосподарського перепису Хотинського повіту 1817 року вотчина Сокиряни являла собою наступне: «… обіймає 600 ф. косовиці, 550 ф. орної землі, 350 ф. сільського вигону й 400 ф. огородження. 2 млини в балках без ставків Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Нові історичні знахідки на Сокирянщині

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX ст. – початку XX ст. (частина IV)

Продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка. Представляємо Вашій увазі останню IV-ту частину.

Нагадуємо, що попередні частини були опубліковані на нашому сайті:

перша частина — 4 травня 2020року,

друга частина — 7 травня 2020 року,

третя частина — 12 липня 2020 року. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX-го та початку XX-го століть (частина ІII)

Після деякої технічної перерви продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка.

Перша частина була опублікована на сайті 4 травня 2020року, а друга частина публікувалася 7 травня 2020 року.

Представляємо Вашій увазі частину ІІІ. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Зникле військове поховання на станції Сокиряни

Мітки: , , , , , , , , , ,

Пам’яті Василя Гандзія!

29 квітня 2019 року неочікувано закінчився земний світ Людини з Великої Літери − Землероба, Історика, Краєзнавця, Людинознавця, Поета, Громадського діяча − Василя Васильовича Гандзія із села Романківці Сокирянського району.

В.В. Гандзій − український поет, прозаїк, краєзнавець. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, історичний факультет Чернівецького державного університету.

Народився 28 березня 1930 року в селі Романківці. З 1947 р. працював у місцевому колгоспі. Заочно закінчив Хотинський технікум. Очолював рільничу бригаду, працював агрономом. Без відриву від виробництва закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. Викладав історію у місцевій середній школі. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , ,

Ще раз про станцію Сокиряни

Краєзнавець Ігор Швець вніс свій черговий вклад у вивчення історії нашого краю — стосовно Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинці: сповідний розпис 1825 року

Олексій Мандзяк

Пропонуємо вашій увазі так званий «Сповідний розпис» 1825 року Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці, яке нині розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області.

Нагадаємо, що це село вперше зафіксоване на географічній на карті, яка була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом).

Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Карантинні заборони і штрафи з 6 квітня: роз’яснення

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 внесені зміни до «карантинної» постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 (Постанова КМУ-211). Слово «зміни» в цьому випадку не зовсім відповідає тому, що зробили з тою постановою, адже її просто виклали в майже докорінно іншому змісті, змінивши навіть назву самої постанови. Тепер вона називається «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Мабуть це тому, що Кабмін нарешті з`ясував – в зв`язку з яким вірусом і з якою хворобою було введено карантин. На жаль, мабуть все ж з`ясував не до кінця? Адже до змісту постанови є дуже багато запитань, як юридичних, так і неюридичних… Але стосовно цього, як то кажуть, «по ходу п’єси». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,